№ 138676621, 03.08.2026, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/13347/26

Категорія 307

3/295/3126/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з Упраління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

25.07.2026 о 16 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно штовхав, ображав нецензурною лайкою, висловлював образи в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру та завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю останньої. Правопорушення вчинено повторно, протягом року.

Крім того, 25.07.2026 о 16 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно виражався нецензурною лайкою, штовхав, висловлював образи в сторону своєї сестри ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру та завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю останньої. Правопорушення вчинено повторно, протягом року.

Оскільки справи стосуються однієї події та однієї особи, вони підлягають об`єднанню.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, та розгляд їх судом. Сдом направлено SMS-повістки на його мобільний номер, які згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 31.07.2026.

Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон (хоча міг цього і не робити), зазначивши його в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи проводиться у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.3 КУпАП, доведена наступними доказами: протоколами про адміністравтине правопорушення серї ВАВ №208871, №208872 від 25.07.2026; заявою ОСОБА_2 , в якій просить прийняти міри стосовно її чоловіка ОСОБА_1 , який систематично вчиняє психологічне насильство стосовно неї; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що кожного дня терпить психологічний тиск від свого чоловіка. Зазначає, що останній має проблеми з психікою після бойових дій, постійно кричить, погрожує, що вчинить самогубство, має психічний розляд, проте не дотримується лікування. В день події почав її штовхати та підняв руку на свою сестру; заявою ОСОБА_3 , в якій просить прийняти міри відносно її брата ОСОБА_1 , який вчиняв відносно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 погрожуав їй розправою, вдарив її, душив, дані дії вчиняє систематично після отриманого поранення; копією ТЗП від 25.07.2026, встановленого щодо ОСОБА_1 ; постановою Богунського раойнного суду від 19.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1,2 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, тобто домашнє насильство, вчинене повторно протягом року особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за дії, передбачені ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності,що свідчить про те, що останній не зробив для себе висновків, суд вбачає підстави одночасно вирішити питання про направлення останнього в порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до Житомирської міської ради.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Об`єднати в одне провадження справи № 295/13347/26, 295/13348/26.

Об`єднаній справі присвоїти № 295/13347/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.3 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисяча двадцять) грн.

Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 665, 60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Направити ОСОБА_1 до Житомирської міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Костенко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.