Decision № 138686709, 28.04.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа №932/18/24

Провадження № 2/932/4/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін у залі суду м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (після перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»)

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

установив:

Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою судді 12 серпня 2024 року прийнято справу до свого провадження за позовом ТОВ «Фінтраст Україна» (далі-Позивач) до ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 81 035,60 гривень та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін.

04 серпня 2025 року позивачем подано заяву про зміну назви учасника справи.

Ухвалою суду від 10.12.2025 задоволено клопотання Позивача та витребувано докази в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відкладено засідання на 20.02.2026 року, у зв`язку із витребуванням доказів.

Представником Позивача подано клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримав.

Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 10.02.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір №5518100 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Договір підписано одноразовим ідентифікатором «М782735».

Сума кредиту складає 17000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 17000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Стандартна процентна ставка за кредитним договором становить 1,99 % в день. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (10.09.2022 08.11.2022) в межах строку договору відповідно до наступного 17000,00 грн * 1,99 % = 323 грн*60 календарних днів = 19 380,00 грн.

29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Позивачем укладено Договір факторингу№29-05/2023-Ф, згідно із умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

До Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу №29-05/2023-Ф від 29.05.2023 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту 17000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 44655,60 грн, всього 61655,60 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 17000,00 грн - тіло кредиту та 44655,60 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 19380,00, всього 81035,60 грн.

На підставі статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач прохав стягнути суму заборгованості у розмірі 81035,60 гривень, із яких сума кредиту 17000,00 гривень, сума відсотків за користування кредитом 44655,60 гривень, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів - 19380,00 гривень. Також прохав стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Відповідач, інтереси якого представляє адвокат Данильченко М., 12.03.2024 року через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві зазначено, що Позивачем до матеріалів справи не надано заяви на отримання кредиту, у якій Відповідач повинен був зазначити свої реквізити, зокрема електронну пошту, картковий рахунок та засоби зв`язку. Також відсутні докази надсилання на електронну пошту одноразового ідентифікатора доступу, що, на думку Відповідача, свідчить про відсутність належних доказів волевиявлення Позичальника на отримання кредитних коштів.

Крім того, представник Відповідача зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт отримання Позичальником грошових коштів, а саме: заява на видачу готівки, платіжне доручення чи виписка з рахунку.

Також у відзиві зазначено, що відповідно до вимог цивільного законодавства договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, через систему «Електронний суд» 19.09.2024 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що Позивач не погоджується з доводами Відповідача, викладеними у відзиві, та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам і нормам законодавства.

10 лютого 2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №5518100 через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитора. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до письмового договору. Договір був підписаний Відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Кредитні кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої відповідач зазначив у заяві на отримання кредиту. Це підтверджується довідкою платіжного провайдера. Крім того, Відповідач здійснив платіж на рахунок кредитора, що свідчить про визнання ним боргових зобов`язань.

Нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору. Стандартна процентна ставка становить 1,99% на день. У зв`язку із запровадженням воєнного стану кредитором було тимчасово призупинено нарахування процентів та надано кредитні канікули з 25.02.2022 по 30.04.2022. Подальше нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування та відповідно до законодавства.

29 травня 2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, за яким право грошової вимоги за кредитним договором було відступлено Позивачу. Згідно із законодавством, заміна кредитора у зобов`язанні може здійснюватися без згоди боржника.

Позивачем до суду подано належні та допустимі докази, що підтверджують факт укладення кредитного договору, перерахування коштів, наявність заборгованості та перехід права вимоги.

Таким чином, Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим позивач вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на неявку сторін у судове засідання, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28.04.2026, є дата складення повного судового рішення 03.08.2026.

Докази, досліджені судом

1. Договір №5518100 про надання споживчого кредиту від 10.02.2022, відповідно до якого між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем за допомогою Інформаційно- телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту. Договір підписано одноразовим ідентифікатором М782735. Містить особисті дані позичальника (паспорт, електронну пошту, контактні телефони. Сума кредиту складає 17000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Кошти мають бути перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 (П. 2.1 договору) /а.с.22-27/.

2. Паспорт споживчого кредиту від 10.02.2022, згідно якого сума кредиту становить 17 000,00 гривень строком на 360 днів, процентна стандартна ставка фіксована становить 726,35% річних (1,99% в день). Паспорт підписано одноразовим ідентифікатором М782735 /а.с.10-зв.11/.

3. Картка обліку Договору №5518100 від 10.02.2022 (розрахунок заборгованості за період із 10.02.2022 по 28.05.2023 за яким загальна заборгованість становить 61 655,60 грн із яких борг за тілом кредиту 17000,00 грн та 44 655,60 грн відсотки. Розрахунок складено ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» /а.с.12-18/.

4.Витяг з реєстру боржників від 23.05.2023 року, відповідно до якого сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 61 655,60 грн /а.с.28/.

5. Підтвердження №КНО-20.4/73 від 31.05.2023, відповідно до якої за дорученням ТОВ «Авентус Україна» АТ «ПУМБ» здійснив успішно платіж 10.02.2022 року на суму 17 000,00 грн./а.с.43-45/.

6.Договір факторингу №29.05/23-Ф від 29.05.2023 року, відповідно до якого між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Позивачем було укладено Договір факторингу №29.05/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 29.05.2023, підписаний Фактором та Клієнтом /а.с.34-38/.

7.Правила надання коштiв у позику, у тому числi i на умовах фiнансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» /а.с.66-70/.

8.Повідомлення про відступлення прав вимоги від 29.05.2023 року /а.с.19/.

9. Відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», надана на виконання ухвали суду, відповідно до якої банківська картка НОМЕР_2 була емітована АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 . Зазначено, що 10.02.2022 дійсно було поповнення карти на суму 17000,00, однак у банку відсутня інформація щодо відправника, а тому не можливо підтвердити чи спростувати факт того, що платіж було ініційовано від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» /а.с.153/

Релевантне законодавство

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 - 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду в постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Верховний Суд у справі № 234/7159/20, вирішуючи спір про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності, погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20) зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Фактичні обставини, встановлені Судом та висновки Суду

Для вирішення вказаного спору, судом необхідно встановити: 1. підтверджене право вимоги за договором факторингу; 2. Порушення Відповідачем умов кредитного договору та не виконання взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем укладено Договір №5518100 про надання споживчого кредиту.

У договорі погоджені такі умови: сума кредиту 17 000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 1,99% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 29653,85% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 138788,00 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Також відповідачем електронним підписом підписано таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, який містить умови аналогічні Договору.

29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №29-05/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за договором №5518100.

Згідно із п.1.1 Договору факторингу, «Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту».

Відповідно до розділу 3 договору факторингу «Порядок розрахунків»: «Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного Договору. 3.2. Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за Договором становить 151 561 637,65 грн. П. 3.3. Ціна Продажу за Договором становить Договором становить 1 646 033,47 грн.

Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за наступними реквізитами Клієнта ….

….Моментом виконання Фактором грошового зобов`язання сторони визначають момент надходження Ціни продажу за цим Договором на рахунок Клієнта, зазначений в п.3.4. даного Договору.

….В питаннях, пов`язаних з даним Договором та його виконанням, Сторони виключають можливість застосування механізму зарахування зустрічних вимог…».

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Висновки суду

Щодо клопотання про зміну назви учасника справи.

Позивач подав клопотання про зміну назви учасника справи, обґрунтовуючи його тим, що рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Реєстраційні дії щодо зміни найменування Позивача проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.

Прохав здійснити заміну найменування Позивача у цивільній справі із ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Відповідно до пункту 1.4. пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання тактики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при ньому не змінюється організаційно правова форма даної особи.

Щодо позовних вимог

Щодо факту перерахування коштів ТОВ «АВЕНТУС Україна» на рахунок Відповідача.

Дослідженням доказів, наданих Позивачем встановлено, що АТ «ПУМБ» на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 31.05.2023 за вих. № КНО-20.4/73 скерував лист.

Листом стверджується, що між Товариствами було укладено Договір Про організацію взаємодії при прийманні платежів №01-19 від 15.08.2019 року.

Також згідно із листом АТ «ПУМБ» підтверджує зарахування коштів клієнтам згідно наведеному переліку операцій у додатку 1, зазначено що 10.02.2022 о 11:01:05 на суму 17 000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 017292119768, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з відповіддю, яка надана на виконання ухвали суду, відповідно до якої банківська картка НОМЕР_2 була емітована АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 . Зазначено, що 10.02.2022 дійсно було поповнення карти на суму 17000,00, однак у банку відсутня інформація щодо відправника, а тому не можливо підтвердити чи спростувати факт того, що платіж було ініційовано від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» банк не може.

Щодо договору факторингу

Обґрунтовуючи вимоги, Позивач посилався на ту обставину, що відповідно до Договору факторингу №29-05/23-Ф від 29.05.2023 року набув право грошової вимоги до Відповідача за договором про надання споживчого кредиту №5518100 від 10.02.2022 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені в статті 6 Закону № 2664-III.

Окрім того, у постанові від 16 березня 2021 року в справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-III умови; 5) мета договору полягає в наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Такі правові висновки щодо кваліфікуючих ознак договору факторингу виклала Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11 вересня 2018 у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 у справі № 465/646/11, від 11 жовтня 2019 у справі № 910/13731/17 та від 10 жовтня 2020 у справі № 638/22396/14-ц.

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012).

Суд наголошує, що належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов`язань за договором відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим перехід прав та обов`язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.

Разом із цим, Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано доказів, які б підтверджували факт переходу прав вимоги до відповідача від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати за перехід до ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за договором факторингу №29-05/23-Ф від 29.05.2023.

Як зазначалося вище, істотними умовами договору факторингу визначено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату.

Проте позивачем не надано таких первинних документів (платіжних інструкцій, меморіального ордеру, виписки з банківських рахунків, звітність тощо) із яких можливо достеменно встановити перерахування коштів від Позивача на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як оплату за договором факторингу, та як наслідок встановити факт виконання фінансових зобов`язань однієї із сторін правочину.

Ураховуючи вищевикладене, Позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги стосовно Відповідача за договором про надання споживчого кредиту №5518100 від 10.02.2022 року від первісного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за договором факторингу №29-05/23-Ф від 29.05.2023.

Суд виснує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Більше того, у своїй позовній заяві до суду ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» просив розглянути справу у його відсутність та у призначені судом судові засідання не з`являвся, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.

Відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства, визначеної ст. 13 ЦПК України, суд не може збирати докази із власної ініціативи, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених самим ЦПК України. У цій справі відсутні підстави для збирання доказів судом, а тягар збирання і подання доказів повністю покладається на позивача.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18).

Оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позовних вимогах відмовлено, то судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-78, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України -

ухвалив:

Клопотання Позивача про заміну назви учасника справи, задовольнити.

Замінити назву найменування Позивача із Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

У задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №5518100 від 10.02.2022 року - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду ухвалено 03.08.2026.

Учасники по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», адреса вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150 ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Оксана ЯРОЩУК