Decision № 138772049, 04.08.2026, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 696/320/26

Номер провадження2-др/711/63/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

представника відповідача Дубіч Т.М.

представника відповідача Ярош С.В.,

розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бочевар Михайло Павлович, до Держави України в особі Черкаської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.06.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бочевар Михайло Павлович, до Держави України в особі Черкаської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 779959 (сімсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) 40 коп, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 395000 (триста дев`яносто п`ять тисяч) грн, а всього 1138959 один мільйон сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 40 коп.

Представником позивача адвокатом Бочевар М.П. надіслано через систему Електронний суд заяву щодо ухвалення додаткового рішення. У заяві зазначає, що до закінчення судових дебат у справі, під час останньої репліки, мною, представником Позивача було зроблено заяву в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, щодо того, що Позивавем були понесені витрати на правову допомогу та розмір витрат буде наданий протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Позивачем було витрачено на правничу допомогу адвоката Бочевар Михайла Павловича, пов`язану із представництвом інтересів позивача, 87 000,00 гривень, на підтвердження чого до суду надається договір № 06.02.2025-1 від 06.05.2025 року про надання послуг у сфері права (правової допомоги), акт наданих послуг (правової допомоги) №1 від 26.06.2026 року із зазначенням детального опису наданих послуг (наданої правової допомоги).

Просить стягнути з Відповідача Держави України на користь Позивача судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у сумі 87 000,00 гривень.

Представником відповідача Державної казначейської служби Ярош С.В. до суду через систему Електронний суд надіслані заперечення щодо такої заяви. Зазначає, що суд дозволив учасникам справи обмінятися репліками після завершення стадії судових дебатів і під час оголошення репліки представником Позивача було зроблено заяву про подання доказів понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на наведене Казначейство вважає, що докази понесених Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу не були подані до завершення судових дебатів, а також представником Позивача в судових дебатах не було зроблено заяву про подання до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів понесених судових витрат і відповідно це є підставою для залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, згідно з розділом 1 Договору про надання послуг у сфері права (правової допомоги) від 06.02.2025 № 06.02.2025-1Позивачу надаються послуги у сфері права, що пов`язані із захистом та представництвом інтересів Позивача щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури у кримінальному провадженні щодо Позивача. Згідно з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. За приписами Розділу 4 Договору остаточна вартість послуг визначається актом наданих послуг. Як вбачається з Акту наданих послуг від 26.06.2026 № 1 загальний розмір понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 87 000,00 гривень. Казначейство вважає визначену Позивачем суму судових витрат надмірною, оскільки при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар повинен бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 Закону № 5076-VI).

Вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Державного бюджету України (оскільки зазначені витрати не є збитками), а також за рахунок бюджетних асигнувань Казначейства (оскільки участь Казначейства при вирішенні подібних спорів не є обов`язковою і Казначейство не порушувало права Позивача у кримінальному провадженні).

Через Електронний суд представником Черкаської обласної прокуратури Дубіч Т.М. було подано заперечення на заяву щодо ухвалення додаткового рішення. Звертає увагу на те, що, як убачається з протоколу судового засідання та технічного запису судового засідання, після виступів учасників справи у судових дебатах об 11 год. 51 хв. 45 сек. головуючим суддею було оголошено: «Судові дебати закінчено». Лише після цього, о 11 год. 51 хв. 58 сек., представник позивача, виступаючи з реплікою, повідомив про намір протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення звернутися із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Посилання представника позивача на ч. 7 ст. 242 ЦПК України не спростовує зазначених обставин, оскільки незалежно від процесуальної природи репліки судом уже було оголошено про закінчення судових дебатів, що прямо підтверджується протоколом судового засідання. Отже, вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником позивача не дотримано. За таких обставин Черкаська обласна прокуратура вважає, що представником позивача не дотримано вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо необхідності заявлення про намір подати докази понесених витрат до закінчення судових дебатів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було надано договір № 06.02.2025-1 від 06.02.2025 про надання послуг у сфері права (правової допомоги) та акт наданих послуг №1 від 26.06.2026. Шляхом вивчення наданих доказів встановлено, що наданий представником позивача розрахунок фактично містить лише перелік виконаних робіт із зазначенням кількості годин та загальної вартості, однак не містить належної деталізації виконаних дій, що позбавляє суд можливості перевірити їх реальність, необхідність та обґрунтованість. Так, за аналіз документів, необхідних для підготовки позовної заяви заявлено 17 500 грн (7 годин роботи). При цьому не зазначено, які саме документи аналізувалися, який був їх обсяг, чому саме сім годин були необхідними для виконання зазначеної роботи та яким чином визначався її розмір. Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник позивача брав участь у кримінальному провадженні як захисник позивача, що підтверджується, зокрема, ухвалами Чигиринського районного суду Черкаської області від 18.12.2015. Хоча адвокат не здійснював захист позивача протягом усього кримінального провадження, його участь свідчить про обізнаність із фактичними обставинами справи ще до звернення до суду з даним позовом, що також підлягає врахуванню під час оцінки необхідності заявленого часу на аналіз матеріалів. За аналіз судової практики заявлено 4 500 грн. Водночас представником позивача не наведено жодного обґрунтування, які саме питання права потребували окремого тривалого аналізу судової практики, враховуючи, що дана категорія спорів має сформовану судову практику. Найбільшу суму в розмірі 30 000 грн - заявлено за підготовку позовної заяви. Разом із тим позов ґрунтувався переважно на матеріалах кримінального провадження та виправдувальному вироку, а також не вимагав дослідження значного обсягу нових доказів чи вирішення складних правових питань. При цьому представником позивача не конкретизовано, які саме процесуальні дії виконувалися протягом заявлених дванадцяти годин роботи. Також представником позивача заявлено по 7 500 грн за підготовку відповіді на відзив Черкаської обласної прокуратури та відповіді на відзив Державної казначейської служби України. Водночас обидва процесуальні документи були підготовлені в межах однієї цивільної справи, стосувалися одних і тих самих правовідносин. Крім того, відповідь на відзив Черкаської обласної прокуратури фактично викладена менш ніж на двох аркушах тексту, не містить нових чи складних правових доводів, а переважно зводиться до заперечень проти аргументів, викладених у відзиві. За таких обставин заявлення 3 годин роботи вартістю 7 500 грн за підготовку такого процесуального документа є явно неспівмірним його обсягу та змісту. Крім того, за представництво інтересів позивача в суді заявлено 10 000 грн, однак розрахунок не містить відомостей щодо кількості судових засідань, тривалості участі адвоката у кожному із них та фактичного часу, витраченого на здійснення представництва. При цьому участь представника позивача у всіх судових засіданнях здійснювалася дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Підготовче судове засідання було нетривалим. Отже, представник позивача не ніс витрат часу, пов`язаних із прибуттям до суду, очікуванням початку судового розгляду та поверненням із суду, що також має враховуватися при оцінці співмірності заявленої до відшкодування суми. Фактично представником позивача заявлено до компенсації 36 годин роботи адвоката у справі, яка не відзначалася винятковою складністю, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків, дослідження великого обсягу нових доказів чи вирішення нових або виключних питань права. За таких обставин заявлений обсяг часу є явно неспівмірним із фактичним обсягом виконаних процесуальних дій та не відповідає критеріям розумності й необхідності судових витрат. Таким чином, представником позивача не доведено, що всі заявлені витрати були фактичними, необхідними та співмірними зі складністю даної справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим на їх виконання. Просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача.

Представник позивача адвокат Бочевар М.П. через систему Електронний суд звернувся до суду з заявою про розгляд поданої заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу за його відсутності.

У судовому засіданні представник Ярош С.В. підтримав подані заперечення та просив відмовити у задоволенні заяви.

Представник Дубіч Т.М. підтримала подані нею заперечення у повному обсязі. Просила відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 12 частини 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі № 826/856/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та постанові Верховного Суду від 10.08.2022 року у справі № 357/9440/20 (провадження № 61-15073св21).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в ч. 4 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно із ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01..2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З метою захисту порушеного права, позивач звертався за професійною правовою допомогою, та між ОСОБА_2 та адвокатом Бочевар М. П. було укладено Договір № 06.02.2025-1 про надання послуг у сфері права (правової допомоги) від 06.02.2025, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги в сфері права, що пов`язані з захистом та представництвом інтересів ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури у кримінальному провадженні № 12014250170000085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також представництво його інтересів у всіх інших органах, установах та підприємства.

Відповідно до р. 4. послуги в сфері права, що надаються Виконавцем, Замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, яка підлягає сплаті за вже надані послуги в сфері права (згідно ставок, визначених п.4.3). Суми, які вказані в цьому пункті підлягають оплаті Замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Замовником рахунку від Виконавця. 4.2. Порядок оплати послуг в сфері права, наданих Виконавцем: 4.2.1. Кінцевий розрахунок за надані послуги в сфері права здійснюється шляхом множення кількості годин, витрачених Виконавцем, на вартість однієї години роботи (відповідно до вартості години роботи, зазначеного в п.4.3. даного Договору). 4.3. Ставки погодинної оплати послуг Виконавця: 4.3.1. одна година роботи становить - 2500 грн. без ПДВ. 4.3.2. вартість години надання послуг Виконавцем в період з 18-00 годин до 9-00 годин у робочі дні, святкові й вихідні дні збільшується в 1,5 рази. 4.3.3. вартість часу проїзду Виконавця до Замовника або по його дорученнях, розраховується виходячи з погодинної ставки помноженої на коефіцієнт 0,5. 4.3.4. у випадку, якщо Замовник наполягає на терміновості виконання доручення і Виконавець приймає таку умову, вартість години надання послуг Виконавцем розраховується виходячи з погодинної ставки, помноженої на коефіцієнт 1,3. 4.3.5. Сторони в додатковій угоді до Договору можуть погодити фіксовану вартість певних послуг, що не передбачає розрахунок з використанням ставки погодинної оплати послуг. 4.4. За день до закінчення дії Договору, за яким Виконавець надавав послуги в сфері права, або в інший строк, Погоджений сторонами, складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданих Виконавцем послуг в сфері права і їх вартість. На письмову вимогу Замовника, Виконавець може надавати Акт про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданих послуг в сфері права із їхньою ідентифікацією. Акт надсилається Замовнику Виконавцем факсимільним зв`язком, поштою, кур`єрською службою або особисто. 4.4.1. Акт, вказаний у п.4.4. даного Договору, вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання Замовником, останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт. 4.5. В акті, зазначеному в п.4.4. даного Договору сторони, можуть визначити інший порядок оплати надаваної юридичної допомоги, у цьому випадку сторони керуються умовами актів

Згідно з Актом № 1 від 26.06.2026 року про надання послуг, вартість розрахована відповідно до Розділу 4 Договору та становить 87 000 грн. відповідно до детального розрахунку: Аналіз наданих Замовником документів, необхідних для підготовки позовної заяви; Аналіз судової практики щодо відшкодування моральної та майнової; Подання адвокатських запитів, заяв до суду щодо отримання інформації та копій документів для подачу позову до суду; Підготовка та подача позовної заяви до суду про відшкодування моральної та майнової шкоди, підготовка додатків до позову; Підготовка та подача відповіді на відзив обласної прокуратури; Підготовка та подача відповіді на відзив Державного казначейства; Представництво інтересів ОСОБА_1 в суді. Зазначено, що послуги надані в повному обсязі. Оплату наданої правничої допомоги Замовник проводить протягом 60 робочих днів з моменту складання та підписання цього акту.

Як зазначалося вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Тож сторона відповідачів скористалася своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченнями щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні поданої заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує заперечення та доводи відповідачів, у тому числі щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання послуг і обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, суд звертає увагу на те, що адвокатом зазначалось у Акті, що на підготовку та подання позовної заяви, підготовку додатків було витрачено 12 годин та на аналіз наданих замовником документів було витрачено 7 годин, однак така кількість витраченого часу адвокатом є необґрунтованою та безпідставно збільшеною. Суду не надано доказів того, що виконані адвокатом роботи потребували значного часу для підготовки, вивчення та вчинення дій.

Більш того, у п. 7 «Представництво інтересів» зазначено, що адвокат здійснив представництво інтересів ОСОБА_1 в суді тривалістю 4 години, що не відповідає обставинам справи. Так, у справі відбулось 3 судових засідання загальною тривалістю 3 год. 19 хв. 24 сек. При цьому суд оголошував технічну перерву на 19 хв 32 сек та перебував на стадії виготовлення вступної та резолютивної частин рішення 1 год. 59 хв 30сек. Отже час, який адвокат перебував у засіданнях, здійснюючи свої повноваження становив1 год 22 сек.

Варто при цьому зауважити, що предмет позову не потребує вивчення адвокатом великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи та подання процесуальних документів до суду.

Отже, суд погоджується з тими доводами, що розмір витрат на оплату послуг представника адвоката є неспівмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на виконання таких робіт. Тож заявлена позивачем вартість таких витрат у розмірі 87000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 10000 грн. (5000 грн за аналіз документів, аналіз практики, подання запитів щодо отримання інформації та копії документів, підготовку та подання позовної заяви до суду через систему Електронний суд, 2000 грн за підготовку відповідей на відзив, 3000 грн за участь у судових засіданнях), саме така сума буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

До того ж, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року), а також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задоволити частково.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги у сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлений 14.07.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька