Decision № 138710313, 03.08.2026, Sofiivka District Court of Dnipropetrovsk Oblast

ЄУН 193/898/26

Провадження 2/193/629/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 серпня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

08.06.2026 до Софіївського районного суду надійшов цивільний позов ТОВ "ФК "ЄАПБ" до відповідача ОСОБА_1 , згідно вимог якого просить ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача заборгованість за договором №6443293 від 30.10.2025 у розмірі 35 518,00 грн., та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказала, що 30.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6443293. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, грошові кошти не повернув.

18.03.2026 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу № 18/03/26, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вищевказаним договором кредитної лінії від 30.10.2025, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 35 518,00 грн, з яких: 14 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12 103,00 грн - заборгованість за відсотками, 7 000 грн- неустойки, 2 415,00 грн комісія за надання кредиту.

У зв`язку з чим, просить стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6443293 у розмірі 35 518,00 грн., а також понесені судові витрати.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно за клопотанням представника позивача витребувано із АТ «ПУМБ» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема факт перерахування коштів та належність йому карткового рахунку № НОМЕР_1 .

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористалась, просила справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, що підтверджено відповідним клопотанням викладеного у прохальній частині позову.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Натомість від його імені надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування коштів за кредитним договором, висловив заперечення з приводу строку дії кредитного договору, вказавши, що відсотки за користування кредиту повинні нараховуватись на протязі 30 днів, в межах строку кредитування. Вказав, про те, що він має статус військового, про що надав копію військового квитка, у зв`язку із чим на підставі положень п. 15 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він звільняється від сплати неустойки, а також від сплати відсотків за користування кредитом. Поміж іншого вказав, що згідно ЗУ «Про споживче кредитування» відсоткова ставка за кредитним договором повинна бути не більше 1 %. Заперечував також проти розміру заборгованості за комісією, посилаючись на положення ЗУ «Про споживче кредитування».

Зазначив про те, що позивачем не доведено факт переходу права вимоги за даним кредитним договором до позивача, оскільки ним не надано квитанції про сплату за придбання ним прав вимоги, оскільки положення ст. 1077 ЦК України договір факторингу є імперативно оплатним. З урахуванням вказаного просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

26.06.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якого просить суд задовольнити позовні вимоги, відзив на позовну заяву залишити без розгляду. Судовий розгляд справи провести без її участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки учасники судового засідання не з`явились, згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, тобто 03.08.2026.

Фактичні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

30.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6443293 (а.с. 7-16).

Відповідно до умов Договору кредитної лінії ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БАНК») зобов`язуються надати відповідачу грошові кошти у загальній сумі 14000 грн., на умовах строковості, зворотності, строком на 360 днів, тобто до 24.10.2026, з процентною ставкою у розмірі 0,95 % (в день), неустойка 700,00 грн, орієнтовна реальна річна процента ставка 64295,00 грн, загальні витрати по кредиту становить 50295,00 грн. Дата першого обов`язкового платежу 28.11.2025. Комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми кредиту ( що у грошовому виразі становить 2 415,00 грн.) (а.с. 6-9).

Згідно положень п. 2.2.9 договору визначено, що сторони домовились, що позичальник як учасник програми лояльності отримує від кредитодавця індивідуальну знижку на проценту ставку у розмірі 0,95 % при виконанні ним умов визначені у договору п. 2.2.9 ( позичальник до дати сплати першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п.2.2. Договору але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати першого обов`язкового платежу визначеного п. 2.2.5 п. 2.2. договору, сплатить комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у сумі, не менше ніж 5008,50 грн. У такому разі позичальнику надається можливість сплачувати проценту з урахуванням процентів яка є нижчою за розмір ставки, визначена у розмірі 0,95 % та становить 0,618 % протягом перших 30 днів з дати надання кредиту. У разі якщо позичальник не сплатить на протязі п`яти і більше календарних днів до закінчення першого обов`язкового платежу, або у неповному обсязі сплатить вважається, що позичальник відмовився від пропозиції сплати процентів за користування кредитом за процентною ставкою нижчою за розмір ставки визначена у колонці 3 таблиці п. 2.2 договору, а нараховування процентів відбувається у розмірі 0,95 %....).

Підписанням цього Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця -а його послуги, що передбачена ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.7 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1 Договору кредитної лінії).

Вказаний кредитний договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 611454 (а.с. 14).

Факт укладення та підписання договору кредитної лінії сторонами не заперечується, тобто між сторонами виникли правовідносини із кредитування.

За замістом договору видно, що позичальником власноруч було внесено електронний платіжний засіб для перерахування кредитних коштів НОМЕР_1 (п.11 договору).

Відповідно п. 2.1. договору визначено, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Довідкою вих. № КД-000079012 від 18.05.2026 видана ТОВ «Європейська платіжна система», підтверджено перерахування коштів у сумі 14000 грн., 30.10.2025 отримавач Синій Віктор ЕПЗ № НОМЕР_1 (а.с. 18).

На виконання вимог ухвали суду від 12.06.2026 до АТ «ПУМБ» щодо надання інформацію про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 коштів у сумі 14000 грн за кредитним договором від 30.10.2025 надано підтвердження, згідно якого видно, що у АТ «ПУМБ» відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , із виписки про рух коштів також видно, що 30.10.2025 на вказаний рахунок надійшли кошти у сумі 14 000 грн. кореспондент ТОВ «Європейська платіжна система» .

З урахуванням викладеного та враховуючи заперечення відповідача про відсутність доказів перерахування коштів на його рахунок спростовано вищевказаними доказами, у зв`язку із чим доводи відповідача судом не приймається до уваги.

Із розрахунку заборгованості наданий первісним кредитодавцем, видно, що відповідач жодних платежів в рахунок сплати кредитних зобов`язань не сплачував, у зв`язку із чим у нього станом на 18.03.2026 виникла заборгованість у розмірі 35518,00 грн. (а.с. 20-21), яка складається із заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 14000 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 12 103,00 грн, неустойки у розмірі 7000 грн та комісії у розмірі 2415,00 грн.

18.03.2026 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 18/03/26, ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників (а.с. 23-28).

Актом прийому передачі реєстру Боржників № 1 за договором факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, укладений у відповідність до умов п. 1.2 договору факторингу 18/03/26. Згідно якого видно, що фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4105 (а.с. 28)

Відповідно до реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 6443293 в сумі 35518,00 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 14000 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 12 103,00 грн, неустойки у розмірі 7000 грн та комісії у розмірі 2415,00 грн (а.с. 30).

Правове врегулювання правовідносин.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

За змістом ч. 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо договору факторингу.

П. 1.1 зазначеного договору передбачено, що цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

П. 1.2 договору, визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 23).

З положень умов договору передбачено, що право вимоги переходить після підписання акту прийому передачі відповідного реєстру боржників стосовно заборгованостей, тому факт сплати за договором факторингу у даному випадку не є визначальним і єдиним для отримання права вимоги, а є його передумовою. Сторонами підписано акт прийому передачі, про що свідчить виконання сторонами сплати за вказаним договором факторингу.

Однак позивачем до матеріалів позову долучено докази сплати за договором факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026.

Відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги № 18/03/26 від 118.03.2026 в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором, внаслідок чого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» замінює ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» як кредитора (стає новим кредитором), у тому числі права вимоги за зобов`язанням відповідача ОСОБА_1 , з правом вимоги повного належного виконання обов`язків ним за договором кредитної лінії №6443293 від 30.10.2025.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за договором №6443293 від 30.10.2025, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, та зі сплати процентів, неустойки та комісії.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом.

Договором кредитної лінії № 6443293 від 30.10.2025 визначено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 0,95 % за день від суми кредиту, що становить 133,00 грн щодня. Програму лояльності до позичальника не застосовано, оскільки ним не виконано умови, що є передумовою для її застосування. Вказаний розмірі відсотків був нарахований у період з 30.10.2025 до 28.01.2026, в подальшому нарахування відсотків за користування кредитом припинено первісним кредитором.

ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Слід вказати, що передбачений договором розмір відсотків за користування кредитом є меншим від 1% на 0,005%, тобто у даному випадку кредитним договором сторони погодили меншу проценту ставку за користування кредитом, ніж розмір який пропонує ЗУ «Про споживче кредитування», з урахуванням чого це може погіршити матеріальне становище споживача, а тому доводи відповідача суд не може взяти до уваги, і тому вони не заслуговують на увагу.

Водночас відповідач посилається, що строк кредитування становить 30 днів, однак проаналізувавши зміст договору кредитної лінії з якого чітко видно, що строк кредитування становить 360 днів, останній день кредитування 24.10.2026.

Спірним договором також передбачено і комісію за надання кредиту, розмір якої обумовлений його умовами (п. 2.2.8 договору). Будь яких застережень з цього приводу відповідачем під час укладення договору не висловлено, вказані умови відповідачем прийнято до виконання, про що свідчить підписаний договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з неустойки.

Разом з тим, даючи оцінку доводам позивача щодо обґрунтованості пред`явленого до стягнення розміру заборгованості за договором кредитної лінії №6443293 від 30.10.2025 та її окремих складових, відповідач не погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача боргу за неустойкою в сумі 7000 грн, оскільки п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, оскільки означені суми неустойки були нарахована відповідачу за прострочення виконання нею зобов`язань за договором кредиту, укладеним 30.10.2025, тобто після 24 лютого 2022 року, коли Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 р., в Україні було введено воєнний стан, який триває і донині, то ця неустойка підлягає списанню позикодавцем і не може бути стягнута з позичальника.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи)встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.

Пунктом 2.2.8 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми наданого кредиту і становить 2415,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на законі.

Щодо доводів відповідача щодо пільг нарахування відсотків за кредитом, оскільки він має статус військовослужбовця.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Судом встановлено, що 10.03.2022 відповідач був мобілізований до лав ЗСУ, про що свідчить відповідні відмітки у військовому квитку виданий на ім`я відповідача, і з цього часу він набув статусу військового, тоді як кредитний договір був укладений пізніше - 30.10.2025, тобто відповідач маючи статус військового, пізніше за часом набув статусу позичальника, тоді як згідно положень законодавство необхідно отримати спочатку статус позичальника, а вже потім отримати статус військового, і тоді у цьому випадку мав розраховувати на пільги передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином з урахуванням викладеного, після проведеного судом перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем за договором кредитної лінії №6443293 від 30.10.2025 становить: 28518,00 грн, з яких: 14000 грн. - заборгованість за основною сумою, 12 103,00 грн. заборгованість за відсотками, 2415,00 комісія з надання кредиту.

Таким чином, підсумовуючи вищевказані обставини справи, даний позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту підлягає частковому задоволенню на загальну суму 28518,00 грн., оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, відповідно до умов укладеного договору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2137,69 грн.

Керуючись ст. 11, 509, 512-514, 525-527, 530, 610, 611, 615, 1077, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-296 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 6443293 від 30.10.2025, яка виникла станом на 18.03.2026 у розмірі 28 518 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок, що складається з: 14 000 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 12 103,00 грн. - суми заборгованості за відсотками, 2415,00 грн комісія з надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) гривень 69 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Лісова, 2, м. Київ, 07400.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Суддя О. В. Томинець