Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/22000/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли із УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2025 року серії ЕПР1 №470983, 02.10.2025 року о 03 год 09 хв в м. Рівне по вул. Степова, 2, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Reno Scenic, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисником адвокатом Тищук К.П. неодноразово відкладалися судові засідання з різних причин. Так, 16.10.2025 року ОСОБА_1 подано до суду заяву в порядку ст. 268 КУпАП, в якій просила відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з матеріалами справи. 27.10.2025 року з матеріалами справи остання ознайомлена, про що свідчить її розписка. 27.11.2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою доньки та необхідності догляду за нею, надала підтверджуючі медичні документи. 20.01.2026 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Тищук К.П. подано до суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та відкладення розгляду справи. 25.02.2026 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою доньки та перебуванні на лікарняному, однак документів на підтвердження даного факту надано не було. Також 25.02.2026 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Тищук К.П. подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якій зазначила, що ОСОБА_1 бажає бути особисто присутньою при розгляді справи, однак не може з`явитися в судове засідання, призначене на 26.02.2026 року, та зазначила, що вона також не може з`явитися в судове засідання через погіршення стану здоров`я, доказів на підтвердження даних фактів судді не надано. 13.03.2026 року ОСОБА_1 подала письмове клопотання про відкладення розгляд справи в зв`язку з хворобою її захисника та задля не порушення її права на захист просила судове засідання відкласти. 06.04.2026 року ОСОБА_1 подала ряд клопотань, зокрема, про дослідження в судовому засіданні відеозаписів з портативної відеокамери поліцейського Мудрика В.О., на яку велася відеофіксація події; письмові пояснення по справі; клопотання про розгляд справи без її участі, але за участю її захисника, в якому також підтримала подані нею письмові пояснення по справі. 12.06.2026 року подала клопотання про доручення доказів, а саме копію довідки КП «РОКЛ» РОР на підтвердження факту надання їй медичної допомоги в день події. 27.07.2026 року в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
В судовому засіданні 25.06.2026 року ОСОБА_1 заявила клопотання про здійснення фіксації судового засідання, яке було суддею задоволено. 25.06.2026 та 15.07.2026 при розгляді справи повністю підтримала подані письмові пояснення, зазначивши, що своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП категорично не визнає. Пояснила, що в ніч події вона поверталася з лікарні, оскільки має проблемі зі спиною. Керуючи транспортним засобом Reno Scenic, д.н.з. НОМЕР_2 , самостійно здійснила зупинку для прийому ліків. Відразу після зупинки до неї підійшли поліцейські, які в порушення вимог закону їй не представилися та причину зупинки не повідомили. В ході розмови запропонували їй пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що вона відмовилася, оскільки водієм, на її думку, в той момент не була. Зазначила, що працівники поліції її не переслідували, проблискових маячків не вмикали. Водночас зазначила, що поліцейськими грубо порушено вимоги закону при складанні протоколу на швидкоруч його "состряпано" та "запхнуто" до суду сподіваючись, на надмірне навантаження в суді та відсутністю можливості повно та всебічно дослідити докази та надати їм належну оцінку. Так, працівниками поліції допущено істотні порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення адміністративних матеріалів. Зокрема, поліцейські не запропонували у встановленому законом порядку пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу та не оформили відповідні процесуальні документи під час події. Також зазначила про можливу недостовірність відомостей, внесених до акту огляду, направлення на медичний огляд та протоколу про адміністративне правопорушення. Просила суддю врахувати наведені обставини під час розгляду справи та оцінки доказів. Просила закрити провадження у справі відносно неї в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Тищук К.П. в судовому засіданні підтвердила подане нею 18.05.2026 року клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , вказавши, що працівники поліції допустили численні істотні порушення вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 18, ст. 35 Закону України "Про національну поліцію", а також Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року. Так, під час оформлення матеріалів: не повідомили законну підставу зупинки автомобіля, не представилися, не повідомили про відеофіксацію, не довели факту керування транспортним засобом, порушили процедуру огляду на стан сп`яніння, не оформили необхідні документи (акт огляду, направлення до медичного закладу), не забезпечили проведення медичного огляду, а долучені відеозаписи мають невідоме походження, мають часову розбіжність та не відповідають вимогам закону, є недопустимими доказами. Зазначила, що наявні у справі докази не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника адвоката Тищук К.П., дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений та регулюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння та відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, даними, що містять протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 470983 від 02.10.2025 року, а також узгоджені з ним дані відеофіксації цієї події на нагрудні камери поліцейських; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.10.2025 року о 03 год 18 хв, де в графі «результати огляду на стан сп`яніння» зазначено, що «огляд не проводився»; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.10.2025 року о 03 год 20 хв, де в графі «результати огляду» - відм. від проходження огляду; довідка інспектора; зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470983 від 02.10.2025 року.
З довідки інспектора вбачається, що згідно баз «НАІС, АРМОР» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувалася, посвідчення водія НОМЕР_3 .
Доводи сторони захисту стосовно неповідомлення належним чином причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 повністю спростовані дослідженим суддею відеозаписом події. Так, на відмітці часу 03 год 12 хв та 03 год 15 хв ОСОБА_1 запитує поліцейського «У зв`язку з чим ви мене зупинили? Перше, що ви сказали, що я їду в комендантську годину, потім ви сказали, що в мене якісь алкогольні ознаки».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. З того часу воєнний стан в Україні постійно продовжувався, та діяв у тому числі 02.10.2025 року.
Порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 (далі Порядок). Відповідно до п. 8 вказаного Порядку під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Підпункт 4 пункту 16 Порядку визначає, що патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства України, рух особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на автомобілі в період обмежень, які запроваджені комендантською годиною, тобто, в період дії комендантської години, є достатньою та законною підставою для зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції, в зв`язку із чим її зупинка працівниками поліції є правомірною.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, зупинка транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 була здійснена у межах наданих працівникам поліції законом повноважень та була їй повідомлена.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказу диску з відеозаписами події, що створені на невідомі технічні пристрої та не засвідчені електронним цифровим підписом, щодо неспівпадіння в часі між відеозаписами, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція № 1026), визначено, що кінозйомка та відеозапис це процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.
Наявний у матеріалах справи відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Як зазначено у п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 встановлює, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, один відеофайл, яким зафіксовано рух автомобіля, його зупинку та факт наближення до нього поліцейського, здійснено за допомогою відеореєстратора патрульного автомобіля, а подальша відеофіксація події продовжена за допомогою іншого спеціального технічного приладу, а саме за допомогою нагрудного відеореєстратора поліцейського, який одночасно з іншим патрульним підійшов до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та здійснював відеофіксацію розмови з останньою, представившись їй на відмітці часу 03 год 12 хв та повідомивши про здійснення безперервної відеофіксації, вказавши ознаки алкогольного сп`яніння, які він вбачає у водія ОСОБА_1 , роз`яснивши порядок і наслідки проходження огляду на стан сп`яніння, а також відмову від його проходження.
Відеозапис події, що зафіксований на два спеціальних технічних прилади, є безперервним, оскільки беззаперечно свідчить про те, що патрульний поліцейський автомобіль наздоганяє автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з увімкненими проблисковими маячками. Відеозапис фіксує, зупинку автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 (відмітка часу на відео з реєстратора патрульного автомобіля 03 год 08 хв 59 с), після чого двоє поліцейських виходять з автомобіля, один з яких відразу підходить до водія, а інший прямує до автомобіля ОСОБА_1 зі сторони пасажирського сидіння, обійшовши автомобіль, також підійшов до водія (відмітка часу 03 год 09 хв 18 с). Ці ж дії зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського, оскільки також фіксує зупинку патрульного автомобіля та автомобіля під керуванням ОСОБА_1 попереду (відмітка часу 03 год 09 хв 22 с) та всі наступні дії працівників поліції (відмітка часу 03 год 09 хв 45 с). Різниця в часі в декілька секунд між відеозаписами не береться суддею до уваги.
Тобто увесь відеозапис події, зафіксований за допомогою двох спеціальних технічних приладів, свідчить про безперервність, що повністю спростовує доводи сторони захисту щодо зворотнього.
Крім того, з дослідженого суддею відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факту керування автомобілем та пояснила, що їде з обласної лікарні, де їй надавали допомогу. При цьому, як вбачається з відеозапису, факт керуванням нею транспортним засобом та зупинки працівниками поліції належним чином зафіксований.
Отже, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показанням технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Також, суддя не погоджується з доводами сторони захисту, що не засвідчення наданих відеозаписів електронним цифровим підписом має наслідком визнання таких доказів недопустимими з огляду на таке.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
У постанові від 10.09.2020 року у справі № 751/6069/19 Верховний Суд зазначив таке: «відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Разом з цим КУпАП не містить норм, які передбачають обов`язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису.
Жодних підстав піддавати сумніву належність і допустимість електронного доказу суддею не встановлено.
Відтак, суддя розцінює позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння встановлено дослідженим відеозаписом події, а також підтверджено Левчук Т.А. під час розгляду справи. Крім цього, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці на момент події, оскільки остання вела себе агресивно, постійно підвищувала голос, чим не давала можливості поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.
За таких обставин, в сукупності досліджених суддею доказів, суддя вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушила вимоги ПДР, а саме відмовилася на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, суддею не встановлено. Всі доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовані дослідженими суддею доказами в ході розгляду справи.
За наведеного вище, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, особу правопорушника, ступінь її вини, суддя вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК
The court decision No. 138701313, Rivne City Court of Rivne Oblast was adopted on 27.07.2026. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 569/22000/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: