№ 138749385, 05.08.2026, Volodarsk District Court of Kyiv Oblast

Справа № 364/778/26

Провадження № 3/364/239/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 719708 від 15.07.2026 року, громадянин ОСОБА_1 , 15.07.2026 року, близько 01:40 год, по вул. Миру, в с-щі Володака, Білоцерківського району, Київської області, керував транспортним засобом марки Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано проїхати до найближчого медичного закладу, а саме КНП Володарська районна лікарня для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, останній погодився та по прибуттю до КНП Володарської районної лікарні після запронування працівниками поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, останній почав тікати з метою уникнення проходження огляду у лікаря нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

ОСОБА_1 в судовому засідання вказав, на даний час від страждає на розсіяний склероз. Після зупинки працівниками поліції він погодився пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, але під`їхавши до медичного закладу, він злякався, його охопила панічна атака і він втік. Прийшовши в себе, він підійшов до входу в мед заклад, постоявши приблизно півгодини, пішов до знайомих. Такий стан в нього проявляється вже кілька разів, такий стан в нього почав з`являтися після контузії.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Романішін Є.В. в судовому засіданні вказав, що його підзахисний є учасником бойових дій, в зв`язку з пораненнями, контузії страждає на розсіяний склероз та надав суду письмові докази про захворювання громадянина ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід зазначити.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719708 від 15.07.2026 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Матеріали справи містять достатньо належних доказів які свідчать про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, за що передбачена відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.

Поведінку ОСОБА_1 суд розцінює, як обрану форму захисту від уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_1 , в порушенні п.2.5 ПДР України і в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, матеріалами справи доведена повністю та кваліфікує його дії відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 , та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Враховуючи, що факт скоєння правопорушення знайшов своє підтвердження у суді, керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1 КУпАП, суддя, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч. 1 КУпАП.

Накласти наОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 нього адміністративне стягнення у виді штрафу, який становить 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на такий рахунок:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити до батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України для виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя О. В. Ткаченко

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.