Court ruling № 138786539, 06.08.2026, Shevchenkivskyi District Court of Chernivtsi City

Справа № 727/10942/26

Провадження № 1-кп/727/485/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження за № 12026262020001170 від 06.05.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано Франківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Окружної прокуратури м. Чернівці поступив обвинувальний акт в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020001170 від 06.05.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

В підготовче судове засідання, прокурор скерував клопотання про продовження застосованого судом відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що на даний час продовжують мати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зумовлені необхідністю запобіганням спробам: - переховування обвинуваченого від суду, як на території України так і за її межами з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, покарання, що йому загрожує, - незаконного впливу на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності сталих соціальних зв`язків та просив, клопотання задовольнити, а саме продовжити ОСОБА_4 застосований судом запобіжний захід на 60 діб, з застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, будучи повідомленим про день і час розгляду справи; в поданій до суду заяві письмовій просив справу розглядати за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти заявленого клопотання прокурором про продовження обраного запобіжного заходу не заперечував. Аналогічною була і позиція захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого.

Суд, вивчивши клопотання, заслухавши позицію сторони обвинувачення і сторони захисту, зважає на наступне. Вимогами статті 29 Конституції України визначено конституційні гарантії справедливої судової процедури та принципу верховенства права. Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали.

Згідно ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 08.05.2026 року обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому на підставі ухвали слідчого судді цього ж суду від 02.07.2026 року продовжено термін дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.08.2026 року.

Вимогами ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо .

Суд зобов`язаний враховувати обставини індивідуального характеру, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України для оцінки ризиків, які можуть служити разом із підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальними підставами для продовження терміну тримання під вартою.

Судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення;; ризики на даний час не зменшилися; ризики є реальними, а саме - переховування обвинуваченого від суду в разі перебування на волі впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на потерпілого, свідків, адреси місця поживання і знаходження якому відомі, а також ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що обвинувачений не має сталих соціальних зв`язків, не працює офіційно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу вимог ст. 89 КК України вважається не судимим.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 судом враховуються вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти… Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Стороною захисту, обвинуваченим ОСОБА_4 , в його інтересах захисником не наведено, із посиланням на докази наявність у ОСОБА_4 стабільних соціальних зв`язків та інших обставин щодо суттєвих змін в його житті, а також і ризиків, які не були відомі при застосуванні відповідно до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею, із зазначенням того, що такі обставини виникли після прийняття попереднього рішення, зокрема в судовому засіданні на час розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу. Окрім наведеного, матеріалами справи не встановлено та стороною захисту не надано суду об`єктивних даних стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 які б вказували на неможливість перебування (чи утримання) останнього під вартою за станом здоров`я або потреби в отриманні медичної допомоги, що було в засіданні підтверджено обвинуваченим.

Враховуючи наведені в клопотанні прокурора обставини, із урахуванням вивчених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та наведені вище ризики, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 07.08.2026 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, із урахуванням того, що судове провадження по справі не завершено.

Згідно з частиною 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. При обранні запобіжного заходу суд враховує характер злочину, вік підозрюваного, дані, що характеризують його, як особу, схильну до вчинення злочинів і визначає заставу в розмірі 60560 (шістдесяти тисяч п`ятсот шестидесяти ) гривень, що дорівнює двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29,131-132, 176-178, 183ч.4, 193-194, 199, 331 ч.3, 369-372, 376 КПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, терміном дії на 60 діб, тобто до 05.10..2026 року включно

Заставу визначити в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі в 266240.00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: - прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Шевченківського районного суду м.Чернівці (головуючого в справі)

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (№ 33), для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення а особою яка утримується під вартою в той же термін з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.08.2026р.

Суддя ОСОБА_1