Court ruling № 138754875, 04.08.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-о/759/2/26

ун. № 759/15658/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , ознайомившись зі змістом заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 08.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

встановив:

30.07.2026 до Святошинського районного суду м.Києва надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 08.07.2026, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого та визначено заставу у розмірі 19,5 мл.грн., у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Вивчивши дану заяву ОСОБА_2 , вважаю, що у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити, виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 464 КПК України надає судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у відкритті. Тобто законодавець надає судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Системне та логічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК України, вказує на те, що перегляду за нововиявленими та виключними обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

Норми ч.2 ст.459 КПК України визначають зміст та види нововиявлених та виключних обставин. Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій щодо таких рішень).

Крім того, ст. 460 КПК України передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження.

Відповідно до положень ст. 3 КПК України, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізнено стадії досудового провадження і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України) і визначено судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України ).

Тобто, положення ч. 1 ст. 459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими та виключними обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

Крім того, слід враховувати і Практику Верховного Суду України (зокрема Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду) щодо неможливості екстраординарного перегляду ухвал про запобіжні заходи, яка є послідовною, суворою та однозначною. Ключові правові позиції Верховного Суду ґрунтуються на таких фундаментальних висновках: 1. Перегляду підлягають лише рішення, якими провадження завершено по суті.

Головним орієнтиром у цьому питанні є Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 3 лютого 2020 року (справа № 522/12841/15-к), у якій суд дав чітке тлумачення норм статті 459 КПК України: можливість перегляду за нововиявленими або виключними обставинами поширюється виключно на судові рішення, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції та які набрали законної сили (це вироки, ухвали про закриття провадження, ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру). Проміжні ухвали (зокрема ухвали слідчих суддів та місцевих судів про обрання, зміну або продовження запобіжних заходів) не вирішують справу по суті, а тому взагалі не можуть бути об`єктом перегляду за виключними обставинами.

Як зазначено у свіжій практиці Верховного Суду (зокрема, при зміні підходів до рішень слідчих суддів у 2026 році), екстраординарні процедури не можуть застосовуватися до рішень із обмеженим строком дії. Ухвала про продовження запобіжного заходу діє максимум два місяці. Верховний Суд наголошує: немає жодної правової чи практичної потреби переглядати таку ухвалу через механізм виключних обставин (що триває місяцями), якщо її термін дії вже закінчився, а особа наразі тримається під вартою або перебуває під домашнім арештом на підставі абсолютно нового (наступного) судового рішення.

Також в своїй практиці Верховний Суд зазначає, що інститут виключних обставин не повинен підміняти собою звичайні процесуальні інструменти. Якщо права особи обмежено запобіжним заходом, КПК надає простіші, ефективніші та швидші альтернативи: повторні клопотання: підозрюваний, обвинувачений чи його захисник мають право у будь-який момент поточного судового розгляду подати клопотання про зміну або скасування запобіжного заходу, надавши суду нові факти (наприклад, рішення КСУ чи ЄСПЛ), апеляційний перегляд: перевірка правомірності продовження тримання під вартою здійснюється в апеляційному порядку (зокрема за процедурою, передбаченою статтею 422-1 КПК України для ухвал, постановлених під час судового розгляду)

Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 08.07.2026, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого та визначено заставу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, слід відмовити.

Керуючись ст. 459, ст. 460, ч.2 ст. 464 КПК України, суддя -

постановив:

У відкритті провадження за заявою обвинуваченого ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 08.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду, обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк, з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1