Court ruling № 138794913, 06.08.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/4848/26 2-ваі/335/1/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макарова Віталія Олександровича від розгляду адміністративної справи з єдиним унікальним номером 335/4848/26,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вознесенівського районного суду місті Запоріжжя (головуючий суддя Макаров В.О.) перебуває справа № 335/4848/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

05.08.2026 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Макарова В.О. від розгляду вказаної адміністративної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За відомостями офіційного сайту Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (https://court.gov.ua/fair/sud0818/) найближче судове засідання у справі № 335/4848/26 призначене на 20.08.2026.

Ухвалою головуючого у справі - судді Макарова В.О. від 05.08.2026 у задоволенні вказаного відводу з посиланням на її необґрунтованість, а саму заяву передано до канцелярії Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя для визначення іншого судді в порядку, визначеному ст. 31 КАС України, для розгляду вказаної заяви.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід судді Макарову В.О. за наведених вище обставин підлягає розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 заява ОСОБА_1 про відвід судді Макарова В.О. була передана на розгляд судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєву М.М. (провадження № 2-ваі/355/1/2026).

Частиною 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Останнє судове засідання у справі № 335/4848/26 відбулось 30.07.2026, а заява провідвід була сформована в системі «Електронний суд» 02.08.2026, надійшла і була зареєстрована 05.08.2026, тобто за межами судового засідання.

Відтак, в силу приписів ч. 11 ст. 40 КАС України вказана заява про відвід підлягає розгляду в порядку письмового провадження протягом двох робочих днів з дня її надходження.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених КАС України.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Макарова В.О. і додані до неї матеріали, суд виходить з такого.

Заява про відвід обґрунтована ствердженням позивача про те, що в судовому засіданні 30.07.2026 головуючий у справі суддя Макаров В.О. чинив на позивача психологічний тиск, піддаючи сумніву доцільність і обґрунтованість поданого позивачем процесуального клопотання та здатність позивача здійснювати захист свої прав та законних інтересів без залучення адвоката, «давав преференції в судовому засіданні представнику відповідача», поводився емоційно, порушував норми процесуального права та суддівської етики, внаслідок чого у позивача сформувалось стійке переконання в упередженості і необ`єктивності вказаного судді по відношенню до неї.

Відтак, позивач просить відвести суддю Макарова В.О. від розгляду вказаної справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За умовами ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу..

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

При цьому, законодавець визначив у ч. 4 ст. 36 ЦПК України, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Водночас важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 р., п. 45). Такі ж висновки містяться також і у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

Суд зауважує, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, перелік обставин, що можуть стати підставою для відводу судді, не є вичерпним.

В даному випадку насамперед суд виходить з необхідності обов`язкового дотримання принципу неупередженості суддів при розгляді справи з метою уникнення сумнівів сторін щодо необ`єктивності судді та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, недопущення виникнення припущень стосовно неправосудності рішення.

Беручи до уваги викладене, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в неупередженості судового розгляду справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів у безсторонності суді у справі як з боку учасників справи, так і з боку поміркованого стороннього спостерігача, суд вважає за необхідне заяву про відвід задовольнити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241-243 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макарова Віталія Олександровича від розгляду адміністративної справи з єдиним унікальним номером 335/4848/26 задовольнити.

Відвести суддю Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макарова Віталія Олександровича від розгляду адміністративної справи з єдиним унікальним номером 335/4848/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Мінаєв