Court ruling № 138793545, 06.08.2026, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/11626/23

Провадження № 6/643/747/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026

06 серпня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Мовчан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ковальова Лариса Володимирівна, про розстрочення виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до суду із заявою, якою просить надати розстрочку виконання рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 про стягнення боргу загальним розміром 61620,00 грн. рівними частинами, щомісячно, періодом з дня винесення відповідної ухвали судом, на 12 місяців.

Заява мотивована тим, що додатковим рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 задоволено заяву представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Задерія О.В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа П`ята ХМДНК, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину майна з виключенням частини майна зі спадкової маси. Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа П`ята ХМДНК, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 64000грн. Рішення набрало законної сили 24.03.2026, на виконання рішення видано виконавчий лист, 12.05.2026 відкрито виконавче провадження №80955729, в рамках якого накладено арешт на усе належне ОСОБА_1 майно, рахунок в банку. На даний час добровільно виконати рішення суду в повному обсязі одноразово не має можливості через обставини, що істотно ускладнюють його виконання, а саме: заявниця має вік 76 років, перебуває на пенсії та отримую пенсію за віком у розмірі 4903,26 грн. на місяць. Інших доходів не має, у неї відсутні будь які заощадження. За останній період суттєво погіршився стан здоров`я. 29.04.2025 перенесла операцію лапароскопічна холицистектомія, дренування черевної порожнини та була виписана на амбулаторне лікування сімейного лікаря та хірурга. Має ряд хронічних захворювань, зокрема, в результаті ультразвукових досліджень, проведених у квітні місяці цього року, виявлено склеротичні зміни стінок аорти, стулок аортального та ми трального клапанів, гіпертрофію міокарда, склеротичні зміни магістральних артерій нижніх кінцівок, атеросклеротичні зміни єкстракраніальних відділів каротидних артерій тощо. Має гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, інші хронічні захворювання, зазначені в консультативному висновку спеціаліста, датованому 09.06.2026. У звязку із чим змушена вести малорухливий спосіб життя, пересуваюсь із інвалідною палицею. Потребує невідкладного лікування, однак не має коштів для його забезпечення. З моменту відкриття виконавчого провадження № 80955729, яке відкрито 12.05.2026 ОСОБА_1 25.05.2026 сплачено суму 2380грн. Сума заборгованості, яка є на сьогодні не сплаченою, становить 61620грн. Згідно з об`єктивним розрахунком, пов`язаним із фінансовим станом, наявність єдиного доходу пенсії за віком, заявниця готова погашати заборгованість частинами.

Від представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Задерія О.В. надійшли заперечення проти заяви ОСОБА_1 , якою просить відмовити ОСОБА_1 у розстрочці виконання рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 14.01.2026 у справі №643/11626/23, провадження №2-др/643/26.

Заперечення мотивовані тим, що ОСОБА_1 вводить в оману суд щодо свого майнового стану, приховуючи наявність рухомого майна за рахунок якого може бути виконано рішення суду. Так, рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 14.10.2025 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину автомобіля марки WOLKSWAGEN PASSAT тип загальний легковий універсал - В, номер шасі НОМЕР_1 , Ж 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого становить 167000грн., тобто вартість належної їй за рішенням суду більше ніж на 20000грн. ОСОБА_1 не має водійського посвідчення та не може керувати автомобілем, однак вона не лише відмовилася від спільного продажу цього автомобіля та поділу коштів, але і перешкоджає ОСОБА_2 в оформленні її частки на спадкове майно, утримуючи технічний паспорт на автомобіль. Також ОСОБА_1 не реєструє за собою право власності на цей автомобіль, приховуючи це рухе майно від державного виконавця, який міг би реалізувати його в примусовому порядку. ОСОБА_1 надає до заяви інформацію про розмір її пенсії станом на березень 2026 року, але не станом на сьогоднішній день. ОСОБА_2 відомо, що після розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції та набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 звернулася до ПФУ з метою оформлення пенсії по втраті годувальника. Таким чином, остання має на сьогоднішній день отримувати пенсію вище, ніж вказана в наданій нею довідці. Позивач була ініціатором цього судового процесу, а тому вона мала усвідомлювати, що у певних випадках повинна буде компенсувати судові витрати та витрати на правничу допомогу. Справа розглядалася в суді більше 3 років, тому позивачка мала б бути готова до компенсації витрат на правничу допомогу. ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджують її реальний майновий стан на момент звернення до суду із заявою. Надана довідка з ПФУ про розмір пенсії за березень 2026 року свідчить лише про розмір пенсії в конкретний місяць, але жодним чином не підтверджує розмір доходів ОСОБА_1 . Надані ОСОБА_1 медичні документи свідчать про наявність у неї типових хвороб для людини поважного віку, тому сама по собі наявність цих хвороб не свідчить про існування обставин, що унеможливлюють виконання нею рішення суду. Рішення суду, розстрочити виконання якого просить ОСОБА_1 , ухвалено 14.01.2026, а отже розстрочка в тому вигляді в якому просить ОСОБА_1 взагалі не можлива та суперечить вимогам законодавства. Максимальна розстрочка можлива у цій справі до 14.01.2027, тобто не більше ніж на 6 місяців з сьогоднішнього дня. Однак ОСОБА_1 не довела, шо дійсно існують обставини, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання нею рішення суду, адже майновий стан ОСОБА_1 дозволяє їй виконати рішення шляхом спільного продажу автомобіля право власності на 1/2 якого визнано за нею. Відповідач пропонувала їй такий варіант врегулювання ситуації, однак ОСОБА_1 відмовилася. Таким чином, рішення не виконується виключно через небажання ОСОБА_1 , а не через реальні об`єктивні обставини, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення.

