Decision № 138779696, 06.08.2026, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 462/1784/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Вимоги позову мотивовано тим, що позивачка перебувала в трудових відносинах з Комунальним підприємством «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування». 18 січня 2022 року вона була звільнення за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. У зв`язку з невиплатою відповідачем заробітної плати, судовим наказом стягнуто з відповідача на її користь 129207, 64 грн., боргу за нараховану але не виплачену заробітну плату. 03 грудня 2025 року на користь позивачки було примусово стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі. Відтак, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати становить 117318,63 грн., які позивачка і просить стягнути на її користь. Крім того, зазначає, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою відповідачем заробітної плати, сума боргу підлягає компенсації відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в розмірі 119 363, 86 грн., які також просить стягнути на свою користь.

Відповідача належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та примірний позову разом з додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, яка була ним отримана 16 квітня 2026 року, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив до суду подано не було.

В матеріалах справи також міститься клопотання позивачки про витребування доказів, а саме: довідку про доходи позивачки за місцем роботи за останні 6 місяців що передували її звільненню та довідку про заборгованість з заробітної плати перед ОСОБА_1 , станом на день її звільнення з зазначенням суми заборгованості в розрізі кожного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Дослідивши подане клопотання, суд приходить до переконання про необхідність відмови в його задоволенні з огляду на те, що запитувана інформація вже міститься в матеріалах справи та надана безпосередньо позивачкою, зокрема: інформація про доходи позивачки за місцем роботи за останні 6 місяців що передували її звільненню міститься в формі ОК-7, з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОСОБА_1 , згідно якої заробітна плата позивачки за останні два календарні місяці перед звільненням становила в грудні 2021 року -4286,40 грн., в листопаді 16116,84 грн /а.с.22-23/.

Щодо довідки про заборгованість з заробітної плати перед ОСОБА_1 , станом на день її звільнення з зазначенням суми заборгованості в розрізі кожного місяця, суд зазначає наступне. Як вбачається з поданого клопотання вказана інформація необхідна позивачці оскільки надасть змогу розраховувати компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період який не охоплений в позовній заяві. В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог та здійснювати стягнення за періоди які не охоплені в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позиції учасників провадження, суд приходить до наступного переконання.

Судом було встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , 18 січня 2022 року звільнена по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію /а.с.19/.

Наказом №21 про припинення трудового договору, звільнено ОСОБА_1 , ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію /а.с.20/.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , 03 грудня 2025 року їй були зараховані грошові кошти в розмірі 44 273,10 грн., за ВП №67779018, грошові кошти в розмірі 84 934,54 грн., за ВП №66862861, та грошові кошти в розмірі 60 702,81 грн., за ВП №69310883 /а.с.21/.

Згідно форми ОК-7, з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОСОБА_1 , заробітна плата позивачки за останні два календарні місяці перед звільненням становила в грудні 2021 року -4286,40 грн., в листопаді 16116,84 грн /а.с.22-23/.

Судовим наказом Залізничного районного суду м. Львова від 23 жовтня 2021 року, стягнуто із Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування, на користь ОСОБА_1 , 129207 грн. 64 коп. боргу за нараховану, але не виплачену заробітну плату /а.с.24-25/.

07 грудня 2021 року заступником начальника Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаного судового наказу /а.с.26/.

Постановою від 04 грудня 2025 року виконавче провадження по вищевказаному судовому наказу закінчено з огляду на те що заборгованість повністю стягнуто /а.с.27/.

Посвідченням № НОМЕР_2 , задоволено вимоги ОСОБА_1 , та зобов`язано виплатити їй заробітну плату за 2020-2021 роки в розмірі 84934,54 грн. /а.с.28/.

17 вересня 2021 року заступником начальника Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаного посвідчення №110 /а.с.29/.

Постановою від 04 грудня 2025 року виконавче провадження по вищевказаному посвідченню закінчено з огляду на те що заборгованість повністю стягнуто /а.с.30/.

Посвідченням № НОМЕР_3 , задоволено вимоги ОСОБА_1 , та зобов`язано виплатити їй заробітну плату за жовтень грудень 2021 року, січень 2022 року в розмірі 60702,81 грн. /а.с.31/.

29 червня 2022 року заступником начальника Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаного посвідчення №104 /а.с.32/.

Постановою від 05 грудня 2025 року виконавче провадження по вищевказаному посвідченню закінчено з огляду на те що заборгованість повністю стягнуто /а.с.33/.

За ч.4 ст.82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За ст.117 КЗпП, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений ч.1 цієї статті.

Оскільки відповідач не довів, що порушення строків виплати заробітної плати сталося внаслідок непереборної сили, то, відповідно він, як роботодавець, не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

В той же час, як вбачається з позовної заяви, позивачка просить стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку більш як за шість місяців, а саме з 19 січня 2022 року по 19 січня 2023 року, тоді як ст.117 КЗпП чітко встановлює, що середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, має складати не більш як за шість місяців.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках передбачених законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно форми ОК-7, з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОСОБА_1 , заробітна плата позивачки за останні два календарні місяці перед звільненням становила в грудні 2021 року -4286,40 грн., в листопаді 16116,84 грн /а.с.22-23/.

Відтак, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за 6 місяців, який підлягає стягненню на користь позивачки становить 60282,30 грн., виходячи з наступного розрахунку: заробітна плата за грудень 2021 року в розмірі 4286,40 + заробітна плата за листопад 2021 року в розмірі 16116,84 = 20403,24 грн., поділити на 44 робочих дні за вищевказані останні 2 місяці роботи перед звільненням (листопад, грудень 2021 року) = середньоденній заробітній платі в розмірі 463,71 грн х на 130 робочих днів за період з 19 січня 2022 року 19 липня 2022 року (середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців) = 60282,30 грн.

Щодо вимоги про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). (ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по заробітній платі позивачки за період з 30 червня 2021 року по 02 грудня 2025 року становила 189 910,45 грн., і саме виходячи з цієї суми стороною позивача проведено розрахунок інфляційного збільшення. Суд, перевіривши розрахунок, який проведено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати дійшов висновку про його обґрунтованість та стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітку у розмірі 119 363, 86 грн.

Щодо витрат на правову допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

20.02.2026 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА», в особі керуючого Репака В.В., який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання правової допомоги № 30.

Згідно п. 4.1. Договору для визначення розміру Основного гонорару Сторони використовують наступний спосіб: підготовка, складання та/або подання: позовної заяви - 6 000, 00 (шість тисяч) грн.

Адвокатським бюро надано Клієнту наступні правничі послуги: 1. аналіз документів, консультування Клієнта щодо стягнення із відповідача середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів заробітку за час затримки розрахунку сум визначених статтею 116 Кодексу законів про працю України 3 (три) години. 2. Аналіз практики Верховного Суду, підготовка та складання проекту позовної заяви в Залізничний районний суд м. Львова до КП «ЛЕПЗПіП» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку та стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 5 (п`ять) годин. 3. Підготовка та складання проекту клопотання про витребування доказів 1 (одна) година. 4. Підготовка, складання та подання Адвокатського запиту від 21.02.2026 року до КП «ЛЕПЗПіП» 1 (одна) година.

Згідно із ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також їх необхідністю для постановлення судового рішення.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне. Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги були задоволені частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1805,73 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов задовільнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 60282 /шістдесят тисяч двісті вісімдесят дві/ гривнi 30 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 119 363, 86 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4 000 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1805,73 гривень.

Позивачка: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» адреса 79052, місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 10, ЄДРПОУ 03187714.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.І. Ліуш