Court ruling № 138686384, 03.08.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 року м. Київ № 320/29509/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.09.2022 року по 16.05.2025 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн);

- зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 21.09.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704. та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб;

- зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб;

- зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (яке складається із-посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків І і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704. та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб;

- зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (яке складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразову грошової допомогу при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учасника бойових дій, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2025 року по 16.05.2025 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3028 грн.). на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. з одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Приписами частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю (КЗпП) України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України.

Згідно з частинами першою та другою статті 233 КЗпП України (у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому грошового забезпечення 21.09.2022 року по 16.05.2025 року.

Вказані позовні вимоги необхідно оцінювати як вимоги про стягнення суми недоплаченого грошового забезпечення (складової заробітної плати), що охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

Таким чином, спір про грошове забезпечення набуває ознак трудового спору. Оскільки КАС України не містить норм, які регулювали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати чи грошового забезпечення, застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні норми, що встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного права на оплату праці.

До суду з цим позовом позивач звернувся 22.07.2026.

На дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України діє у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-ІХ (з тримісячним строком обмеження).

З 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом передбачено тримісячний строк (частина перша статті 233 КЗпП України), відлік якого для триваючих правовідносин розпочався з 19 липня 2022 року (дати набрання чинності Законом № 2352-ІХ).

З приводу дії карантинних обмежень суд зазначає, що карантин на всій території України був установлений Постановою Кабінету Міністрів України № 211 та неодноразово продовжувався, остаточно припинивши свою дію з 30 червня 2023 року на підставі Постанови КМУ № 651.

У пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України визначено, що строки, передбачені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину. Тобто, протягом дії карантинних обмежень (до 30.06.2023) строк звернення позивача до суду фактично був зупинений (продовжений).

З припиненням дії карантину (30.06.2023) відновився перебіг тримісячного строку звернення до суду. Таким чином, останнім днем для звернення позивача до суду з цим позовом у межах закону було 30 вересня 2023 року (три місяці після завершення карантину).

Проте позивач звернувся до суду з цим позовом лише 22.07.2026, тобто більше ніж через рік після його звільнення зі служби (16.05.2025 року).

Тому, позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду.

Наведена позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду, зокрема, висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 990/233/23 та від 07 грудня 2023 року у справі № 990/242/23, у рішенні від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

Аналогічний правовий висновок про необхідність застосування тримісячного строку для звернення колишнього працівника до суду викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц та від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, а також у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року у справі № 6-77цс11, від 24 червня 2015 року у справі № 6-116цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23.

Суд окремо наголошує, що вказаний підхід не суперечить висновкам Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні № 1-р/2025 від 11 грудня 2025 року, яким частину першу статті 233 КЗпП України визнано неконституційною в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних виплат.

Зміст вказаного Рішення свідчить, що Конституційний Суд України чітко розмежував дві правові ситуації:

1. застосування тримісячного строку для звернення до суду працівника, який продовжує перебувати у трудових відносинах (щодо якого норму визнано неконституційною через триваючий характер зобов`язання роботодавця та ризик дискримінації працюючої особи);

2. застосування тримісячного строку для звернення до суду звільненого працівника (щодо якого обмеження строку залишається чинним і конституційним, оскільки правовідносини припинено, а момент звільнення встановлює чітку юридичну визначеність для остаточного розрахунку).

У випадку, що розглядається, позивач припинив службу (трудову діяльність) у відповідача 16.05.2025, а отже, він мав статус звільненого працівника та об`єктивну можливість дізнатися про обсяг проведених з ним розрахунків безпосередньо в день звільнення відповідно до вимог статті 116 КЗпП України.

Застосування до цих правовідносин тримісячного строку повністю відповідає принципу юридичної визначеності та узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.01.2026 у справі № 200/8730/24.

Крім цього, суд зазначає, що факт отримання позивачем довідки про доходи чи інших розрахункових документів безпосередньо перед зверненням до суду у 2026 році не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення свого права (таким моментом є дата звільнення та невиплати коштів у повному обсязі). Отримання такої довідки свідчить лише про час, коли позивач почав активно вчиняти дії щодо збору доказів, і ця подія не може пов`язуватися з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки інше тлумачення дозволяло б учаснику правовідносин штучно та безстроково продовжувати процесуальні строки на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску процесуальних строків визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків звернення до суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин. Обмеження строку звернення направлене на досягнення юридичної визначеності у відносинах та стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Встановлення таких строків не обмежує право на доступ до правосуддя, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 та практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішенням у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Оскільки представником позивача не наведено будь-яких об`єктивно непереборних обставин, які завадили своєчасному зверненню до суду протягом установленого законом строку, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та неповажність наведених у заяві причин його пропуску.

Суд також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків, визначених законом, та не є автоматичною й безумовною підставою для їх поновлення. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів заяви та наданих доказів.

Сама по собі обставина введення воєнного стану не звільняє учасника справи від обов`язку доведення того, що саме цей захід (чи пов`язані з ним обставини) безпосередньо перешкоджали йому звернутися до суду своєчасно. Оскільки позивачем не надано доказів виконання специфічних службово-бойових завдань, перебування в районах безпосереднього ведення бойових дій або інших обставин, які б об`єктивно унеможливлювали звернення за правовою допомогою чи самостійне направлення позову засобами поштового (електронного) зв`язку протягом майже трьох років, посилання на загальну ситуацію в країні не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки, спосіб і строк їх усунення.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші (відмінні від раніше заявлених) причини пропуску строку та навести переконливі аргументи і докази на підтвердження наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру, які створили суттєві перешкоди для своєчасного звернення до суду у період з 21.09.2022 року по 16.05.2025 року та протягом усього подальшого часу до моменту звернення із цим позовом (22.07.2026).

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.