Court ruling № 138717813, 28.07.2026, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

28 липня 2026 р. Справа № 120/18038/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Боднарчук Л.А.

позивача: ОСОБА_1 (приймає участь в режимі відеоконференції),

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: Кудінової О.М. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про вступ у справу №120/18038/25 в якості представника позивача за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Зарічний районний суд міста Суми про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Зарічний районний суд міста Суми про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження в справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Після закінчення судового засідання 25.06.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 від 25.06.2026 про вступ у справу №120/18038/25 в якості представника позивача Криворучко Лариси Сергіївни. В обґрунтування поданої заяви, зокрема зазначено, що Карпович А.П., який не є адвокатом, має повне право здійснювати представництво позивача Криворучко Л.С. в цій справі на підставі довіреності, не як адвокат, а як інший суб`єкт.

У судовому засіданні 28.07.26 Криворучко Л.С. підтримала заяву Карповича А.П. про його вступ в цю справу в якості її представника. Також, позивач зазначила, що довіреність якою уповноважено Карповича А.П. представляти її інтереси не скасована та дійсна. Окрім того, позивач наголосила, що знає, що Карпович А.П. не є адвокатом, усвідомлює наданий йому згідно з довіреністю обсяг прав та обов`язків, як її представника.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення заяви Карповича А.П. заперечували та, зокрема, звернули увагу суду на ухвалу від 23.01.2026, якою було повернуто без розгляду подану Карповичем Андрієм Петровичем заяву про участь в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції.

Вирішуючи питання щодо вступу у справу №120/18038/25 Карповича А.П. в якості представника позивача Криворучко Л.С., суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підтвердження повноважень як представника позивача Карповичем А.П. долучено до заяви довіреність від 02.08.2024 року на представлення інтересів ОСОБА_1 в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі. Довіреність видана без права передоручення іншим особам та дійсна до моменту її скасування.

У Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) статтею 4 наведено визначення термінів, зокрема у п. 20 ч. 1 зазначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 12 КАС України визначено форми адміністративного судочинства, і нормами частин 1-3 передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 ст. 12 КАС України визначено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження та в частині 6 ст. 12 КАС України наведений перелік категорій справ, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Разом з тим, суд зазначає, що дана справа не відноситься до категорій справ, визначених в ч. 4 ст. 12 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

В свою чергу, при вирішенні питання про відкриття провадження в справі (в порядку спрощеного чи загального позовного провадження), суд, розглянувши клопотання позивача, дійшов висновку про доцільність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частиною 1 ст. 60 КАС України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Водночас, відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Надаючи оцінку поданій заяві на долученим до неї доказам на підтвердження повноважень Карповича А.П. як представника позивача Криворучко Л.С., суд приймає до уваги, що позивач підтримала подану заяву про вступ у справу в якості її представника Карповича А.П., зазначивши, що усвідомлюючи обсяг повноважень ( прав та обов`язків), які надаються Карповичу А.П. відповідно до довіреності від 02.08.2024 року, просила суд задовольнити заяву та допустити Карповича А.П. до участі в справі як її представника.

У ст. 131-2 Конституції України закріплено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд зауважує, що спір у цієй справі певною мірою стосується права позивачки на працю, а саме на заняття адвокатською діяльністю, як складової конституційного права на працю, а тому фактично є трудовим спором та, як зазначено вище, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у таких спорах.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що, якщо справа не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, представництво в ній можуть здійснювати не лише адвокати. Таким чином, якщо справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво у яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Вирішуючи питання допуску до участі в цій справі представника позивача, суд враховує практику Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ ) щодо представництва та правової допомоги.

У рішенні у справі Airey v. Ireland Суд дійшов висновку, що право на доступ до суду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) має бути не формальним, а реальним і ефективним. Суд підкреслив, що якщо без юридичної допомоги особа не здатна ефективно реалізувати своє право, держава повинна забезпечити такий доступ, зокрема, через механізми правової допомоги.

В справі Steel and Morris v. the United Kingdom Суд встановив, що відсутність безоплатної правової допомоги у надзвичайно складному та тривалому процесі призвела до порушення принципу рівності сторін (equality of arms) та права на справедливий суд. Суд підкреслив, що хоча держава не зобов`язана надавати правову допомогу у всіх цивільних спорах, у конкретних обставинах справи - з огляду на складність, значення спору та дисбаланс ресурсів сторін - її відсутність зробила захист заявників неефективним.

Протилежного висновку ЄСПЛ дійшов у справі McVicar v. the United Kingdom, де Суд визнав, що відсутність безоплатної правової допомоги у дифамаційному спорі сама по собі не порушує ст. 6 Конвенції. Вирішальним є те, чи був заявник фактично позбавлений можливості ефективно захищати себе самостійно. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу, що заявник був освіченим журналістом, мав певний досвід, частково користувався юридичною допомогою, а процесуальні правила були достатньо чіткими. Відтак Суд дійшов висновку, що він міг належно представити свій захист, а негативні наслідки (зокрема, виключення доказів) були пов`язані насамперед з недотриманням процесуальних вимог, а не з відсутністю адвоката.

Отже, питання правової допомоги і представництва в суді як однієї з форм ЄСПЛ прямо пов`язує з реальністю доступу до правосуддя.

Суд приймає до уваги, що позивач Криворучко Л.С. є адвокатом, тобто є професійним юристом, в судовому засіданні позивач підтвердила розуміння того, що справа розглядається в загальному позовному провадженні враховуючи, зокрема, і її клопотання та доводи щодо складності справи, при цьому позивач зазначила, що її представник володіє достатніми компетентностями для належного представлення її інтересів в суді.

За обставин цієї справи обмеження вільного вибору представника ( а саме представництво лише адвокатом) буде суперечити змісту статті 6 Конвенції, оскільки забезпечення ефективного захисту прав позивачки в даному випадку не вимагає відповідних юридичних кваліфікаційних вимог у її представника.

Отже, суд приходить до висновку, що представництво позивачки в цій справі не адвокатом не може призвести до ситуації, коли право на суд стане формальним та неефективним через відсутність правової допомоги.

Таким чином, беручи до уваги приписи статей 59, 131-2 Конституції України, волевиявлення позивача щодо вибору її представника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд доходить висновку, що заява Карповича Андрія Петровича від 25.06.2026 про вступ у справу №120/18038/25 в якості представника позивача Криворучко Лариси Сергіївни підлягає задоволенню.

Щодо посилань представника відповідача та представника третьої особи на ухвалу суду в цій справі від 23.01.2026, якою було повернуто без розгляду подану Карповичем Андрієм Петровичем заяву про участь в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції, то суд зауважує, що в ній не вирішувалось питання про допуск Карповича А.П. до участі в справі як представника позивача Криворучко Л.С., з підстав наведених заявником в заяві від 25.06.2026 року.

Вирішуючи питання щодо участі представника позивача Карповича А.П. в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи, серед іншого, мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 2 ст. 195 КАС України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Частиною 4 ст. 195 КАС України визначено, що учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 5 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Державна судова адміністрація України наказом 26.10.2021 № 362 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Пунктом 46 Розділу 3 Положення передбачено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до п. 49 Розділу 3 Положення Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку. Система відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»), що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства.

Згідно з п. 50 Розділу 3 Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Отже, з метою забезпечення участі представника позивача в розгляді цієї справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача про участь в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, через систему відеоконференцзв`язку "vkz.court.gov.ua".

Керуючись ст.ст. 59, 131-2 Конституції України та ст.ст. 4, 12, 44, 57, 95, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Карповича Андрія Петровича від 25.06.2026 про вступ у справу №120/18038/25 в якості представника позивача Криворучко Лариси Сергіївни.

Допустити участь представника позивача - Карповича Андрія Петровича в судових засіданнях в цій справі в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, через систему відеоконференцзв`язку "vkz.court.gov.ua".

Роз`яснити представнику позивача, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасники зобов`язані: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Роз`яснити заявнику, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відеоконференція проводитиметься за допомогою програмного забезпечення "vkz.court.gov.ua", яке може бути встановлене за веб-посиланням https://easycon.com.ua.

Копію ухвали надіслати для відома учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали суду складено 03.08.2026.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна