Decision № 138711237, 30.07.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 635/8625/25

н/п 2/953/4322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач, ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулось у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість в загальній сумі 68697,64 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z70.205.72340.

Відповідно до п.1.1 Договору кредиту № Z70.205.72340 Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п 1.4 Договору Кредиту за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 15% річних від залишкової суми кредиту.

Також, відповідно до п.п.1.11 Договору Кредиту за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до Графіку платежів.

Банк на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 34000,00 грн строком на 01.11.2021, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору.

Банк на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 34000,00 грн. строком до 01.11.2021 року, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами (відповідно до Додатку№1 до Договору кредиту) згідно з умовами цього Договору.

03.12.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал»/Фактор) укладено договір факторингу № 12/90 (далі - Договір факторингу).

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

Пунктом 5.1 Договору факторингу права Вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від AT «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених Договором факторингу, щодо розрахунків.

Так, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь AT «Ідея Банк».

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 03.12.2020 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за Договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016, що укладено між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

У зв`язку із не виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за Договором кредиту № Z70.205.72340 від 01.11.2016, що станом на 03.12.2020 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості складають 68697,64 грн., що складається з:заборгованості за основним боргом 30993,70 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18833,94 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 18870,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 03.12.2020 року, становить 68697,64 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2026 прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , надала до суду заперечення в яких зазначену позивачем суму не визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2016 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі Банк, Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z70.205.723.40.

Відповідно до умов Договору кредиту № Z70.205.72340 від 01.11.2016, Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору За користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,50% (Маржу Банку). Відповідно до п.1.4. Станом на день укладання Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становитьь 9,50%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15,000%.

Відповідно до п.1.11 Договору Кредиту за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомічних платежів за кредитним договором.в розмірі відповідно до Графіку платежів.

Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачкою, що Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику грошові кошти у сумі 34000,00 грн строком на 01.11.2021.

Позичальник зобов`язалася повернути отриману суму кредиту разом з іншими платежами згідно з умовами цього Договору. Відповідно до змісту Договору кредиту, Позичальник заявляє та гарантує, що уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті,що містяться у даному договорі та кредитній справі позичальника у банку), які які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності. Банк перед укладанням кредитного договору повідомив його в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригінаолу даного Договору йому вручено Банком при підписанні даного Договору, умови даного Договору він вважаю справедливими і такими , що відповідають його інтересам.

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016 станом на 03.12.2020 заборгованість становить 68697,14 грн, яка складається з: - заборгованості за основним боргом 30993,70 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18833,94 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 18870,00 грн.

03.12.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал»/Фактор) укладено договір факторингу № 12/90 (далі - Договір факторингу).

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

Пунктом 5.1 Договору факторингу права Вимоги, строк платежів по котрим настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому вважаються такими, що перейшли від AT «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в день підписання відповідного реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань передбачених Договором факторингу, щодо розрахунків.

Так, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь AT «Ідея Банк».

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 03.12.2020 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за Договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016, що укладено між AT «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статей 516,517 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Судом встановлено, оскільки не спростовано сторонами, відповідачка, після заміни кредитора, не вчиняла дій щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання щодо повернення кредиту в повному обсязі.

У порушення умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у останньої утворилась заборгованість перед позивачем, яка, згідно з наданими розрахунками заборгованості складає 68697,14 грн, яка складається з: - заборгованості за основним боргом 30993,70 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18833,94 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 18870,00 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено в ході судового розгляду, 01.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z70.205.72340, за яким Позичальнику надано кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34000,00 грн, зі сплатою процентів, плати за обслуговування кредиту.

У порушення умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у останньої утворилась заборгованість перед позивачем, яка, згідно з наданими розрахунками заборгованості складає 68697,14 грн, яка складається з: - заборгованості за основним боргом 30993,70 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18833,94 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 18870,00 грн.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із графіком платежів за договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016 загальна сума кредиту яку повинен сплати позичальник становить 78722,31 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 34000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами 14122,31 грн.; заборгованості за комісією 30600,00 грн.

Відповідно до виписки з 01.01.2000 по 03.12.2020 за договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016 наданою позивачем, відповідачка сплатила суму у розмірі 12266,80 грн, отже загальний розмір заборгованості має становити 66455,51 грн (78722,31-12266,80 грн).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надала, підстав для звільнення відповідачки від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором № № Z70.205.72340 від 01.11.2016 в розмірі 66455,51 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс»;

- Додатковою угодою №1/1 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024;

- акт № 1 приймому передачі Реєстру Боржників до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024;

- Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 14.05.2025 року;

- свідоцтвом серії КВ №6416

Згідно положень ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Клопотання щодо зменшення понесених позивачем витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то згідно приписів ст. 141 ЦПК України та відсутність вмотивованої заяви відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у суду наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 66455,51 грн, що становить 96,74% від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2929,29 грн =3028,00 грн х 96,74%, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6771,80 грн = 7000,00 х 96,74%.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ:39992082, місце реєстрації 04071, м. Київ, пр-т. Л.Каденюка, буд. 23, а/с57) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № Z70.205.72340 від 01.11.2016 у загальному розмірі 66455 грн 51 коп, а також судові витрати в загальному розмірі 9701 грн 09 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Бородіна