Decision № 138777906, 06.08.2026, Berezivka District Court of Odesa Oblast

Березівський районний суд Одеської області

06.08.2026

Справа № 494/1474/26

Провадження № 2/494/1115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 р. Березівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі судового засідання Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 13.11.2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 682839, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено факторингу № 23072025, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 682839 від 13.11.2024 року.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» за кредитним договором № 682839 від 13 листопада 2024 року у розмірі 23748 грн. 23 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 25.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином в розумінні вимог п.4.ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між 13 листопада 2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 682839, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено факторингу № 23072025, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 682839 від 13 листопада 2024 року.

Відповідач умови кредитного договору не виконував та за розрахунком позивача, ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 682839 від 13.11.2024 року у розмірі 23748 грн. 23 коп.,з яких: 6729,31 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2018 грн. 92 коп. - сума заборгованості за відсотками., 0 грн. 00 коп. - сума заборгованості по комісії, 15 000 грн. сума заборгованості по штрафним санкціям.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до Договорів факторингу набуло право вимоги до відповідача за договором № 682839 від 13.11.2024 року.

Частиною 1статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір № 682839 від 13.11.2024 року укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом.

Позивач умови виконав, що підтверджується довідками про перерахування суми кредиту та не оспорюється відповідачем.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач умови кредитного договору не виконав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки (пені, штрафу) суд виходить із наступного.

Відповідно доп.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у стягненні штрафних санкцій в розмірі 15000,00 грн слід відмовити

Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості на користь позивача, а саме у розмірі 8748 грн. 23 коп., з яких: 6729,31 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2018 грн.92 коп. - сума заборгованості за відсотками., у задоволенні решти позову щодо стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору , що підтверджується платіжною інструкцією.

Вимоги позивача задоволені частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 980 грн. 75 коп.

Позивач в позові зазначає, що витрати на професійну правову допомогу складають 6000 грн. Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 682839 від 13 листопада 2024 року у розмірі 8748 (вісім тисяч сімсот сорок вісім) гривень 23 копійки.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судові витрати у загальному розмірі 3980 гривень 75 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ: 43657029 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Панчишин А.Ю.