Decision № 138686359, 03.08.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Київ справа №320/56242/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРМІНТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 19023989; 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 72) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРМІНТ» (адреса 07406, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 14, офіс 325, ЄДРПОУ 45427983), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 38258,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні не сплачено адміністративно-господарські санкції у відповідному розмірі.

Зазначає, що дана сума заборгованості підтверджується розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік та квитанцією про розміщення розрахунку в електронному кабінеті роботодавця.

Наголошує, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрите провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від ТОВ «КІРМІНТ» не надходив.

Про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 16 грудня 2025 року.

Відтак 15-ти денний строк на подання відзиву до суду, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ «КІРМІНТ» відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як зазначає позивач, відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 10 осіб. Відтак відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складав одне робоче місце.

При цьому середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у відповідача становила 0 осіб, що свідчить про невиконання встановленого нормативу.

Зазначений розрахунок був сформований та надісланий відповідачу у формі електронного документа через його електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у добровільному порядку позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, створювати необхідні умови праці та надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації їх працевлаштування.

Статтею 19 Закону №875-XII встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який для роботодавців із чисельністю працюючих від 8 до 25 осіб становить одне робоче місце.

Відповідно до статті 20 Закону №875-XII роботодавці, у яких середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю є меншою за встановлений норматив, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції, а у разі порушення строків їх сплати - пеню.

При цьому після набрання чинності Законом України від 18.10.2022 №2682-IX механізм визначення факту невиконання нормативу було змінено.

Так, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі із використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 звернув увагу, що після 06.11.2022 Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю не проводить власного розрахунку чисельності працевлаштованих осіб з інвалідністю, а здійснює визначення факту невиконання нормативу виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформованих станом на контрольну дату - 10 березня року, наступного за звітним.

Водночас Верховний Суд зазначив, що відповідальність за повноту, достовірність та своєчасність подання інформації до зазначених державних реєстрів покладається саме на роботодавця, а несвоєчасне виправлення помилок у звітності є його ризиком та саме по собі не звільняє від застосування адміністративно-господарських санкцій.

Разом із тим автоматизоване визначення Фондом факту невиконання нормативу не позбавляє роботодавця права доводити у суді відсутність підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій шляхом підтвердження того, що ним були вжиті всі передбачені законом заходи щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення, а учасник господарських відносин звільняється від відповідальності, якщо доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення такого правопорушення.

Отже, підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо доведе, що створило необхідні робочі місця, своєчасно та належним чином повідомило державну службу зайнятості про наявність відповідних вакансій, однак працевлаштування осіб з інвалідністю не відбулося з причин, що не залежали від роботодавця.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №824/643/18-а, від 21.05.2020 у справі №520/3919/19 та від 22.06.2022 у справі №826/11977/18.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані подавати державній службі зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання зазначеної норми наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання.

Періодичність подання такої інформації законодавством не встановлена, однак вона подається не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття вакансії, тобто одноразово щодо кожної вакансії.

Таким чином, подання роботодавцем форми №3-ПН є належним підтвердженням виконання ним обов`язку щодо інформування державної служби зайнятості про створене робоче місце для особи з інвалідністю та свідчить про вжиття ним залежних від нього заходів для виконання нормативу.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22 та від 21.08.2019 у справі №805/402/17-а.

Як встановлено судом, відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2024 році становила 10 осіб, тоді як норматив працевлаштування осіб з інвалідністю складав одне робоче місце. Разом із тим середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

При цьому відповідач не надав суду доказів подання до державної служби зайнятості форми №3-ПН щодо вакансії, призначеної для працевлаштування особи з інвалідністю, не підтвердив створення відповідного робочого місця, а також не надав доказів вжиття інших залежних від нього заходів, які б свідчили про виконання обов`язків, передбачених статтями 18-20 Закону №875-XII.

Також відповідач не надав доказів виправлення відомостей, що містяться у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, або інших доказів, які б спростовували правильність автоматизованого розрахунку Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів вжиття всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому визначені позивачем адміністративно-господарські санкції у сумі 36 419,62 грн та пеня у сумі 1 839,21 грн є правомірними та підлягають стягненню.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРМІНТ» (адреса 07406, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 14, офіс 325, ЄДРПОУ 45427983) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса Україна, 04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 72, ЄДРПОУ 19023989) грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за 2024 рік в загальному розмірі 38258,83 грн (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 83 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.