Decision № 138770495, 31.07.2026, Fastiv City and District Court of Kyiv Oblast

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-а/381/81/26

381/4378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року адвокат Шатило О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просить суд поновити строк для оскарження постанови, скасувати постанову № 1198 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1198 від 02.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 гривень за нібито відмову від проходження військово-лікарської комісії. Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її було ухвалено за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку, своєчасно оновив військово-облікові дані, має чинне бронювання, а 23.08.2025 пройшов ВЛК, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. Вказує, що 22.08.2025 його безпідставно доставили до приміщення ТЦК та СП та вимагали негайного проходження ВЛК без можливості надати медичні документи. Відмова від проходження ВЛК була зумовлена виключно необхідністю зібрати медичні документи та неправомірними діями працівників ТЦК, які не запропонували іншу дату проходження медичного огляду, всупереч вимогам законодавства.

Також позивач посилається на істотні порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а саме не роз`яснення прав, ненадання можливості скористатися правовою допомогою, неналежне оформлення матеріалів справи, неповідомлення про розгляд справи, невручення копії постанови та відсутність належних доказів вчинення правопорушення.

Зазначає, що про існування постанови дізнався лише після відкриття виконавчого провадження 27.05.2026, оскільки ДВС було заблоковано картковий рахунок та фактично представником отримано її копію 29.06.2026, у зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду.

Крім того, позивач вказує, що відповідач не перевірив актуальні відомості про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які підтверджували відсутність порушень військового обліку та проходження ВЛК, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою та прийнятою з порушенням вимог КУпАП і законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

20 липня 2026 року від представника позивача адвоката Шатило О.П. через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 13 липня 2026 року надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких клопотань про продовження строку на подання відзиву або заяв про неможливість його подання до суду не надсилав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликались, клопотань про інший порядок розгляду справи сторонами заявлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши наявні заяви по суті спору і інші письмові матеріали справи, суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

У відповідності до приписів статті 227 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 04 серпня 2026 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови позивач особисто не отримував, дізнався про її існування 27.05.2026 оскільки було накладено арешт на рахунки, а матеріали справи про адміністративне правопорушення були отримані адвокатом на запит 29.06.2026. З позовом звернувся 08.07.2026, тобто в межах 10-денного строку з моменту ознайомлення з оскаржуваним актом, у зв`язку з чим строк на звернення до суду підлягає поновленню.

Судом встановлено, що 22.08.2025 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи лейтенантом юстиції ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №498 про порушення громадянином ОСОБА_1 вимог встановлених статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмова від проходження медичного огляду та лікування згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1198, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 гривень.

В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмова від проходження медичного огляду та лікування згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Як зазначено у абз.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч.13 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Разом з тим, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 , будучи доставленим 22.08.2025 до ТЦК та СП, вже наступного дня, 23.08.2025 року, самостійно з`явився та пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. Зазначене свідчить про відсутність у позивача умислу на ухилення від проходження медичного огляду чи виконання військового обов`язку.

Крім того, відповідно до матеріалів справи позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , його облікові дані уточнені вчасно, 29.03.2025 року, а також позивач має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації по бронюванню до 05.03.2027 року (а.с.22).

Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг.

Станом на день оформлення оскаржуваної постанови, відповідач мав можливість перевірити дані стосовно ОСОБА_1 та пересвідчитись у тому числі, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані ОСОБА_1 оновлено та встановити факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 23.08.2025 року, а також наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по бронюванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, за відсутності складу адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Пункт 2 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 532,48 гривень.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 532,48 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. 210, 210-1, 247, 280, 288, 293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову № 1198 від 02 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладенню адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25 500 гривень визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.08.2026.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА