Decision № 138819340, 07.08.2026, Varash City Court of Rivne Oblast (until 25.04.2025 - Kuznetsovsk City Court of Rivne Oblast)

Справа № 565/1530/26

Провадження № 2/565/918/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 24 709,75 грн за договором №71449841 від 20 квітня 2025 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 20 квітня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71449841. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25.

Відповідно до реєстру боржників №16 від 24 вересня 2025 року до договору факторингу №27/03/2025 від 27 березня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 709,75 грн, з яких: 12 512,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 241,25 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 006,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 950,00 грн - комісія за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за №71449841 від 20 квітня 2025 року в розмірі 24 709,75 грн, з яких: 12 512,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 241,25 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 006,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею; 1 950,00 грн - комісія за надання кредиту.

15 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору №71449841 та отримання кредитних коштів в сумі 13 000,00 грн. Відповідач вважає, що заявлений розмір заборгованості (24 709,75 грн) не підтверджений належним, послідовним, юридично обґрунтованим та придатним до перевірки розрахунком, а істотна частина вимог сформована після закінчення погодженого сторонами строку кредитування за ставками та на умовах, законність яких позивач повинен довести окремо.

Відповідач вказує, що кредит надано у сумі 13 000,00 грн на 30 днів - з 20 квітня 2025 року до 19 травня 2025 року. Погоджена фіксована ставка становила 0,125% на день, а 0,625% є показником загальних денних витрат із включенням комісії. 19 травня 2025 року здійснено платіж 487,50 грн. Після завершення строку кредитор без наданої додаткової угоди нарахував 3 753,75 грн за ставкою 1%, відсутньою в договорі, та 6 006,00 грн за ставкою 4% як проценти за понадстрокове користування. Загальна сума післястрокових нарахувань становить 9 759,75 грн. Позивач не довів походження ставки 1%, законність застосування 4% на день за наявності імперативного обмеження денної процентної ставки, наявність додаткової угоди, правильність зарахування платежу 487,50 грн та відповідність зазначених у реєстрі 98 днів фактичному періоду прострочення у 128 днів. З урахуванням платежу сукупний залишок тіла та процентів, нарахованих у межах первісного строку, становить 13 000,00 грн. Вимоги понад цю суму складаються зі спірних післястрокових платежів та комісії, законність яких позивач повинен довести належними і допустимими доказами.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3 753,75 грн процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування за не передбаченою договором ставкою 1% на день, відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 6 006,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом, відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 950,00 грн комісії. При визначенні розміру заборгованості врахувати платіж у сумі 487,50 грн від 19 травня 2025 року відповідно до наведених у відзиві заперечень. У разі якщо суд дійде висновку, що післястрокові нарахування є платежами за порушення виконання зобов`язання, застосувати частину другу статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі подання позивачем доказів витрат на професійну правничу допомогу надати їй строк для подання письмових заперечень щодо їх розміру та співмірності.

20 липня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ознайомившись з відзивом відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Позивач зазначає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в постановах ВС, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Позивач просить суд відзив на позовну заяву відповідача у залишити без задоволення, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити в повному обсязі.

27 липня 2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що відповідь на відзив не спростовує заперечень відповідача щодо розміру, складу та доказової підтвердженості заявленої заборгованості. Значна частина поданого документа складається із загальних положень законодавства, тоді як ключові доводи відзиву залишилися без належної відповіді. Зокрема, позивач не пояснив: відсутність доказів пролонгації договору; підстави застосування ставки 1% та 4%; порядок зарахування платежу 487,50 грн; правомірність комісії 1 950,00 грн; відсутність первинних бухгалтерських документів; суперечності між реєстром боржників та розрахунком заборгованості. Фактично позивач повторив позицію, викладену у позовній заяві, однак не спростував заперечень відповідача по суті

Відповідач просить суд долучити контррозрахунок та врахувати, що він не є визнанням боргу чи позову, надати оцінку тому, що позивач не подав первинних бухгалтерських документів, необхідних для перевірки заявленої суми заборгованості, перевірити повноту договору факторингу та документів, що підтверджують обсяг переданого права вимоги, відмовити у стягненні 3 753,75 грн процентів, нарахованих за ставкою 1% на день, як недоведених, відмовити у стягненні 6 006,00 грн, нарахованих за ставкою 4% на день, як таких, законність яких позивач не довів, надати окрему оцінку правомірності стягнення комісії у сумі 1 950,00 грн. У задоволенні позову у недоведеній частині відмовити; за неможливості перевірити розмір вимоги за первинними документами - відмовити у позові повністю. Судові витрати розподілити відповідно до статті 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомила.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 квітня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71449841 відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Мета отримання кредиту придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.2.1.1 договору).

В п.2.2. договору зазначено параметри та умови кредиту: сума кредиту - 13 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка за день - 0,125% (фіксована), комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 950,00 грн), дата надання кредиту - 20 квітня 2025 року, дата повернення кредиту (останній день) - 19 травня 2025 року, денна процентна ставка - 0,625 %, проценти за понадстрокове користування кредитом - 4,00% за день, пеня - 4,00% за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 769,67%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 15 437,50 грн.

Згідно з п.2.4 кредитодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (п.6.1 договору).

Відповідно до п.5.1. договору перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Розділ 12 договору містить дані про позичальника, зокрема, дату народження, паспортні дані, адресу проживання, номер телефону - НОМЕР_1 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_2 .

Додатком №1 до договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до якої дата видачі кредиту - 20 квітня 2025 року, дата платежу - 19 травня 2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, сума кредиту - 13 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 487,50 грн, комісія за надання кредиту - 1 950,00 грн.

Договір №71449841 від 20 квітня 2025 року та додаток №1 до договору підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 38754.

20 квітня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 43056, підписала паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Згідно з довідкою №КД-000110764 від 19 січня 2026 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 20 квітня 2025 року успішно здійснено платіжну операцію: номер платежу 8e7e25a7-a8e9-4677-8335-c86927f3bb72; сума 13 000,00 грн; отримувач ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_2 .

Факт укладення договору №71449841 від 20 квітня 2025 року та отримання кредитних коштів в сумі 13 000,00 грн відповідачем не заперечується.

27 березня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) уклали договір факторингу №27032025 відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрах боржників (п.1.1. договору).

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною договору (п.1.2. договору).

Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 24 вересня 2025 року.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року, що підтвержується платіжною інструкцією №23276 від 30 вересня 2025 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників за договором факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №71449841 від 20 квітня 2025 року в сумі 24 709,75 грн, з яких: 12 512,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 241,25 грн - сума заборгованості за відсотками; 6 006,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1 950,00 грн - комісія за надання кредиту.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даній справі договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавався недійсним.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не оспорила договір факторингу, не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України його правомірність презюмується.

Отже, договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає до виконання.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором №71449841 від 20 квітня 2025 року, виконаним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 24 вересня 2025 року становила 24 709,75 грн, з яких: 12 512,50 грн - тіло, 4 241,25 грн - проценти; 6 006,00 грн - відсотки за понадстрокове користування кредитом; 1 950,00 грн - комісія. Проценти нараховувались у період з 20 квітня 2025 року по 19 травня 2025 року за з ставкою - 0,125% в день, з 20 травня 2025 року по 18 червня 2025 року за ставкою - 1% в день, з 19 червня 2025 року по 30 червня 2025 року за ставкою - 4% в день. У розрахунку зазначено, що 19 травня 2025 року відповідачем здійснено платіж в сумі 487,50 грн, який зараховано в рахунок оплати тіла кредиту.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №71449841 від 20 квітня 2025 року, первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 13 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору №71449841 від 20 квітня 2025 року кредит в сумі 13 000,00 грн відповідачу надано строком на 30 днів, з 20 квітня 2025 року по 19 травня 2025 року, зі сплатою 0,125% за день.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

В п.6.2. договору зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом.

У розділі 7 договору визначено умови продовження строку кредитування.

За умовами п.7.1. договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Звернення відповідача до кредитодавця про укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та додаткова угода про продовження строку кредитування, підписані відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до здійсненого судом перерахунку заборгованості за процентами, з урахуванням умов договору та в межах визначеного договором строку кредитування, заборгованість відповідача за процентами становить 487,50 грн (13 000,00/100х0,125х30), які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відсотки нараховані з 20 травня 2025 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування.

Згідно з п.6.8., 6.8.1. договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, сума кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, зарахування сплачених позичальником коштів за договором здійснюється кредитодавцем в наступному порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Простроченими процентами за користування кредитом вважаються проценти, які були передбачені договором та застосовувались за весь період користування позичальником кредитом у відповідності до умов договору, які не були сплачені позичальником в строк, встановлений договором.

19 травня 2025 року відповідач зобов`язана була повернути повністю суму отриманого кредиту (13 000,00 грн) та сплатити проценти (487,50 грн). Відповідачем сплачено лише 487,50 грн.

Враховуючи умови договору №71449841 від 20 квітня 2025 року кредитодавцем правомірно зараховано сплачені позичальником кошти в рахунок сплати суми кредиту.

Умовами договору №71449841 від 20 квітня 2025 року узгоджено сплату позичальником одноразово комісії за видачу кредиту 15% від суми наданого кредиту (п.2.2. договору).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Включення до тексту договору умови про сплату відповідачем одноразової комісії за надання кредиту суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту не заперечується, розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14 950,00 грн заборгованості за договором №71449841 від 20 квітня 2025 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 23 478,84 грн заборгованості за договором №8691012 від 22 січня 2025 рок14 950,00 грн заборгованості за договором №71449841 від 20 квітня 2025 року у, 1 610,82 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, буд.2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Г.В. Бренчук