В судове засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином та своєчасно повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши доводи заявниці, заперечення стягувача, дослідивши матеріли справи та надані заявником докази, вважає вимоги заяви такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із такого.

Так, судом встановлено, що додатковим рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 14.01.2026 задоволено позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_3 та стягнуто на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1158159 від 04.12.2023 у загальному розмірі 64317,64грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24.03.2026 рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 14.01.2026, в тому числі, залишено без зміни.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені у ст. 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявниця зазначає, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, через вік у 76 років, отримування пенсію за віком у розмірі 4903,26грн. на місяць. Інших доходів не має, має хронічні захворювання та погіршення стану здоровья, перенесення 29.04.2025 операції тощо. З моменту відкриття виконавчого провадження 12.05.2026 нею сплачено суму 2380грн., у зв`язку з чим, просить суд про розстрочення виконання рішення суду.

Якщо виконання рішення є неможливим, законодавство України передбачає кілька механізмів для врегулювання такої ситуації.

Боржник має законне право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Це передбачено статтями 267 Цивільного процесуального кодексу України.

Розстрочка викоання рішення суду дає можливість відтермінування повної оплати боргу шляхом його поділу на визначені частини, які боржник сплачує поступово протягом встановленого судом періоду.

За наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, боржник має право подати до суду письмову заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення з додаванням належних доказів.

Суд ухвалює рішення щодо надання відстрочки або розстрочки з урахуванням конкретних обставин справи кожен випадок розглядається індивідуально. Судова практика враховує вплив воєнного стану на можливість виконання зобов`язань.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Крім того, за заявою стягувача (за його погодженням) виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення) за наявності об`єктивних перешкод.

Якщо обставини ускладнюють виконання рішення, доцільно своєчасно скористатися передбаченими законом інструментами та взаємодіяти із судом або виконавцем.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічного, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.89 ЦПК України).

Так, заявницею суду на підтвердження доводів та вимог заяви надано такі докази: копію паспорту громадянина України, пенсійного посвідчення, довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 27.03.2026, медичну документацію (а.с.158-166).

Приведені заявницею вище та не доведені обставини не можна, на думку суду, оцінювати як особливі та виняткові обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду в розумінні положень ст.435 ЦПК України для надання відстрочки виконання судового рішення, що не зашкодить меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Суд враховує бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення та оцінюючи надані ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів вище перелічені докази, які на думку, свідчать про особливі та виняткові обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду в розумінні положень ст.435 ЦПК України для надання відстрочки виконання судового рішення, що не зашкодить меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Доводи представника стягувача, не спростовують встановлені судом обставини та його висновків.

Між тим, суд у відповідності до вимог ч.5 ст. 435 ЦПК України вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 про стягнення боргу загальним розміром 61620грн. рівними частинами, щомісячно, періодом з дня винесення цієї ухвали судом до закінчення одного року з дня ухвалення рішення, тобто до 14.01.2027.

Отже, проаналізувавши обставини справи, враховуючи недоведеність Керуючись ст. ст. 258-261,353,435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ковальова Лариса Володимирівна, про розстрочення виконання рішення суду.

Надати ОСОБА_1 розстрочку виконання рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 про стягнення боргу загальним розміром 61620 (шістдесят одна тисяча шістсот двадцять)грн. рівними частинами, щомісячно, періодом до закінчення одного року з дня ухвалення рішення Салтівського районного суду міста Харкавав від 14.01.2026, тобто до 14.01.2027.

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу складено 06.08.2026

Суддя О.О. Сугачова