Decision № 138752913, 05.08.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/6551/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старицький Дистилерс» (вул. Вікентія Хвойки, буд.18/14, офіс 230, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 45199062)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Якс» (вул. Вікентія Хвойки, буд.18/14, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 41420717)

про стягнення 76 460 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Старицький Дистилерс» (далі за текстом - ТОВ «Старицький Дистилерс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Якс» (далі за текстом - ТОВ «Україна Якс», Відповідач) про стягнення 76 460 грн заборгованості, з яких: 40 243,14 грн - основного боргу, 2 049,94 грн - інфляційних втрат, 22 093,48 грн - пені, та 12 072,94 грн - штрафу, нарахованих за неналежне виконання зобов`язань за договором від 05.05.2025 № СД 05052025 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання з поставки товару Відповідачу, який прийнято ним без зауважень проте прострочено строки оплати останнього, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат, штрафу та пені.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала від 05.06.2026 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 08.06.2026 о 21:20 год.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, судом встановлено, що 09.06.2026 ухвала суду від 05.06.2026 належним чином вручена Відповідачу.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі № 910/6551/26 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.05.2025 між ТОВ «Україна ЯКС» (Покупець) та ТОВ «Старицький Дистилерс» (далі- Покупець) укладено Договір, відповідно до 1.1 якого Продавець за Договором, зобов`язується поставити та передати у власність товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити переданий товар.

Загальний обсяг поставленого товару складаються із кількості товару, зазначеного у видаткових накладних, по яким відбулась поставка по Договору (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 7.1 Договору погоджено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі в наступному порядку: Покупець сплачує Продавцю 100 % вартості товару протягом 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту приймання товару, що підтверджується підписаними видаткової накладної для відповідної партії товару.

Відповідно до пункту 10.2 Договору, у випадку порушення Покупцем зобов`язань, визначених у пункті 7.1 даного Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 % від вартості не своєчасно сплаченої суми, за кожний календарний день прострочення, а у випадку прострочення більш ніж на сім календарних днів Покупець сплачує Продавцю додатково штраф у розмірі 30% від вартості несвоєчасно сплаченої суми.

Договір набуває чинності з момент його підписання сторонами і діє до 1.12.2025, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, з можливість автоматичної пролонгації (пункти 9.1 та 9.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 05.05.2025 по 09.09.2025 Позивачем поставлено Відповідачу товар згідно наступних видаткових накладних на загальну суму 124 206, 60 грн:

- видаткова накладна № 250000322 від 05.06.2025 року на суму 30 363 грн;

- видаткова накладна № 250000777 від 03.07.2025 року на суму 64 897, 80 грн;

- видаткова накладна № 250001721 від 09.09.2025 року на суму 28 945, 80 грн.

Судом встановлено, що вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та претензій.

Згідно долучених до позову видаткових накладних № ВТ-0000052 від 28.11.2025, ВТ-0000051 від 28.11.2025, ВТ-0000050 від 28.11.2025 Відповідачем повернуто Позивачу товар на суму 34 463, 46 грн.

Згідно платіжних доручень: № 2508 від 29.10.2025 на суму 15 000 грн, № 2513 від 06.11.2025 на суму 5 000 грн, № 2514 від 07.11.2025 на суму 5 000 грн; № 2516 від 10.11.2025 на суму 5 000 грн; № 2523 від 19.11.2025 на суму 6500 грн; № 2527 від 21.11.2025 на суму 8 000 грн; № 2530 від 27.11.2025 на суму 5 000 грн Відповідачем оплачено вартість поставленого товару на загальну суму 49 500 грн.

Так, станом на дату звернення до суду з позовом несплаченою Відповідачем залишається сума 40 243, 14 грн., на яку Позивачем здійснено нарахування 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу з дати 28.11.2025.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем на користь Позивачем коштів у заявленому розмірі, або ж доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи положення пункту 7.1 Договору, здійснену Відповідачем часткову оплату та часткове повернення поставленого товару зобов`язання з остаточного розрахунку станом на 28.11.2025 в межах суми 40 243, 14 грн у Відповідача настало.

Оскільки докази сплати коштів в розмірі 40 243, 14 грн Відповідачем до суду не надано вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Суд зазначає, що оскільки Відповідачем допущено порушення виконання грошового зобов`язання Позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат, пені та штрафу, однак в силу відсутності розрахунку останніх судом вбачається можливість встановити правильність нарахування лише штрафу в розмірі 12 072, 94 грн.

З огляду на відсутність розрахунку пені та інфляційних втрат, суд не можу встановити правильність нарахувань останніх та обґрунтованість заявлених до стягнення сум в цій частині із врахуванням того, що на сторінці 3 позову Позивач зазначає, що такі нарахування здійснюються окремо по кожній накладній з 28.11.2025 однак без дати закінчення такого розрахунку. При цьому, судом враховано, що пунктом 10.2 Договору визначено розмір пені - 0.3 % від вартості несвоєчасно сплаченої суми при тому, що статтею 549 ЦК України закріплено граничний розмір пені в силу чого суд позбавлений можливості здійснити перевірку розрахунку Позивача.

Відтак, вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, суд не вбачає підстав для їх покладення на сторону Відповідача оскільки матеріали справи не містять доказів залучення Позивачем адвоката, а відомості про подачу таких доказів у відповідності до вимог частини 8 статті 129 ГПК України Позивачем не вказано.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов`язання Відповідача в частині строків оплати товару, що є підставою для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу Позивачу не відшкодовуються та покладаються на нього.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Старицький Дистилерс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Якс» (вул. Вікентія Хвойки, буд.18/14, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 41420717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старицький Дистилерс» (вул. Вікентія Хвойки, буд.18/14, офіс 230, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 45199062) 40 243 (сорок тисяч двісті сорок три) грн 14 коп - основного боргу, 12 072 (дванадцять тисяч сімдесят дві) грн 94 коп - штрафу та 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн 69 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Старицький Дистилерс» витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.08.2026

Суддя Антон ПУКАС