Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 05.08.2026Справа № 554/7630/26 Провадження № 2/554/4086/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05серпня2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
Головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Давидовської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лисенко Світлана Сергіївна звернулася до суду з позовною заявою про про зняття арешту.
У своєму позові позивач прохала суд зняти арешт із усього нерухомого майна та припинити обтяження номер запису про обтяження 12120899 (спеціальний розділ) від 19.11.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 що накладений постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ (зараз Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 49380849. Свою заяву обгрунтовувала тим, що заборгованість перед банком погашена, квартира продана, вона неодноразово зверталася до відповідача для зняття арешту, однак останній повідомляє, що виконавче провадження знищено.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 29 травня 2025 року відкрито провадження по справі, вирішено проводити розгляд справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Лисенко С.С. до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, заяв про розгляд справи з викликом не надходило.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 455997716 від11.12.2025, сформованою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дяченко В. А., міститься запис про арешт із усього нерухомого майна та припинити обтяження номер запису про обтяження: 12120899 (спеціальний розділ) від 19.11.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 що накладений постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ (зараз Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про арешт нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 49380849, внесений державним реєстратором В`юн Тетяною Василівною Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.11.2015, ОСОБА_1 , продавець продала, а ОСОБА_2 придбала, квартиру за АДРЕСА_1 .
В договорі вказано, що відчужувана квартира належить Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. , 19.07.2006 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., 23.11.2015 за номером запису про право власності: 12176457, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 783975553000.
Пунктом 1.4 Договору передбачено наступне: Під забороною (арештом), податковою заставою відчужувана квартира не перебуває, вона не є предметом іпотечного договору, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.11.2015р.
Тобто дана квартира була відчужена на законних підставах, що підтверджується вищевказаним договором, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., зареєстровано в реєстрі № 1176 (копію договору надаємо).
На день розгляду справи заборгованість Позивача перед банком погашена, квартира продана ще в 2015 році, однак запис про арешт квартири та всього нерухомого майна відображається у відомостях стосовно Позивача.
Позивач неодноразово зверталася як особисто так і через представників адвокаті до відповідача з метою зняття вказаного запису в позасудовому порядку, однак отримувала наступні відповіді: «Згідно результатів пошуку у автоматизованій системі виконавчого провадження, в том числі спец розділ, за наявними у заяві даними на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ЄДРВП № 49380849 по виконанню ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 554/12922/15 ц від 09.09.2015 року щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно останнього.
Надати більше інформації за вказаним виконавчим провадженням не є можливим оскільки відповідно до п.2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, відповідно останнє знищено». Адвокату Лисенко С. С. було надано відповідь наступного змісту: «Розглянувши вашу заяву від 21.11.2025 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( надалі відділ) повідомляє наступне.
Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженим наказом МЮУ від 05.08.2016 № 2432/5 визначено механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження від 02.06.2016.
Зокрема останньою встановлено, що Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень окремий спец розділ, який є архівною установою складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження , зареєстровані до запровадження Систем, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцям і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Згідно результатів пошуку у автоматизованій системі виконавчого провадження, в том числі спец розділ, за наявними у заяві даними на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ЄДРВП № 49380849 по виконанню ухвали Октябрського районного суду м. Полтави № 554/12922/15 ц від 09.09.2015 року щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно останнього.
Надати більше інформації за вказаним виконавчим провадженням не є можливим оскільки відповідно до п.2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, відповідно останнє знищено».
Позивач також зверталася до відповідача через адвоката Борсук В.В. з заявою про зняття арешту, однак отримали відповідь, датовану 26.03.2026 року № 28135 наступного змісту «За результатами розгляду Вашої заяви, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі відділ) повідомляє наступне.
На примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження за N? 49380849, відкрите на підставі ухвали N? 554/12922/15 ц від 09.09.2015 про скасування арешту, накладеного Октябрським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на нерухоме майно ОСОБА_1 постановами від 03.10.2012 року та 24.09.2014 року, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) державним виконавцем 18.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Державним виконавцем 19.11.2015 винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, а саме квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Державним виконавцем, 19.11.2015 керуючись п. 8, ч.1, ст. 49 Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження
Відповідно до п.п.9.9 та 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N? 2274/5 від 25.12.2008 року та Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції
України N? 578/5 від 12.04.2012 року (діяли до 07.06.2017), строк зберігання завершених виконавчих проваджень та книг обліку, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки після чого підлягають знищенню.
Надати більше інформації щодо виконавчого провадження N? 49380849, немає можливості оскільки останнє знищено відповідно до акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення».
У подальшому адвокатом Лисенко С.С. в інтересах позивача було подано адвокатський запит щодо отримання ухвали суду,я ка фігурує у всіх відовідях відповідача, а саме ухвала суду від 09.09.2015 року у справі N? 554/12922/15, однак Шевченківським районним судом міста Полтави було наданно відповідь, в якій вказано, що відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду (АСДС), ухвала від 09.09.2015 року у справі N? 554/12922/15- щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у системі не обліковується. Разом з тим встановлено, що вказана ухвала значиться за іншим відповідачем, який не має відношення до позивача. Таким чином позивач вичерпала усі можливі засобі, щоб відновити своє порушене право, а тому правомірно звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 11 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України))цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.
У відповідності до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі статті 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 в справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Згідно статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява подана до суду підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст.2,4,12,13,76-78 80-81,258-268 ЦПК України, ч. 5 ст. 59, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Мінеістерства юстиції України про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт із усього нерухомого майна та припинити обтяження номер запису про обтяження 12120899 (спеціальний розділ) від 19.11.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 що накладений постановою Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ (зараз Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 49380849.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання36002, АДРЕСА_2 .
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтво адвоката № 2900, від 09.07.2019, АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
ВІДПОВІДАЧ: ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ПОЛТАВІ СУМСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ел. пошта info.shvchnk.plt.dvs@sumyjust.gov.ua адреса Україна, 36023, Полтавська обл., місто Полтава,ПРОВУЛОК СТЕШЕНКА, будинок 6, код ЄДРПОУ 34963066.
Суддя
М.О.Материнко
The court decision No. 138831992, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City) was adopted on 05.08.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 554/7630/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: