Decision № 138774049, 05.08.2026, Bakhmach District Court of Chernihiv Oblast

Єдиний унікальний номер 728/1335/26

Номер провадження 2/728/784/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

розглянувши у місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВОЇ КОМПАНІЇ АРТЕМІДА-Ф (вул. С.Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 08.06.2026 № 728/1335/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВОЇ КОМПАНІЇ АРТЕМІДА-Ф (далі також Позивач, ТОВ ФКАРТЕМІДА-Ф), представництво інтересів якого здійснює адвокат Бачинський Остап Михайлович, з позовом до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 07.10.2020 № 1122934 у загальному розмірі 8 790,22 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

2. Згадані вище матеріали, які Позивачем було подано з використанням системи Електронний Суд, 04.06.2026 надійшли до Суду.

3. Після відкриття провадження у цій справі, протягом встановленого ухвалою Суду від 08.06.2026 № 728/1335/26 строку для подання клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, від жодної із них таке клопотання не надійшло.

4. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

5. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку непроведенням судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Позиції учасників справи.

6. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 07.10.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛІНЕУРА УКРАЇНА (далі також Первісний кредитор, Клієнт або ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА) та Відповідачем укладено Договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1122934 (далі також Кредитний договір) в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем 07.10.2020 16:29:08, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду), відповідно до умов якого Первісний кредитор надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за його користуванням в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

7. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до пункту 1.2 договору, тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2 000,00 грн; згідно із пунктом 1.3 договору, строк кредиту 30 днів: з 07.10.2020 по 06.11.2020.

8. На підставі погоджених умов, викладених в пункті 2.1. договору, ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання договору, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ.

9. Також 07.11.2020 між ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА та Відповідачем був укладений додатковий договір від 07.11.2020 до Договору № 1122934 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 07.10.2020, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника продовжити строк користування кредитом до 08.12.2020.

10. Також Позивачем зазначено, що 22.02.2021 ТОВ ЛІНЕУРА (далі також Клієнт) та ТОВ СІРОКО ФІНАНС (далі також Фактор) уклали договір факторингу від 22.02.2021 № 015-220221, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Фактора, з урахуванням Витягу з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог (Додаткова угода № 2 до Договору факторингу від 22.02.2021 № 015-220221, включно і до Відповідача ОСОБА_1 з порядковим номером згідно реєстру прав вимоги 2337 на загальну суму 7 694,00 грн, із них 2 000,00 грн основного боргу і 5 694,00 грн сума заборгованості за відсотками.

За змістом пункту 5.2.4 згаданого договору Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема відступати його на користь третіх осіб.

11. У подальшому 21.10.2025 ТОВ СІРОКО ФІНАНС та ТОВ ФК АРТЕМІДА-Ф уклали Договір факторингу № 20241021/2, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором від 07.10.2020 № 1122934. з урахуванням Витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу № 20241021/2 із загальною сумою заборгованості 7 694,00 грн, яка складається з 2 000,00 грн основної заборгованість по кредиту та 5 694,00 грн заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.

12. Згідно з детальним розрахунком заборгованості (виписки з особового рахунку ОСОБА_1 ), станом на 01.06.2026 за Договором №1122934 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 07.10.2020 у Відповідача наявна заборгованість у розмірі 8 790,22 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2 000,00 грн., заборгованості за відсотками 5 694,00 грн та інфляційного збільшення (нарахованого з 09.12.2020 по 23.02.2022) 1 096,22 грн.

13. Як на правову підставу своїх вимог Позивач посилався на статті 95,175, 512, 525-526,554, 599, 612, 626-629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України), а також на положення Закону України Про електронну комерцію, згідно з якими, зокрема за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

14. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

15. Між ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА та Відповідачем 07.10.2020 укладено Договір № 1122934 про надання коштів на умовах фінансового кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 7-10).

16. Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор зобов`язався надати Відповідачеві позику на умовах фінансового кредиту у розмірі 2 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж через 30 днів, остаточний термін повернення кредиту 06.11.2020 тип процентної ставки-фіксована.

17. Пунктом 1.4.1 Договору сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 0,01 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних). У випадку прострочення Клієнтом виконання зобовсязань за Договором чи неможливості виконання зобов`язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка, відповідно до п. 1.4.2 цього Договору. (а.с. 7-10).

18. У відповідності до повідомлення ТОВ УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ 16.09.2025 № 1-1609 за замовленням ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА, на виконання умов Кредитного договору від 07.10.2020 № 1122934, ТОВ УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ 07.10.2020 16:30 здійснило перерахування грошових коштів у сумі 2 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua НОМЕР_3 . (а.с. 30).

19. Також 07.11.2020 між Первісним кредитором та Відповідачем було укладено додатковий договір до Договору № 1122934 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 07.10.2020, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника продовжити до 08.12.2020 строк користування кредитом, за умовами якого сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 цього Додаткового договору 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693, 50 процентів річних). (а.с. 11, 11 зворот).

20. У відповідності до копії розрахунку заборгованості Відповідача, здійсненого TOB ЛІНЕУРА УКРАЇНА за період з 07.10.2020 по 12.12.2020, така заборгованість з урахуванням часткового погашення процентів за користування кредитом становить 4 274,00 грн, зокрема 2 000,00 грн тіло кредиту, 2 274,00 грн проценти за користування кредитом (а.с. 32-33).

21. У подальшому 22.02.2021 між Первісним кредитором та ТОВ СІРОКО ФІНАНС укладено Договір факторингу № 015-220221, відповідно до умов якого Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до низки осіб, які є боржниками ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА, в тому числі, і до Відповідача за кредитним договором від 07.10.2020 № 1122934 (а.с. 12 - 14).

22. Відповідно до копії платіжної інструкції від 25.05.2021 № 41 ТОВ СІРОКО ФІНАНС здійснено оплату через АТ ОТП БАНК узгодженого розміру фінансування за договором факторингу від 22.02.2021 № 015-220221 в розмірі 1 760 928,99 грн (а.с. 18 зворот).

23. Згідно з Витягом з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог № 015-220221/02 від 19.05.2021 (Додаткова угода № 2 до Договору факторингу від 22.02.2021 № 015-220221), заборгованість Відповідача з порядковим номером згідно реєстру прав вимоги 2337 передана Первісним кредитором Фактору 1 на загальну суму 7 694,00 грн, із них 2 000,00 грн основного боргу і 5 694,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 27-28).

24. Також у матеріалах справи наявна копія договору факторингу від 21.10.2024 № 20241021/2 за змістом якого ТОВ СІРОКО ФІНАНС відступає на користь Позивача право вимоги, які зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ АРТЕМІДА-Ф зобов`язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 19-22).

25. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог від 21.10.2024 № 20241021/2 заборгованість Відповідача у розмірі 7 694,00 грн, а саме 2 000,00 грн основної заборгованості за кредитним договором (тіло кредиту) та 5 694,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками, передано Фактором Позивачу (а.с. 29).

26. Згідно з копією платіжної інструкції від 29.10.2024 № 840 Позивачем сплачено на користь Фактора 39 835,48 грн в якості оплати відступленого права вимоги за договором факторингу 21.10.2024 № 20241021/2 (а.с. 24).

27. Згідно із детальним розрахунком заборгованості (виписки з особового рахунку ОСОБА_1 ), виконаний і наданий Позивачем, станом на 01.06.2026 за Договором №1122934 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 07.10.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 8 790,00, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 2 000,00 грн, заборгованості за відсотками 5 694,00 грн та інфляційного збільшення (нараховане з 09.12.2020 по 23.02.2022) 1 096,22 грн.

28. Відповідно до досудової вимоги від 13.03.2025 № 211100114 та повідомлення про відступлення прав вимоги від 13.03.2025 № 114, Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором №1122934 від 07.10.2020 та запропоновано сплатити заборгованість за кредитом на дату відступлення (21.10.2024) в сумі 7 694,00 грн на банківський рахунок ТОВ ФК АРТЕМІДА-Ф та вказано, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ ФК АРТЕМІДА-Ф буде змушене звернутися до суду (а.с. 34).

29. Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ ФК АРТЕМІДА-Ф є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (а.с. 35).

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

30. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

31. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

32. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

33. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

35. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

36. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

37. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

38. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

39. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

40. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

41. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

42. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

43. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

44. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

45. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

46. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

47. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також Закон № 675).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).

48. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

49. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

50. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

51. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України Про платіжні послуги, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

52. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.

53. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

54. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ЛІНЕУРА УКРАЇНА та Відповідачем Кредитного договору від 07.10.2020 № 1122934 та його належне виконання зі сторони Первісного кредитора у частині надання суми позики і наявність прострочення виконання зі сторони боржника.

55. Суд зауважує, що укладеним договором та додатковим договором, яким продовжено строк кредитування, сторони узгодили як розмір кредиту, що надається, так і строк кредитування, та порядок нарахування плати за користування кредитними коштами.

56. При цьому Відповідачем не спростовано позицію Позивача щодо відсутності повного погашення основної заборгованості за кредитом.

57. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.

58. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

59. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

60. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

61. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

62. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

63. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

64. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

65. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

66. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231, передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

67. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

68. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

69. Також у пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

70. Також Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

71. Оцінюючи обсяг переданих прав, Суд додатково враховує загальновизнаний принцип приватного права nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet, який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

72. Суд наголошує, що у відповідності до положень пункту 4.1 Договору факторингу від 22.02.2021 № 015-220221 Клієнт відступає Факторові Права грошових вимог до Боржників, які виникли у Клієнта на підставі кредитних договорів з Боржниками, в розмірі дійсної заборгованості. Права грошових вимог, що відступаються Клієнтом Факторові, їх кількість, сума та деталізація, визначаються відповідним Реєстром.

73. Так, Позивачем надано докази отримання права вимоги до Відповідача за Кредитним договором та докази оплати за таким договором, а саме витяг з акту прийому-прийняття реєстру прав вимог № 015-220221/02 від 19.05.2021 (Додаткова угода № 2 до Договору факторингу від 22.02.2021 № 015-220221), заборгованість Відповідача з порядковим номером згідно реєстру прав вимоги 2337 передана Первісним кредитором Фактору на загальну суму 7 694,00 грн, із них 2 000,00 грн основного боргу і 5 694,00 грн сума заборгованості за відсотками.

74. Однак згадані документи не містять відомостей про передачу Первісним кредитором вимоги, строк виконання якої настав, до Відповідача згідно з положеннями статті 625 ЦК України, зокрема інфляційних втрат.

75. Підсумовуючи зазначене, з урахуванням досліджених доказів і їх правової оцінки кожного окремо та у взаємозв`язку, Суд констатує, що на його переконання до Позивача перейшло право вимоги за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 07.10.2020 № 1122934 на суму 7 694,00 грн (сім тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 00 коп.), яка складається з 2 000,00 грн (двох тисяч гривень 00 коп.) основної заборгованості та 5 694,00 грн (п`яти тисяч шістсот дев`яносто чотирьох гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами за період з 07.10.2020 по 08.12.2020, які підлягають стягненню з Відповідача.

V. Розподіл судових витрат.

76. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

77. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

78. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

79. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

80. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

81. Згідно з платіжною інструкцією ПАТ АКОРДБАНК від 03.06.2026 № 3095 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

82. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

83. На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору від 29.05.2026 № 211100114 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ ФК АРТЕМІДА-Ф і адвокатом Бачинським О.М. та акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 211100114 від 29.05.2026 на суму 7 000,00 грн (а.с.36,38).

84. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

85. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

86. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

87. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§ 268).

Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).

88. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:

- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;

- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;

- тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому для Суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

89. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).

90. Підсумовуючи наведене, враховуючи малозначність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, її розгляд без проведень судових засідань, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 коп.), а сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2 330,13 грн (дві тисячі триста тридцять гривень 13 коп.).

93. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТЕМІДА-Ф (вул. С.Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.10.2020 № 1122934 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТЕМІДА-Ф (вул. С.Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697) заборгованість за кредитним договором від 07.10.2020 № 1122934 у розмірі 7 694,00 грн (сім тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 00 коп.), яка складається з 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) заборгованості за основним зобов`язанням та 5 694,00 грн (п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами за період з 07.10.2020 по 08.12.2020.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТЕМІДА-Ф (вул. С.Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697) 2 330,13 грн (дві тисячі триста тридцять гривень 13 коп.). в якості відшкодування сплаченого судового збору та 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 коп.) у відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТЕМІДА-Ф, адреса місцезнаходження: вул. С.Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт