Decision № 138779321, 06.08.2026, Ichnia District Court of Chernihiv Oblast

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/661/26

Єдиний унікальний №733/1012/26

Рішення

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В.розглянувши в залі суду м. Ічня в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 10.08.2025-100000526 від 12 серпня 2025 року, згідно з умовами яких відповідач отримала грошові кошти на загальну суму 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувалась сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Е297 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач не виконала умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 12 червня 2026 року утворилась заборгованість перед кредитором в розмірі 28 360 грн 00 коп з яких: 8 000,00 грн - тіло кредиту, 4 960,00 грн - проценти, 15 400,00 грн відсотки, нараховані відповідно до ст.625 ЦК України. У зв`язку з цим просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 44).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Жодна із сторін клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла.

06 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважають позовну заяву безпідставною та просять відмовити в її задоволенні, не погоджуючись із відсотками в розмірі 15 400 грн, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, які є протиправними, вказуючи на те, що на кредитний договір № 10.08.2025-100000526 від 12 серпня 2025 року розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно яких, тлумачення даного пункту свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) певних грошових

зобов`язань. Позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Посилання позивача про виключення п. 6.1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не заслуговує на увагу, оскільки норма, що містилась у п. 6.1 була викладена у новій редакції в п. 6 ЗУ «Про споживче кредитування», тобто змінилась лише нумерація, а норма щодо звільнення відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за споживчим кредитом залишилась чинною(а.с. 48-50).

10 липня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно якої вказано, що заперечення проти позовних вимог мають виключно декларативний характер та не спрямовані на спростування конкретних фактичних обставин, доведених позивачем належними і допустимими доказами. Відповідач підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодилася на відповідні умови кредитування. Також останньою було підписано даний договір одноразовим ідентифікатором. Тобто, було укладено спірний кредитний договір у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 за допомогою інтернет-еквайрингу. Вказані обставини відповідач не спростувала належними та допустимими доказами. Таким чином, TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляла (а.с. 58-71).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 12 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 10.08.2025-100000526, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного Договору (оферти), з якою остання ознайомилась того ж дня. Відповідно до його умов остання отримала кредит в сумі 8 000 грн, який зобов`язувалася повернути 16 березня 2026 року та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів та комісію (а.с. 22-28).

За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 217 календарних днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 16 березня 2026 року (п.3, п.4 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 10.08.2025-100000526. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене.

Також сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, комісія за надання кредиту 720 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720 грн у

кожному з 2 чергових періодів, денна процентна ставка 0,84%, процентна ставка «Економ» 0,5% за день користування кредитом.

ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е297, а ТОВ «Споживчий центр» 12 серпня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 8 000 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16 червня 2026 року (а.с. 21).

ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим станом на 12 червня 2026 року розмір заборгованості склав 28 360 грн 00 коп з яких: 8 000,00 грн - тіло кредиту, 4 960,00 грн - проценти, 15 400,00 грн відсотки, нараховані відповідно до ст.625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем (а.с. 12-14).

Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до утворення вказаної вище заборгованості.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, ОСОБА_1 не надано.

Заборгованість за процентами нараховано відповідачу відповідно до умов договору та в межах строку кредитування.

Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримала кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, тому наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 960 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4 960 грн - заборгованість за процентами підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 15 400 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ за кредитним договором № 25.07.2025-100002857 від 25 липня 2025 року, нараховані за період дії воєнного стану, тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 15 400 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 12 960 грн.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості (нарахованих процентів) умовам договору суду не надано. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований, контррозрахунок не наданий.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 1216,72 грн судового збору (2 662,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 45,70 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Відповідно до ч.2 ст.140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат, понесених позивачем на поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом в суді справи, представником позивача було надано до суду докази підтвердження понесення зазначених витрат в розмірі 120,18 грн (а.с. 34).

З огляду на це суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1216,72 грн.

Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 120,18 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.

Керуючись ст. ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 89, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.08.2025-100000526 від 12 серпня 2025 року у розмірі 12 960 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять) гривень 72 копійки , а всього 14 176 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят шість) гривень 72 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його прийняття безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце розташування: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 06 серпня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко