Court ruling № 138715411, 13.07.2026, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" липня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/1398/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Глеваської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно Будівельна Компанія» про стягнення 351 701,45грн, розірвання договору оренди землі, за участі представників від:

позивача не з`явилися;

відповідача Педенко С.В. (ордер АА №1663769 від 15.06.2026)

ВСТАНОВИВ:

Глеваська селищна рада (далі позивач, Глеваська СР) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно Будівельна Компанія» (далі відповідач, ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія») та просить:

- розірвати договір оренди землі від 10 липня 2006 року, укладений між Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області та ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія», посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В. 10 липня 2006 року та зареєстрований у реєстрі за №2-495;

- стягнути з ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія» на користь Глеваської СР 351 701,45грн заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 10.07.2006 №2-495 в частині сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221455300:01:017:0143 у встановлений договором строк та виникнення у зв`язку з таким порушенням права на розірвання відповідного договору (а.с.1-5).

До тексту позовної заяви позивачем включено клопотання про витребування у Головного \управління Державної податкової служби України доказів актуальної інформації або довідки про наявність та розмір боргу відповідача з орендної плати, а також подані ним декларації з плати за землю та інформацію з інтегрованої картки платника податків - ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія» в частині нарахування та оплати орендної плати за орендовану на підставі вищевказаного договору земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.06.2026 о 14:30; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов; роз`яснено відповідачу про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (а.с.46-48).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 19.05.2026 о 08:31, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.50).

Відповідач у справі ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на момент відкриття провадження у справі не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 18.05.2026 №34843235 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (а.с.45).

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 18.05.2026 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправлення №R067177010429, яке вручено 22.05.2026, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення (а.с.51).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу 19.05.2026; відповідачу 22.05.2026.

12.06.2026 відповідач через систему «Електронний суд», з порушенням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.52-56).

Відповідач заперечує щодо позову, посилаючись на те, що:

- відповідач протягом всього строку дії договору сплачував орендну плату у відповідності з його умовами, зміни до договору не вносились;

- нормативна грошова оцінка земель смт. Глевахав ведена в дію 01.01.2021 та не змінювалась в установленому порядку;

- відповідач з моменту набрання договором оренди чинності і до цього часу декларував та сплачував орендну плату з урахуванням чинної у відповідних податкових періодах нормативної грошової оцінки земель Глевахівської селищної ради та жодних розбіжностей з даними податкових органів не виникало;

- позивачем до відома відповідача після 11.09.2020 не доводилось рішення щодо визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки;

- заявлена у позові заборгованість з орендної плати, яка виникла з 30.05.2022, погашена відповідачем ще до відкриття провадження у справі;

- несвоєчасне внесення орендної плати відповідачем відбулося у зв`язку із настанням обставин непереборної сили, які виникла через збройну агресію Російської Федерації, внаслідок якої знищено майно єдиного учасника відповідача - ОСОБА_1 , яка змушена була виїхати за кордон, що призвело до втрати відповідачем джерела фінансування;

- позивач не розробив та не затвердив детальний план території смт. Глеваха, що утруднює використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Також, 15.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження обставин непереборної сили (а.с.82-83).

15.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву та доказів, у якому відповідач посилається на несвоєчасне звернення відповідача за надання йому правової допомоги та отримання ним ухвали суду (а.с.98).

15.06.2026 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: залишено без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, яке ним не підтримано, а також враховуючи фактичне отримання позивачем відповіді на запит від податкового органу; з власної ініціативи продовжено строк для подання відзиву та прийнято його; на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 13.07.2026 (а.с.100-103).

Строк для подання відзиву на позов продовжено судом з власної ініціативи відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, враховуючи обставини пропущення такого строку, вказані у клопотанні відповідача. При цьому, прийняття даного відзиву з доказами, які в силу ч.3 ст.80 ГПК України мають бути подані відповідачем з відзивом, не порушує прав інших учасників справи, а дослідження відповідних заперечень та поданих доказів в сукупності з іншими доказами, дозволить повно та всебічно встановити всі обставини, які входять до предмету доказування у справі, правильно та об`єктивно вирішити спір. Також судом враховано, що позивач не заперечував щодо прийняття відповідного відзиву та не вказував на те, що прийняття відзиву на позов, який подано з пропущенням встановленого строку, та доказів буде порушувати його права.

Перерва в підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оскільки судом не завершено всі необхідні дії для підготовки справи до судового розгляду по суті, у т.ч., враховуючи встановлення сторонам строків для реалізації прав на подання заяв по суті.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду з дотриманням встановленого строку 19.06.2026 (а.с.105-108), позивач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:

- твердження відповідача про те, що ним 14.05.2026 погашено заборгованості з орендної плати, не спростовують того, що прострочення виконання грошового обов`язку вже відбулось та тривало значний період часу, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, а факт подальшого виконання простроченого грошового обов`язку не перетворює прострочене виконання на належне і своєчасне;

- згідно відомостей ГУ ДПС у Київській області станом на 19.05.2026 за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати у розмірі 52 535,06грн;

- погашення заборгованості з орендної плати не усуває підстав для розірвання договору оренди землі;

- договір визначає орендну плату як відсоток від грошової оцінки землі, а п.4.5 договору передбачає перегляд розміру орендної плати, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку та в інших випадках, передбачених законом;

- обов`язок відповідача зі сплати орендної плати виникає не з протоколу комісії, а з договору оренди землі, закону, а тому відсутність відповідача на засіданні комісії не може впливати на наявність або відсутність боргу;

- посилання на відсутність або недостатність фінансування не може саме по собі свідчити про непереборну силу;

- відповідач не довів, що через дії позивача не міг користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 3221455300:01:017:0143 відповідно до умов договору.

Окрім того, у відповіді на відзив позивач просив прийняти доказ, визнавши причини його не подання у строк поважними, - лист ГУ ДПС у Київській області, посилаючись на його отримання позивачем після подання позовної заяви.

30.06.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 29.06.2026) відповідач у встановлений судом строк подав заперечення (а.с.112-114), у яких, в спростування тверджень позивача, окрім раніше зазначеного, вказує, що:

- 18.06.2026 відповідач повністю сплатив пеню разом із поточною сумою орендної плати і станом на 24.06.2026 немає податкового боргу зі сплати орендної плати;

- прострочив виконання зобов`язання з орендної плати лише раз - за період з 30.05.2022 по 14.05.2026, що не можна вважати системою.

03.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, які дублюють доводи і заперечення позивача, викладені ним у раніше поданих заявах по суті (а.с.126-131).

13.07.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 11.07.2026)від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позову в частині вимоги до ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія» про стягнення 351 701,45грн боргу з орендної плати. У такій заяві позивач просив стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за майнову вимогу в розмірі 4 220,42грн, а також повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1055,10грн з вимоги про розірвання договору.

При цьому, 13.07.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 11.07.2026) від позивача надійшла заява, у якій позивач просить:

- не розглядати подану Глеваською СР через систему «Електронний суд» 10.07.2026 заяву за вих. №14 про залишення позову без розгляду в частині майнової позовної вимоги, розподілу судових витрат та повернення надмірно сплаченого судового збору у зв`язку з помилковим визначенням у ній процесуального способу завершення розгляду майнової позовної вимоги;

- закрити провадження у справі № 911/1398/26 у частині вимоги Глеваської СР до ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія» про стягнення 351 701,45грн боргу заборгованості з орендної плати у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- залишити без розгляду позов Глеваської СР в частині вимоги про розірвання договору оренди землі від 10.07.2006, укладеного між Глевахівською СР та ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія», щодо земельної ділянки площею 4,0025га, кадастровий номер 3221455300:01:017:0143;

- стягнути з ТОВ «Інвестиційно Будівельна Компанія» на користь Глеваської СР судовий збір, понесений у зв`язку з пред`явленням майнової позовної вимоги, у розмірі 4220,42грн;

- повернути Глеваській СР з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір за майнову позовну вимогу у розмірі 1 055,10 грн.

У відповідній заяві позивач посилається на відсутність спору між сторонами в частині стягнення орендної плати, оскільки відповідачем добровільного задоволені відповідні вимоги; в іншій частині позивач просив позов залишити без розгляду, враховуючи відсутність наміру підтримувати відповідні вимоги.

У підготовче засіданні 13.07.2026 представник позивача не з`явився і про причини неявки суд не повідомив; представник відповідача подану позивачем заяву підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд за результатом розгляду поданої заяви дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.56 ГПК України установлено, що: сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що відповідна заява підписана представником позивача Корчинським Б.І., повноваження якого діяти від імені позивача підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42).

Як вбачається з наданої виписки, представник Корчинський Б.І. не обмежений у поданні відповідної заяви від імені позивача.

Судом встановлено, що відповідач після направлення позивачем позовної заяви до суду 12.05.2026, однак, до початку розгляду справи по суті сплатив борг з орендної плати у розмірі 351 701,45грн, що підтверджується квитанцією до платіжної\ інструкції від 14.05.2026 (а.с.61). Відповідну обставину позивач визнав, як у відповіді на відзив, так і в заяві про закриття провадження у справі в частині стягнення 351 701,45грн боргу з орендної плати. Оплата також підтверджується й листом ГУ ДПС у Київській області від 26.06.2026 за вих.№36535/6/10-36-13-05-17, зі змісту якого вбачається, що станом на 24.06.2026 за відповідачем податковий борг відсутній (а.с.117-118).

Отже, відповідач добровільно задовольнив заявлені вимоги, тому спір у даній справі вичерпано у відповідній частині.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, провадження у справі в частині стягнення 351701,45грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині.

В силу п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зі змісту вказаної норми слідує, що право заявника на звернення до суду із заявою про залишення без розгляду позову може бути реалізоване ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто не залежить від мотивів заявника чи волі інших сторін у справі.

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію у встановлений строк позивачем свого права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка підписана уповноваженою на те особою, позов у даній справі в частині вимог щодо розірвання договору оренди підлягає залишенню без розгляду

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору, сплаченого з майнової вимоги, не підлягають задоволенню, а відповідна частина судового збору підлягає поверненню з наступних підстав.

Так, посилання позивача на ч.3 ст.130 ГПК України, яка визначає, що, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

До судових витрат, як визначено ч.1 ст.123 ГПК України, віднесено: судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Частиною 3 вказаної статті установлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Фактично ч.3 ст.130 ГПК України встановлює правило відшкодування всіх судових витрат, у випадку, якщо інший порядок та умови відшкодування не встановлені спеціальними нормами, які визначають порядок та правила відшкодування певних видів судових витрат, зокрема витрат по оплаті позову судовим збором.

Порядок розподілу витрат по оплаті позову судовим збором, повернення судового збору визначені спеціальними нормами Законом України «Про судовий збір», ч.ч.1-3 ст.129, ч.ч.1,2 ст.130 ГПК України.

Водночас, судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач з майнової вимоги сплатив судовий збір у розмірі 5 275,52грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.05.2026 №141 (а.с.36).

При цьому, фактично за відповідну вимогу позивач сплатив судовий збір без врахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в силу якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як визначено ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Так, як установлено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 в силу ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 3328грн.

Отже, враховуючи ціну позову у даній справі 351 701,45грн, а також подання позивачем позовної заяви в електронній формі, при поданні позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір за майнову вимогу у розмірі 4 220,42грн (351 701,45:100*1,5*0,8), однак, сплатив у розмірі більше ніж встановлено на 1 055,10грн, а саме 5 275,52грн.

Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В силу ч.2 ст.7 зазначеного закону, у випадках, установлених п.1 ч.1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, враховуючи внесення позивачем судового збору за майнову вимогу в більшому розмірі, аніж встановлено законом, вимоги позивача щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 1 055,10грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а також зважаючи на закриття провадження у справі в частині такої майнової вимоги, яке не спричинено відмовою позивача від позову, а є наслідком задоволення відповідачем заявлених вимог добровільно та відсутністю спору, судовий збір у розмірі 4 220,42грн, перерахований позивачем відповідно до платіжної інструкції від 12.05.2026 №141, підлягає поверненню позивачу.

За вказаних обставин, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 5 275,52грн (1055,10+4220,42).

Витрати по оплаті позову судовим збором в частині вимог про розірвання договору у розмірі 2663грн, сплачені на підставі платіжної інструкції від 12.05.2026 №8414-9525-3793-9861 (а.с.35), суд покладає на позивача, який у відповідній частині просив позов залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 130, п.5 ч.1 ст.226, п.2 ч.1 ст.230, ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, п.п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 351 701,45грн заборгованості з орендної плати.

2. Залишити без розгляду позов Глеваської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно Будівельна Компанія» в частині розірвання договору оренди землі від 10 липня 2006 року, укладений між Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно Будівельна Компанія», посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Бобковим О.В. 10 липня 2006 року та зареєстрований в реєстрі за №2-4495.

3. Повернути Глеваській селищній раді (ідентифікаційний код 04359146; 08631, Київська обл., Фастівський р-н, с-ще Глеваха, вул.Вокзальна, буд. 26) з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області; місцезнаходження - пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196; ідентифікаційний код 37955989, рахунок UA708999980313181206083010001 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 899998) 5 275,52грн (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять гривень п`ятдесят дві копійки) судового збору, перерахованого відповідно до платіжної інструкції від 12.05.2026 №141.

4. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

5. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 04.08.2026.

Суддя А.Р. Ейвазова