Court ruling № 138693073, 31.07.2026, Nedryhailiv District Court of Sumy Oblast

Провадження № 1-кп/582/22/26

Справа № 582/157/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законного представника потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , законного представника особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Недригайлів клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120262004700000002 від 01.01.2026 стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Малі Будки, Недригайлівського району, Сумськ області, громадянки України, учениці 10 класу Коровинської закладу загальної середньої освіти, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ,

яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

01.01.2026 о 04 год, 30 хв., неповнолітня ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «DAEWOO» модель «NЕХІА» н.з. НОМЕР_2 , під час руху автодорогою Н-07 по вул. Київська, в с. Коровинці, Роменського району, Сумської області не впоралась з керуванням автомобілем та допустила його виїзд за межі проїзної частини з послідуючим зіткненням з деревом.

В результаті ДТП тілесні ушкодження отримали: водій автомобіля ОСОБА_8 у вигляді перелому правої ключиці під питанням, забою лівого колінного суглоба; пасажир автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді забою лівого колінного суглоба; пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді закритого перелому лобкової кістки справа зі зміщенням.

Відповідно до висновку експерта (судово-медичної експертизи) № 32 від 27.01.2026 в результаті ДТП ОСОБА_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді «Розриву медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу. Частковий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу. Розрив медіальної колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу. Садна правого колінного суглобу». Вказані ушкодження в ділянці лівого колінного суглобу, розглядаються в комплексі, не являються небезпечним для життя, але потребують тривалого лікування, і за ступенем тяжкості оцінюються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я більше, ніж 21 день.

Відповідно до висновку експерта (судово-медичної експертизи) № 36 від 28.01.2026 в результаті ДТП ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді «Закритого перелому лобкової та сідничної кісток тазу справа зі зміщенням. ЗЧМТ. Забій м`яких тканин виличної частини голови». Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу не являються небезпечним для життя, але потребують тривалого лікування, і за ступенем тяжкості оцінюються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я більше, ніж 21 день. Поняття «Забій» є клінічним, не підтверджується об`єктивними даними і тому за тілесне ушкодження прийматися не може.

Відповідно до висновку експерта (судової інженерно-транспортної експертизи «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод») № 59 від 26.01.2026, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки «DAEWOO» модель «NЕХІА» н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , повинна була діяти у відповідності з вимогами пункту 2.3.6, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Допущені водієм ОСОБА_8 , порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Дії водія ОСОБА_8 , по порушенню Правил дорожнього руху є умисними, форма вини стосовно наслідків, що настали - необережна (злочинна самовпевненість).

Таким чином, ОСОБА_8 , вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки ч. 1 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру, а саме: обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітньої.

Неповнолітня ОСОБА_8 в своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні під час розгляду клопотання, наведених вище фактичних обставин провадження та кримінально-правову оцінку своїх дій не оспорювала та погодилася із заявленим прокурором клопотанням про застосування стосовно неї, на підставі ч. 2 ст. 105 КК України, примусових заходів виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до її поведінки.

Захисник ОСОБА_9 та законний представник особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили застосувати до неповнолітньої примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до її поведінки.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 та представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 не заперечували проти клопотання прокурора про застосування до неповнолітньої примусових заходів виховного характеру, однак ОСОБА_7 висловила незгоду щодо призначення запропонованих прокурором стосовно неповнолітньої ОСОБА_8 зобов`язань.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_8 вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 22 КК України кримінальна відповідальність за злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України настає з шістнадцяти років, що свідчить про те, що неповнолітня ОСОБА_8 не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, можуть бути застосовані судом до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.

Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_8 суд враховує дані про особу неповнолітньої, яка характеризуються задовільно за місцем проживання та навчання, не перебуває на обліку в секторі ювенальної поліції, а також на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла 16 років, тобто не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєне діяння.

Згідно з ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу України до неповнолітнього (малолітнього) може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а також під нагляд громадян на їхнє прохання.

Положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише 2 види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним в ст. 498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.

При цьому, до особи, яка вчинила зазначені діяння після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, не зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого діяння, згідно зі ст. 498 КПК України, мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що ОСОБА_8 до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 15 років на момент скоєння кримінального правопорушення, вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до закону слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, та згідно із ст. 498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до її поведінки.

Вказані примусові заходи виховного характеру сприятимуть її виправленню та вихованню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 372, 498, 501 КПК України, ст.ст.97,105 КК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200470000002 від 01.01.2026 відносно ОСОБА_8 у вчинені суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.

Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру передбачені п. 2 ч. 2 ст. 105 КК України у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітньої строком на 1 (один) рік, а саме:

1) заборонити неповнолітній ОСОБА_8 перебувати поза місцем проживання щоденно з 21:00 години вечора до 06:00 години ранку (за виключенням часу прямування та перебування в укритті під час повітряної тривоги на території Коровинської громади Роменського району Сумської області, а також необхідності отримання екстреної медичної допомоги);

2) зобов`язати неповнолітню ОСОБА_8 продовжити навчання в школі та дотримуватись шкільного режиму;

3) заборонити неповнолітній ОСОБА_8 керувати транспортними засобами без отримання в установленому законом порядку посвідчення водія.

Контроль за виконанням примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на Службу у справах дітей Коровинської сільської ради Роменського району Сумської області в межах повноважень.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1