Decision № 138795698, 05.08.2026, Obolonskyi District Court of Kyiv City

05.08.2026 Справа № 756/19774/25

Справа №756/19774/25

Провадження №2/756/3076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у розмірі 23308,90 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14.05.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та Відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500817085, відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу кредит на суму 24472,92 грн. строком повернення до 15.05.2022, зі сплатою процентів за користування кредитом - 23 % річних. Відповідачем не в повному обсязі виконано зобов`язання щодо сплати заборгованості у встановлений договором строк, заборгованість становить 23308,90 грн., з яких: 20332,88 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 2558,93 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 417,09 грн. - заборгованість за штрафами. 17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладений договір № 2 відповідно до умов якого банк відступив право вимоги за кредитним договором до Відповідача. 18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір № 18-05/2021, відповідно до умов якого було відступлено право вимоги за кредитним договором до Відповідача. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до Відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, Позивач просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника суму заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 23308,90 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

18.04.2026 року надійшов відзив на позов, у якому Відповідач просить відмовити у позові. Просить розглядати справу з викликом учасників справи. Заявляє про застосування позовної давності до вимог, та стверджує, що Позивач пропустив строк позовної давності. Позивачем не надано належних первинних документів на підтвердження отримання кредиту, та нарахованих процентів. Тому, не погоджується із розрахунком заборгованості. Крім того, вважає, що позивач не довів набуття права вимоги за кредитним договором. Заявив клопотання про витребування доказів, а саме: повного пакету первинних документів, належні докази оплати за договорами про відступлення права вимоги, і повні договори відступлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що відповідач не навів суду переконливих аргументів для розгляду справи з повідомленням сторін, ціна позову у цій справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд вважає, що обставини цієї справи можуть бути з`ясовані судом шляхом дослідження наявних доказів і позицій учасників справи, що не позначиться негативно на повноті і всебічності дослідження обставин справи.

З цих підстав, у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомлення сторін, слід відмовити.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання про витребування доказів, оскільки на виконання вимог ст. 84 ЦПК України, відповідач не зазначив вжитих особою, яка подає клопотання, заходів для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

05.05.2026 року надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що позовна давність не пропущена, оскільки на період карантину, а потім на період воєнного стану, законом дія позовної давності була зупинена. Станом на 18.05.2021 Відповідач мав заборгованість в сумі 27005,15 грн., з яких 20332,88 грн. борг за кредитом, 6255,18 грн. - заборгованість за процентами, та 417,09 грн. - штраф. В межах строку кредитування ТОВ «Вердикт Капітал» здійснив нарахування процентів 4638,11 грн. В подальшому Відповідач здійснював погашення відсотків на суму 1500 грн., та 6834,36 грн., у зв`язку із чим заборгованість була зменшена на ці суми. Відповідач не надав доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, або на спростування розрахунку заборгованості. Водночас, Позивач надав суду банківські виписки по рахунку та меморіальний ордер, які є належними доказами отримання Відповідачем кредиту. Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023, право вимоги вважається переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників, який був наданий суду, а тому посилання Відповідача на відсутність доказів оплати не мають значення і не спростовують отримання Позивачем права вимоги.

05.05.2026 року надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких Відповідач наполягає на позиції, викладеній у відзиві.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 14.05.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та Відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500817085, відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу кредит на суму 24472,92 грн. строком повернення до 15.05.2022, зі сплатою процентів за користування кредитом - 23 % річних.

Отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджено банківською випискою по рахунку та меморіальним ордером № 34479 від 15.05.2019 р., які є належними доказами отримання Відповідачем кредиту.

Встановлено, що Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Згідно із розрахунку заборгованості, заборгованість Відповідача становить 23308,90 грн., з яких: 20332,88 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 2558,93 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 417,09 грн. - заборгованість за штрафами, що нараховано в межах строку кредитування.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладений договір № 2 відповідно до умов якого банк відступив право вимоги за кредитним договором до Відповідача.

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір № 18-05/2021, відповідно до умов якого було відступлено право вимоги за кредитним договором до Відповідача.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до Відповідача за кредитним договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023, право вимоги вважається переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників, який був наданий суду.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На переконання суду, наданими доказами підтверджено отримання Відповідачем кредиту і наявність заборгованості у заявленому Позивачем розмірі.

Доказів належного виконання зобов`язань, Відповідач не надав.

Відсутність у справі доказів оплати права вимоги не має істотного значення, оскільки Договір відступлення недійсним не визнавався, і за його умовами право вимоги вважається переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.

Відтак, позов пред`явлений у межах строку позовної давності.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Крім того, позивачем заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копія Договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 року № 01-07/2024 з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка про надання юридичної допомоги № 1992 від 01.10.2025 на суму 13000 грн., витяг з Акту № 15 від 31.10.2025 р. про надання юридичної допомоги на суму 13000 грн., з яких: 4000 грн. - надання консультації, 9000 грн. - складання позову.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, враховуючи ціну позову, та що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику) сторін, суд вважає за доцільним стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати за надання правової допомоги сумі 6 000 грн. 00 коп., що є співмірним ціні позову і складності справи.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором № 500817085 від 14.05.2019 у загальному розмірі 23308 грн. 90 коп., з яких: 20332,88 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 2558,93 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 417,09 грн. - заборгованість за штрафами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) судові витрати в загальному розмірі 8422 грн. 40 коп., з яких: 2422,40 грн. - судовий збір, 6000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко