Decision № 138723929, 29.07.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/6785/26

н/п 2/953/4107/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Шаренко С.Л.,

при секретарі судового засідання- Мартиненко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими. Позов обґрунтований тим, що позивач працювала у Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик», яке знаходиться за адресою м. Харків вул. Конторська, буд. 37/34 на посаді охоронника, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.

28 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 досягнула пенсійного віку, в зв`язку з чим їй була призначена пенсія та видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , дата видачі 16.11.20212 року. На момент оформлення пенсії, відповідно до даних трудової книжки, дата видачі 10 серпня 1974 рік, вона залишалась працювати, як працюючий пенсіонер, але фактично з липня 2022 року не працює, не отримує заробітну плату, починаючи з липня 2022 року, що підтверджується інформацією, що міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Копія довідки форми К-5 додається до позовної заяви.

11.03.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості щодо припинення трудових відносин в односторонньому порядку, на що отримала відповідь № 1920/17.08.23 від 11.03.2026 року про неможливість вчинення цих дій, оскільки чинним законодавством про зайнятість не передбачено звільнення осіб, які отримують пенсію, в односторонньому порядку через центр зайнятості.

Судом встановлено, що 13 березня 2026 року позивач засобами поштового зв`язку направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» письмову заяву про звільнення з посади охоронника та розірвання трудового договору за власною ініціативою. У зазначеній заяві позивач також просила надати письмову відповідь за вказаною нею адресою.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення не було вручено відповідачу та 31 березня 2026 року повернуто відправнику без вручення адресату.

Невручення поштового відправлення відповідачу та його повернення відправнику не свідчить про невчинення позивачем дій, спрямованих на повідомлення роботодавця про намір припинити трудові відносини, оскільки позивач належним чином реалізувала своє право на звернення до роботодавця шляхом направлення відповідної заяви за його офіційною адресою.

З урахуванням того, що трудові відносини з відповідачем фактично припинені, позивач ОСОБА_1 не має можливості виконувати трудові обов`язки, але існування трудового договору порушує її право на належний соціальний захист та збільшення пенсії.

З огляду на викладене позивач просить визнати припиненим з 27 березня 2026 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала, просить задовольнити.

Представник відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суд не повідомив, клопотань та відзиву не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в копії трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , наявні записи про працевлаштування позивача в Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик», зокрема 19.04.2018 року прийнята на роботу, на посаду охоронника, наказ №1/85 від 19.04.2018 року (а.с.9).

З витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається відомості щодо нарахування заробітної плати та трудовий стаж ОСОБА_1 (а. с. 10).

За інформаційною довідкою Пенсійного фонду України, наявні відомості щодо трудового стажу ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 по 01.01.2024, за яким останніми відомостями про страховий стаж міститься запис 2022 рік: 4 місяць (30), 7 місяць (31) (а. с. 11).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах, не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст. 36 та інших статтях КЗпП України залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

-припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

-розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);

-розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України);

-розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3, 7 ст. 36, ст. 45КЗпП України та ін.).

Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.36КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).

Відповідно до п. п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України), як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд, встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій, спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» мають трудові відносини, які є безстроковими.

Трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивач бажає припинити трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик». Відсутність будь-яких засобів зв`язку з представниками такого товариства позбавляє позивача можливості розірвати трудові відносини з останнім у спосіб, передбачений КЗпП України.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими. Отже, права позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з відповідачами припиненими за рішенням суду.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 223, 263, 265,280-282 ЦПК України,-

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими.

Визнати припиненими з 27 березня 2026 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» у зв`язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик», місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 37/34, код ЄДРПОУ 36223885.

Суддя С.Л. Шаренко