Court ruling № 138751449, 05.08.2026, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 705/3444/16-к

Номер провадження 1-кп/711/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016250250000209 від 04.02.2016 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсішки Христинівського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення додаткової судово-психологічної експертизи ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12016250250000209 від 04.02.2016 року, мотивуючи його тим, що постановою слідчого від 01 березня 2016 року була призначена по даному кримінальному провадженню комплексна судова психолого-психіатрична експертиза щодо підозрюваного ОСОБА_7 , проведення якої було доручено експертам-психіатрам та експертам-психологам Черкаської обласної психоневрологічної лікарні № 2 м.Сміла Черкаської області. Акт судово-психіатричного експерта № 102 від 09.03.2016 року, в рамках проведеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи (хоч слідчим призначалась комплексна судова психолого-психіатрична експертиза), щодо підзахисного ОСОБА_7 , досліджений судом в судовому засіданні.

Згідно із зазначеним висновком експертизи ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає та не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю, достатній рівень соціальної адаптації свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопаталогічної симптоматики що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю, здатність критично оцінювати своє становище, суть і наслідки інкримінованого йому правопорушення свідчать про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь в слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_7 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України. Наведені висновки експертизи, щодо психічного стану ОСОБА_7 , відповідають дійсності і не викликають жодних сумнівів, чого не можна сказати щодо висновків експертизи в галузі психології. Так, згідно з Актом судово-психіатричного експерта № 102 від 09.03.2016 року в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, підекспертний ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому афективному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку по причині відсутності комплексу феноменологічних критеріїв цього виключного стану та відсутності трьохфазної динаміки. Одним із видів судово-психологічної експертизи, що потребує відповідної підготовки та експертного досвіду, є судово-психологічна експертиза, спрямована на встановлення емоційних станів, які суттєво впливають на свідомість і діяльність особи під час учинення нею злочину. При правовому оцінюванні правопорушень, учинених за умов, які обмежують міру усвідомлення особою наслідків своїх дій, що оцінюється як обставина, пом`якшуюча покарання (п. 7 ст. 66 КК України), або виключає злочинність діяння (п.4 ст.36, п.3 ст. 39 КК України.

При проведенні судово-психологічної експертизи емоційних станів експерт повинен провести психологічний аналіз ситуації, яка сприяла виникненню певного емоційного стану; дослідити стійкі індивідуально-психологічні особливості підекспертного (мотивів, ціннісних орієнтацій, самосвідомості, інтелекту, особливостей емоційно-вольової сфери); проаналізувати психофізіологічний стан у період, що безпосередньо передував учиненню злочину; провести аналіз психічного стану та поведінки підекспертної особи в період учинення злочину; проаналізувати поведінку підекспертної особи після вчинення злочину; дослідити відношення підекспертної особи до своїх дій у період експертного дослідження. Експертами при проведенні психологічної експертизи не виконані вищенаведені вимоги методики проведення даного виду експертиз. Як пояснив ОСОБА_7 експертиза тривала кілька хвилин, в ході яких експерт (жінка) задала одне єдине запитання: „як він розуміє вислів не все то золото, що блищить, експерт навіть не поцікавилась його відношенням до події та інкримінованих йому дій, що прямо вимагає методика проведення психологічних експертиз.

Крім того, дана експертиза не могла бути виконана належним чином через некоректне формулювання питань №7 і №8 ст.2 експертного висновку (дивитись Питання судово-психологічної експертизи емоційних станів ст.109 альбому схем). Така некоректність формулювання запитань апріорі могла вплинути на порушення алгоритмів дослідницької діяльності експертів. Експерти повинні були уточнити питання на предмет їх правильного формулювання, що не було зроблено. Акт слово-психіатричного експерта № 102 не відповідає нормативним вимогам, а саме: в описовій частині (ст.11 абз.3) зазначено дані клінічного дослідження особи виявлені під час проведення експертизи: читаємо наступне „При експериментально-психологічному обстеженні встановлен.. виникає питання, то яке ж саме обстеження проводилось клінічне на предмет захворювань? - чи психологічне спрямоване на виявлення індивідуальних психологічних особливостей особистості здорової людини, яка знаходиться у нормі? Серед заявлених у дослідницькій частині психодіагностичних методик (які визначені не на основі виокремленого експертами блоку методик, а на основі аналізу тексту) спрямованих на психологічне обстеження ОСОБА_7 , виокремлюємо наступні: - бесіду (анамнестична); - дослідження документів (характеристик, матеріалів справи, тощо); - експериментальні: а) мнестична проба (діагностика пам`яті тест Шульте); б) діагностика уваги; в) діагностика мислення (порівняння понять, виключення); г) самооцінка особистості (методика Дембо-Рубінштейна). Жоден із вказаних методів та методик не спрямований на дослідження емоційно-вольової, почуттєвої сфери особистості, в той час як саме вона мала б стати об`єктом дослідження, оскільки психологічна категорія фізіологічний афект лежить саме у дослідженні емоційно-почуттєвої, вольової сфери. Застосування методики дослідження „Дембо-Рубінштейна (методика діагностики самооцінки особистості) має обмеження: - застосовувати методику не рекомендується у ситуаціях, коли її результати можуть вплинути на долю досліджуваного.

На думку захисника, у даному випадку наявна ситуація порушення інструкції щодо застосування цієї методики. На ст.14 експертного висновку абзац 1-й наводяться окремі індивідуально-психологічні характеристики особистості під експертного без вказівки, за допомогою якого психодіагностичного інструментарію вони були виявлені (окрім уваги, мислення, пам`яті та самооцінки), що є некоректним. В той час, як ефективними інструментаріями дослідження індивідуально-психологічних особливостей є: - тест ММРІ (міннесотський 16-профільний опитувальник особистості), який дозволяє не тільки створити психологічний профіль особистості, а й за стеновими (критичними) показниками шкал, визначити її спрямованість, характерологічні риси (акцентуації характеру за ОСОБА_8 ); - тест фрустрацій Розенцвейга для визначення особливостей емоційно поведінкових реакцій у ситуаціях стресу та конфлікту; - тест стресостійкості (методика діагностики типу емоційної реакції та вплив стимулів зовнішнього середовища по ОСОБА_9 ); - тест ПТС (посттравматичний синдром) (Міссісінська шкала для оцінки посттравматичних реакцій цивільний варіант); - тощо, які при проведенні даної експертизи не застосовувались.

Крім того, захисник зазначає, що у висновках експертизи відсутнє посилання на конкретні кількісні результати, які були отримані за допомогою використаних методик, а наводиться лише їх вербальна (мова) інтерпретація з використанням понять „середній, „достатній, „рівномірний, які не деталізують уявлення про особистість досліджуваного, а, навпаки, унеможливлюють таку деталізацію, а отже і уявлення про індивідуальність особистості. На основі аналізу змісту акту судово-психіатричного експерта № 102, запитань, винесених слідчим на розгляд експертів, переліку та змісту психологічного діагностичного інструментарію, застосованого в дослідженні, змісту описової частини акту експертизи (ст.11-14) необхідно зробити висновок про те, що наданий акт судово-психіатричного експерта № 102 та результати експертизи не відповідають формальним вимогам до виконання подібних досліджень. Відповіді експертів мають поверхневий, неконкретний, суперечливий характер і потребують уточнення (додаткових досліджень) саме з питань за № 7 та № 8, оскільки у дослідженні навіть не згадується феномен акумуляції конфлікту та афекту, що фактично мало місце і зрозуміло навіть для неспеціаліста в області психології та психіатрії. У висновку експертизи зазначено про відсутність комплексу феноменологічних критеріїв цього виключного стану (фізіологічного афекту) та відсутність трьохфазної динаміки. Що свідчить про те, що експерти неуважно вивчали матеріали справи, а ОСОБА_7 навіть не заслухали, внаслідок чого прийшли до хибних висновків про те, що підекспертний ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому афективному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку, оскільки комплекс феноменологічних критеріїв цього виключного стану (фізіологічного афекту) та наявність трьохфазної динаміки чітко вбачаються із матеріалів справи (покази підозрюваного, потерпілої, свідків, висновки медичних експертиз, тощо).

Враховуючи викладене просить суд призначити по справі додаткову судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні запитання: Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_7 ? Чи могли індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_7 суттєво вплинули на його поведінку під час учинення ним протиправних дій? Чи має ОСОБА_7 індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер його протиправних дій в результаті несправедливості та фізичного насильства щодо нього (викликали страх, пригнічення, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрацію, підвищення агресивності, жорстокість, тощо)? Чи є ситуація, що досліджується у справі, психотравмувальною для ОСОБА_7 погрози вбивством із застосуванням ножа та фізичне насильство з боку потерпілого? Якщо ситуація є психотравмувальною, то чи могло це привести до стану сильного душевного хвилювання? Чи перебував ОСОБА_7 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? Чи перебував ОСОБА_7 на момент учинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника, просив призначити додаткову судово-психологічну експертизу.

Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала щодо можливості задоволення клопотання захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності

Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 242 КПК України).

Такими підставами, що визначені ст. 242 КПК України, зокрема, є визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні встановлено, що на розгляді в провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження №12016250250000209 від 04.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження на підставі постанови слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 01 березня 2016 року проведено комплексну психолого-психіатричну експертизу, акт судово-психіатричного експерта № 102 від 09.03.2016 року, який досліджений в судовому засіданні.

Згідно вищевказаного акту судово-психіатричного експерта встановлено, що на вирішення експертам були поставлені такі запитання: 1. Чи страждав ОСОБА_7 хворобливим розладом психічної діяльності в момент вчинення злочину і яким саме? 2. Чи був ОСОБА_7 через цей розлад здатний усвідомлювати свої дії, свідомо керувати ними на час вчинення злочину? 3. Чи страждає ОСОБА_7 за теперішнього часу хворобливим розладом психічної діяльності і яким саме? 4. Чи позбавляє цей розлад ОСОБА_7 здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними за теперішнього часу? 5. Чи можуть з ОСОБА_7 проводитись слідчі дії, чи може він приймати участь в судовому засіданні? 6. Чи є можливим за психічним станом ОСОБА_7 застосування відносно нього примусового заходу медичного характеру, передбаченого ст. 19 КК України і якого саме? 7. Чи знаходився підозрюваний ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого йому злочину в стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, котрий суттєво вплинув на його свідомість та поведінку? 8. ???Чи могли слова тяжкої образи з боку потерпілого спричинити у підозрюваного ОСОБА_7 стан фізіологічного афекту? Разом з тим, судом встановлено, що акт судово-психіатричного експерта № 102 не містить повного та належного обґрунтування відповідей на питання № 7 та № 8, поставлені на вирішення експертам.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи і постановлення по справі законного і обґрунтованого рішення необхідно провести додаткову судову-психологічну експертизу по кримінальному провадженню №12016250250000209 від 04.02.2016 року відносно ОСОБА_7 , а тому клопотання адвоката ОСОБА_6 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,332,376,509 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення додаткової судово-психологічної експертизи в кримінальному провадженні №12016250250000209 від 04.02.2016 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні №12016250250000209 від 04.02.2016 року додаткову судово-психологічну експертизу.

Виконання вказаної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ вул. Сім`ї Бродських 6).

На розв`язання експертам поставити наступні запитання:

1. Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_7 ?

2. Чи могли індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_7 суттєво вплинули на його поведінку під час учинення ним протиправних дій?

3. Чи має ОСОБА_7 індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер його протиправних дій в результаті несправедливості та фізичного насильства щодо нього (викликали страх, пригнічення, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрацію, підвищення агресивності, жорстокість, тощо)?

4. Чи є ситуація, що досліджується у справі, психотравмувальною для ОСОБА_7 погрози вбивством із застосуванням ножа та фізичне насильство з боку потерпілого? Якщо ситуація є психотравмувальною, то чи могло це привести до стану сильного душевного хвилювання?

5. Чи перебував ОСОБА_7 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

6. Чи перебував ОСОБА_7 на момент учинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Роз`яснити експертові, що він не має права брати участь у кримінальному провадженні з підстав, передбачених ч.1 ст.77 КПК України, і за наявності таких підстав зобов`язаний заявити собі самовідвід.

Зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (телефон НОМЕР_1 ) з`явитись до експертної установи у визначений час та день.

В розпорядження експертів представити: матеріали кримінального провадження за № №12016250250000209 від 04.02.2016 року та матеріали судової справи 705/3444/16 в 6 томах.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси 05.08.2026 року о 10 год.00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3