Decision № 138821082, 05.08.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1112/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) до Фізичної особи-підприємця Мусієнко Ольги Юріївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 131'152,98 грн за участю представників:

позивача - Братушки Г.І.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мусієнко Ольги Юріївни, в якій просить суд стягнути з відповідача:

- заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії без укладання договору в сумі 24'687,87 грн за період: з жовтня 2018 по квітень 2019, з листопада 2019 по квітень 2020, з листопада 2020 по квітень 2021, з жовтня 2021 по листопад 2021;

- заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 103'469,26 грн за період: з грудня 2021 по квітень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023, з листопада 2023 по березень 2024, з жовтня 2024 по квітень 2025, з жовтня 2025 по грудень 2025;

- заборгованість за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 814,36 грн за період з грудня 2021 по грудень 2025;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 2181,49 грн за період з липня 2022 по грудень 2025.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

22.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 9644), в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, а лист-вимога, акти звіряння, рахунки фактури, які були направлені відповідачу, є неналежними доказами по справі. Разом з тим відповідач зазначає, що ним не отримано та не споживалися послуги з постачання теплової енергії, більш того, нежитлове приміщення знаходиться в підвалі та не обладнано опалювальними приладами. Також відповідачем заявлено про сплив позовної давності.

27.04.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. 10006) у справі, в яких позивач не погоджується із запереченнями відповідача та вказує на те, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Отже, Індивідуальний договір є укладеним шляхом мовчазної згоди відповідно до вимог законодавства, а факт надання послуг підтверджується сукупністю наданих доказів, щодо функціонування системи опалення будинку в цілому - акти про підключення та відключення опалення, які додані до позовної заяви. Зазначені акти підтверджують функціонування системи теплопостачання будинку в цілому, а з огляду на відсутність відокремленого теплового вводу та перебування приміщень відповідача у тепловому контурі будівлі, такі обставини у світлі належності та вірогідності доказів свідчать про отримання ним відповідної послуги. З 01.12.2021 між позивачем та відповідачем діє публічний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщений на офіційному веб-сайті позивача, який є договором приєднання, а фактичне отримання послуги є способом його акцептування. Наразі, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на незастосовність означеного договору у правовідносинах сторін - через обрання і реалізації у встановленому порядку іншої договірної моделі відносин з надання комунальних послуг. Таким чином, позивач стверджує, що відповідач не довів обставини, на які він міг би посилатися як на підставу заперечень, зокрема щодо відсутності споживання теплової енергії централізованого постачання, зокрема, внаслідок легітимного відключення своїх приміщень від централізованої системи опалення будинку та встановлення індивідуальної системи опалення, однак жодних таких доказів матеріали справи не містять.

05.05.2026 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. 10657) у справі, в яких відповідач вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених у відповіді на відзив обставин.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2026 здійснено перехід до розгляду справи №922/1112/26 за правилами загального позовного провадження; призначено справу №922/1112/26 до розгляду у підготовчому засіданні на 24.06.2026 на 15:30.

23.06.2026 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. 15270), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

24.06.2026 представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. 15305).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення розміру позовних вимог, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням прийнятої заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2026 о 15:45 год.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2026 підтримала позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2026 не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якому проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.

На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень від 26.02.2026 Фізична особа-підприємець Мусієнко Ольга Юріївна (далі - відповідач) є власником нежитлових приміщень у підвальній частині № 47-50 загальною площею 63,5 кв.м. в житловому будинку літ. "А-9", за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська (колишня назва - Блюхера), буд. 41.

Вищевказані нежитлові приміщення, які належать ФОП Мусієнко О.Ю. є вбудованими в багатоквартирний дев`ятиповерховий житловий будинок, знаходиться в тепловому контурі житлового будинку. Окремий тепловий ввід у приміщення відсутній. Підключення та відключення послуги з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення здійснюється разом з житловим будинком.

На тепловому вводі житлового будинку встановлено прилад обліку, показання якого відображені у відомістю обліку теплової енергії на тепловому вводі житлового будинку № 41 по вул. Валентинівська у м. Харкові.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила № 830) постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов`язком споживача теплової енергії є, між іншим, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Натомість, у порушення ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення у 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 підтверджується актами № 175/17911 від 24.10.2018, № 175/21488 від 20.10.2019, № 175/24176 від 29.10.2020, № 175/27704 від 17.10.2021, № 175/33541 від 26.10.2022 про підключення опалення на початку опалюваного сезону, а також актами № 175/20107 від 10.04.2019, № 175/21906 від 09.04.2020, № 175/28231 від 12.04.2021, № 175/27347 від 15.04.2022 про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону житлового будинку по вул. Валентинівська, буд. 41 у м. Харкові, а також Актами готовності до опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023 № 175/10590 від 15.06.2021, № 175/13725 від 21.06.2022. Зазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та Управителем будинку КП "Житлокомсервіс".

В Акті обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 175/10311 від 15.07.2021 зафіксовано, що при проведенні інвентаризації житлового будинку № 41 по вул. Валентинівська у м. Харкові було виявлено нежитлове приміщення, яке розташоване у підвальній частині будинку та має окремий вхід від сторони вулиці. Призначення нежитлового приміщення - салон краси. Власнику приміщення приписано укласти з КП "Харківські теплові мережі" договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на потреби опалення, а також надати розрахунок теплового навантаження на опалення займаних нежитлових приміщень. Вказаний припис відповідачем не виконано.

Станом на дату подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17500 8935) обліковується заборгованість за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії без укладання договору в сумі 24'687,87 грн, яка утворилася за період: з жовтня 2018 по квітень 2019, з листопада 2019 по квітень 2020, з листопада 2020 по квітень 2021, з жовтня 2021 по листопад 2021. Листами від 03.03.2026 № 93-93/455 відповідачу направлялися рахунки фактури, акти-звіряння, які сплачені не були

Крім того, на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) на офіційному сайті Позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір-1). Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно з ч. 3 статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

Оскільки, нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 41 у м. Харкові розташовані у багатоквартирному житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Договору-1.

Відповідно до положень пункту 51 Договору-1 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору-1 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2021-2025 є фактом приєднання Відповідача до умов Договору-1 (акцептування договору).

Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів 2021-2026 років, відомостями обліку споживання теплової енергії.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення у 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025, 2025-2026 роках підтверджується актами № 175/27704 від 17.10.2021, № 175/33541 від 26.10.2022, № 175/803 від 24.10.2023, № 175/3851 від 23.10.2024, № 175/6769 від 29.10.2025 про підключення опалення на початку опалюваного сезону, а також актами № 175/27347 від 15.04.2022, № 175/35503 від 06.04.2023, № 175/3265 від 26.03.2024, № 175/5616 від 15.04.2025 про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону житлового будинку по вул. Валентинівська, буд. 41 у м. Харкові, а також Актами готовності до опалювальних періодів 2022-2026 № 175/13725 від 21.06.2022, № 175/14685 від 21.06.2023, № 175/2075 від 20.06.2024, № 175/83 від 10.04.2025. Зазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та Управителем будинку КП "Житлокомсервіс".

Відповідно до п. 5 Договору 1 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 32 Договору-1 плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 30 Договору-1 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до пунктів 32 33 Правил № 830, плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 11 Договору-1 обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) (далі - Методика).

З початку опалювального сезону 2023-2024 (з 01.10.2023) нарахування за послугу з постачання теплової енергії проводяться відповідно до Методики.

Вказана Методика розподілу встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати (п.1 Методики).

Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря (п.2 Методики).

Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.

Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17501 8935) обліковується заборгованість по Договору-1 за послугу з постачання теплової енергії в сумі 103'469,26 грн, яка утворилася за період: грудня 2021 по квітень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023, з листопада 2023 по березень 2024, з жовтня 2024 по квітень 2025, з жовтня 2025 по грудень 2025, а також абонентську плату за послугу з постачання теплової енергії в сумі 814,36 грн, яка утворилася за період з грудня 2021 року по грудень 2025 року.

Листами від 03.03.2026 № 93-93/455 відповідачу направлялися рахунки фактури, акти-звіряння, які сплачені не були.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2), який опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Відповідно до положень пункту 30 Договору-2 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору-2 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Відповідно п. 5 Договору-2 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до п. 6 Договору-2 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Відповідно до п. 13 Договору-2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17501 8935) обліковується заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором-2 в сумі 2181,49 грн, яка утворилася за період з липня 2022 року по грудень 2025 року.

Листами від 03.03.2026 № 93-93/455 відповідачу направлялися рахунки фактури, акти-звіряння, які сплачені не були.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 131'152,98 грн

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

На підставі ст. 12, 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022) послуги з теплопостачання, гарячої води, абонентного обслуговування та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем надаються на теперішній час відповідно до положень індивідуальних та публічних договорів.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги з надання послуг з постачання теплової енергії за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання та за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи із розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначених відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення теплової енергії у приміщення Споживача, так і до будинку в цілому. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем будинку.

Щодо тверджень відповідача, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, суд зазначає таке.

Згідно з ст.24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі Правила № 830), надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 - 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема факт отримання послуги.

За змістом частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

З 01.12.2022 набрав чинності Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений Договір укладено з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua. За умовами якого КП "Харківські теплові мережі» як виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з постачання теплової енергії, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

У розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пунктів 6, 13 ч. 1 ст. 1) споживач житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Таким чином, ФОП Мусієнко О.Ю. є індивідуальним споживачем послуг з постачання теплової енергії, з якою укладений Договір.

Відповідач ФОП Мусієнко О.Ю. протягом 30 днів з дня опублікування тексту Договору не прийняла рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклала відповідний договір з позивачем як виконавцем комунальної послуги. Отже, Відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку частини п`ятої ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 908/3233/20, від 14.12.2023 у справі № 908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний сплатити за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, відсутність письмового договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17, від 21.05.2019 у справі №922/4239/16, від 07.07.2020 у справі 712/8916/17, від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі № 372/2236/21), зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою.

На споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Отже, Індивідуальний договір є укладеним шляхом мовчазної згоди Відповідно до вимог законодавства, а факт надання послуг підтверджується сукупністю наданих доказів, щодо функціонування системи опалення будинку в цілому - акти про підключення та відключення опалення.

Зазначені акти підтверджують функціонування системи теплопостачання будинку в цілому, а з огляду на відсутність відокремленого теплового вводу та перебування приміщень Відповідача у тепловому контурі будівлі, такі обставини у світлі належності та вірогідності доказів (ст. ст. 76, 79 ГПК) свідчать про отримання ним відповідної послуги.

З 01.12.2021 між позивачем та відповідачем діє публічний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщений на офіційному веб-сайті позивача, який є договором приєднання, а фактичне отримання послуги є способом його акцептування. Наразі, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на незастосовність означеного договору у правовідносинах сторін - через обрання і реалізації у встановленому порядку іншої договірної моделі відносин з надання комунальних послуг.

Щодо тверджень відповідача, що лист-вимога, акти звіряння, рахунки фактури, які були направлені відповідачу, є неналежними доказами по справі, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (ст. 20 ГПК України).

Стаття 162 ГПК України, суб`єкт господарювання звертається до суду, коли його власні права чи інтереси порушені або невизнані. Звернення здійснюється шляхом подання позовної заяви у письмовій формі, яка підписується керівником, представником або ФОПом особисто.

Отже, лист-вимога, акти звіряння, рахунки на оплату послуг, які були направлені Відповідачу та додані позивачем до позовної заяви, мають інформаційний характер про наявність заборгованості. Зазначені документи були направлені від імені юридичної особи - КП "Харківські теплові мережі", яке є самостійним суб`єктом господарювання.

Матеріали справи містять доказ надсилання позивачем відповідачу рахунків фактур за спірний період рекомендованим листом, яке було прийнято Укрпоштою з видачею розрахункового документа квитанції, зареєстровано в системі відстеження Укрпошти. Водночас, слід звернути увагу, що обов`язок оплати послуг у споживача виникає на підставі саме укладеного договору, а не на підставі рахунку фактури. При цьому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 у cправі № 910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

З моменту публікації вищезазначених договорів, споживач повинен був забезпечити отримання рахунків, або заявити про намір не приєднуватися до договору, чого не було зроблено.

Рахунок на оплату носить інформаційний характер та не є первинним документом у розумінні законодавства, а його ненадання не звільняє споживача від обов`язку виконати грошове зобов`язання.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 905/2245/17 від 29.08.2019, у справі № 920/1343/21 від 27.03.2023). У вказаних постановах Верховного Суду викладено правову позицію, яка релевантна до правовідносин у цій справі, щодо відсутності підстав для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання у зв`язку з не направленням рахунків-фактур, актів наданих послуг, актів звіряння з описом вкладення поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція є незмінною в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.

Щодо аргументів відповідача, щодо проведення нарахувань всупереч Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358), оскільки нежитлове приміщення знаходиться в підвалі та необладнано опалювальними приладами, суд зазначає таке.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

З початку опалювального сезону 2023-2024 (з жовтня 2023 року) нарахування за послуги з постачання теплової енергії до приміщення Відповідача здійснюються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) (далі - Методика).

Відповідно до п. 14 Правил № 830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики.

Згідно з п. 24 Правил № 830 передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Пункт 38 Правил № 830 встановлює, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до Формули 3 пункту 2 Розділу ІІ Методики-315, обсяг спожитої теплової енергії окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл.і), розраховується за формулою:

Q відкл.і=0,86*10-6*qвтрати.транз*lтранз*mопал.розр, Гкал, (формула 3), де: 0,86 * 10-6 - перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;

qвтрати.транз = 7 Вт/м - питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл.

lтранз - довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м;

mопал.розр - фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.

Фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді Qоп.буд. за середнім споживанням попереднього опалювального періоду (згідно з показаннями приладу обліку обсягу спожитої теплової енергії).

Відповідно до пунктів 8-9 розділу IV Методики, для дев`ятиповерхового житлового будинку частка ЗБП (загальнобудинкової потреби) від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення становить 20%.

Визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулами 25 26, де:

- визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал;

zвідкл - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою: де: Sвідкл - опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/ будинку, м-2; - загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.

Таким чином, нарахування за послугу теплової енергії з листопада 2023 року по березень 2024 року, з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, з жовтня 2025 року по грудень 2025 року складаються з фактичного обсягу спожитої теплової енергії та нарахувань на загальнобудинкові потреби.

До квітня 2023 року розподіл теплової енергії між житловою частиною будинку та нежитловими приміщеннями здійснювався згідно з пунктами 20 и 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі Правила № 1198), у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку (юридичні особи у житловому будинку мають єдину систему теплопостачання з житловим будинком, та не мають окремих приладів обліку) обсяг фактично спожитої теплової енергії визначався пропорційно тепловим навантаженням (окремо по житловій частині будинку та по кожному нежитловому приміщенню) з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У зв`язку з тим, що споживачі, відповідно до умов договору мають різні температури у приміщенні, розподіл теплової енергії виконується відповідно до потреби в опаленні за формулою відповідно до КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні.

Розрахунок теплового навантаження на потреби опалення у нежитловому приміщенні відповідача становить Qоп. = 0.003158 Гкал/год (розрахунок теплового навантаження на опалення приміщення від 23.07.2021 № ВКТ/354, виконаний на підставі Акту обстеження № 175/10311 від 15.07.2021 відповідно до КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", з урахуванням температури внутрішнього повітря приміщень 18 0 С) (доданий до позовної заяви).

Розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію здійснюється програмним комплексом за кожну добу місяця, з урахуванням подобової температури зовнішнього повітря.

З жовтня 2021 року по квітень 2022 року, за жовтень 2022 року нарахування проводилися розрахунковим шляхом з урахуванням максимального теплового навантаження на опалення, середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Споживання теплової енергії за опалення складає за формулою:

Pт.е.оп.= Qоп*(tв.п.-tз.п.)/(tв.п.-tср.)Топ*Коп, де

Qоп теплове навантаження на опалення, Гкал/годину;

Топ кількість годин подачі опалення за звітний місяць, годин; tв.п. - температура внутрішнього повітря у приміщенні, 0С;

tз.п. - середня температура зовнішнього повітря за місяць, 0С;

tср. середньорічна температура зовнішнього повітря по м. Харкову для проектування будівль та споруд; (-23°С);

Коп коефіціент розподілу теплової енергії;

Сума нарахувань з опалення складає: Sоп. = Pт.е.оп.*Тариф.

Нарахування за споживання теплової енергії по приміщенню відповідача з жовтня 2018 року по березень 2019 року, з листопада 2019 року по квітень 2020 року, з листопада 2020 по квітень 2021, з листопада 2022 року по квітень 2023 року здійснювалися відповідно до показань будинкового приладу обліку обсягу теплової енергії по формулі: Sоп. = Qоп.*Тариф.

Щодо тверджень відповідача стосовно не отримання та не споживання послуг з постачання теплової енергії, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" дано визначення терміну "нежитлове приміщення" ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку.

За змістом ст. ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власність зобов`язує.

Отже, нежитлові приміщення загальною площею 63,5 кв.м. в житловому будинку № 41 по вул. Валентинівська у м. Харкові, які належать відповідачу на праві власності, є невід`ємною частиною всього багатоквартирного будинку, тому Мусієнко О.Ю., як власник цього нерухомого майна зобов`язаний його утримувати.

Відповідно до п. 13 Правил № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема факт отримання послуги.

Багатоквартирний будинок № 41 по вул. Валентинівська у м. Харкові обладнаний централізованою системою опалення. Система опалення нежитлових приміщень централізована та єдина з внутрішньобудинковою системою опалення. Тобто належні Відповідачу нежитлові приміщення знаходяться у тепловому контурі житлового будинку, підключені до централізованого теплопостачання з загальними інженерно технічними комунікаціями та опалюються від внутрішньобудинкових трубопроводів централізованого опалення, що проходять через них, від опалювальних приміщень квартир, що розташовані над ними, від опалювальних приміщень під`їзду, від усього будинку в цілому.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення у 2018-2026 роки підтверджується актами № 175/17911 від 24.10.2018, № 175/21488 від 20.10.2019, № 175/24176 від 29.10.2020, № 175/27704 від 17.10.2021, № 175/33541 від 26.10.2022, актами № 175/27704 від 17.10.2021, № 175/33541 від 26.10.2022, № 175/803 від 24.10.2023, № 175/3851 від 23.10.2024, № 175/6769 від 29.10.2025 про підключення опалення на початку опалюваного сезону, а також актами № 175/20107 від 10.04.2019, № 175/21906 від 09.04.2020, № 175/28231 від 12.04.2021, № 175/27347 від 15.04.2022, № 175/27347 від 15.04.2022, № 175/35503 від 06.04.2023, № 175/3265 від 26.03.2024, № 175/5616 від 15.04.2025 про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону житлового будинку по вул. Валентинівська, буд. 41 у м. Харкові, а також Актами готовності до опалювальних періодів 2021-2026 № 175/10590 від 15.06.2021, № 175/13725 від 21.06.2022, № 175/13725 від 21.06.2022, № 175/14685 від 21.06.2023, № 175/2075 від 20.06.2024, № 175/83 від 10.04.2025. Зазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та Управителем будинку КП "Житлокомсервіс".

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує усі приміщення в житловому будинку.

Отже, приміщення відповідача фактично отримувало тепло внаслідок функціонування системи опалення всього будинку. Така правова позиція підтверджується також практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22, від 09.04.2024 у справі №908/710/23.

Крім цього, факт отримання послуги з постачання теплової енергії відповідачем підтверджується відомостями комерційного засобу обліку споживання теплової енергії (наявні у матеріалах справи), який встановлено на тепловому вводі житлового будинку по вул. Валентинівська, 41 у м. Харкові.

У зв`язку з викладеним, вищевказані Акти та відомості споживання теплової енергії є належними доказами факту споживання відповідачем теплової енергії, а також підключення саме належних відповідачу на праві власності нежитлових приміщень до системи опалення.

З приводу тверджень відповідача про сплив позовної давності, суд зазначає таке.

Із 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

17 березня 2022 року до 29 січня 2024 року - Законом України від 15.03.2022 року №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

З 30 січня 2024 року до 3 вересня 2025 року діяла зупинка перебігу строків давності також із прив`язкою до воєнного стану, згідно Закону України від 08.11.2023 № 3450-IX.

Позовна давність почала діяти з 4 вересня 2025 року на підставі Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла за послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2018 року по грудень 2025; за абонентську плату за послуги з постачання теплової енергії за період грудень 2021 грудень 2025; за послуги з технічного обслуговування з липня 2022 по грудень 2025, а саме в період дії зупинки позовної давності, клопотання відповідача про застосування позовної давності до зазначених періодів заборгованості є безпідставним.

За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, зазначені у відзиві як необґрунтовані та такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи розрахунки позивача, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мусієнко Ольги Юріївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за невиконання зобов`язань в сумі 24'687,87 грн; заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором в сумі 103'469,26 грн; заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором в сумі 814,36 грн; заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 2181,49 грн та 2662,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Мусієнко Ольга Юріївна ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "07" серпня 2026 р.

СуддяІ.В. Трофімов