Court ruling № 138658605, 28.07.2026, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

Справа № 489/6414/15-ц

Провадження № 4-с/489/15/26

Ухвала

Іменем України

28 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Рак В.О.,

представника Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Тарасенка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Інгульський ВДВС), зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

В травні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Рак В.О. із застосуванням системи "Електронний суд" звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги посилався на те, що ОСОБА_1 є божником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 29.09.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказане виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

29.04.2026 на електронну скриньку боржника (cap.porozhniy@ukr.net) надійшла інформація з Електронного кабінету Електронного суду щодо надходження наступних постанов у ВП НОМЕР_1 :

- Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 29.04.2026

- Постанова про арешт майна боржника від 29.04.2026

- Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 29.04.2026

- Постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання від 29.04.2026

- Постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 29.04.2026

- Постанова про арешт коштів боржника від 29.04.2026

- Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників від 29.04.2026 № 4, відповідно до якого станом на 29.04.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 28.04.2026 за період з 29.09.2015 по 01.04.2026 становить 292 445,01 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

При цьому, починаючи з 2015 року, боржник ОСОБА_1 своєчасно інформував державну виконавчу службу щодо добровільної сплати аліментів і жодних скарг або листів від стягувача та державного виконавця від дати відкриття виконавчого провадження до 29.04.2026, не надходило на адресу боржника (сама стягувач жодного разу до ДВС щодо заборгованості по сплаті аліментів не зверталася, претензій не мала, про що надавала відповідні повідомлення з підтверджуючими документами - розписками та банківськими виписками).

В АСВП, розділ «Інші документи» це документи під порядковими номерами 3-6 (від 16.06.2020 та 15.12.2022). В документі під назвою: «порожній 3» наявна заява ОСОБА_2 - стягувача від 03.03.2019 про те, що вона отримала аліменти за грудень 2018 року та січень, лютий, березень 2019 року у розмірі 12500 грн. та просить її долучити до матеріалів ВП, резолюція на заяві державного виконавця Собчук, вхідний 5943 від 11.03.2019.

Під порядковими номерами АСВП 10-14, розділ «Інші документи» від 28.04.2026 наявні банківські виписки та заяви як Боржника так і Стягувача про сплату аліментів за 2022, 2023, 2024, 2025 рр. з підтверджуючими документами.

Під порядковим номером АСВП 37, розділ «Інші документи» від 29.04.2026 наявні банківські виписки та повідомлення Боржника про сплату аліментів за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та чотири місяці 2026 рр. з підтверджуючими документами.

Під порядковим номером АСВП 38, розділ «Інші документи» від 29.04.2026 наявна заява стягувача ОСОБА_2 від 28.04.2026 наступного змісту: «Претензії по оплаті аліментів станом на дату написання заяви відсутні, аліменти сплачувались боржником ОСОБА_1 щомісячно в повному обсязі, одночасно прошу скасувати відносно боржника всі заходи примусового виконання». Ця ж заява також під номером 57 від 04.05.2026 року під назвою: «Заява ОСОБА_2 від 28.04.2026».

Надсилання даної заяви з платіжними квитанціями на електронну адресу Інгульського ВДВС (ing.dvs-mk@ukr.net) 28.04.2026 також підтверджується роздруківками з електронної скриньки стягувача ОСОБА_2 .

Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 292 445,01 грн. станом на квітень 2026 року боржник отримав засобами поштового зв`язку, при цьому цей розрахунок не відповідає вищезазначеним документам: заявам та банківським випискам, відповідно до яких, заборгованість станом на 28.04.2026 була відсутня.

Однак, всупереч цьому, маючи заяву стягувача про відсутність будь-якої заборгованості по аліментам з підтверджуючими документами (банківськими виписками), державний виконавець Лисенко Катерина також винесла 30.04.2026 шість постанов про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі, спілкуючись з головним державним виконавцем в телефонному режимі, засобами месенджер Viber, Лисенко Катерина , надала реквізити для сплати начебто виконавчого збору в розмірі 25 053,31 грн., повідомивши боржника, що лише після сплати даної суми, будуть зняті всі обмеження щодо боржника у даному виконавчому проваджені. З метою зняття арештів з рахунків, оскільки ОСОБА_1 має також ще двох неповнолітніх дітей та дружину-інваліда, яка не працює, на утриманні, його дохід від заробітної плати є єдиним джерелом доходу всієї родини, змушений був сплатити виконавчий збір з розмірі 25 053,31 грн.

Після сплати виконавчого збору 30.04.2026 головний державний виконавець Лисенко Катерина винесла п`ять постанов про скасування заходів примусового характеру, виключила ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, але не винесла при цьому постанову про скасування постанови про арешт майна боржника.

При цьому постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 25 053,31 грн. виконавець винесла лише 01.05.2026, вже після того як боржник вимушений був сплатити ці кошти 30.04.2026 з метою розблокування його рахунків, що є абсолютно незаконним.

Посилаючись на викладене, та те, що всі дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС Лисенко Катерини є незаконними, а постанови прийняті нею всупереч чинному законодавству, ОСОБА_1 просить суд:

1) Визнати протиправними дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС Лисенко Катерини у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

2) Визнати протиправними та скасувати постанови від 29.04.2026, а саме:

- Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 29.04.2026

- Постанову про арешт майна боржника від 29.04.2026

- Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 29.04.2026

- Постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання від 29.04.2026

- Постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 29.04.2026

- Постанову про арешт коштів боржника від 29.04.2026

3) Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів від 30.04.2026.

4) Визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору від 01.05.2026.

5) Стягнути з державного бюджету України на користь скаржника безпідставно стягнутий виконавчий збір у розмірі 25 053,31 грн.

6) Зобов`язати головного державного виконавця Інгульського ВДВС Лисенко Катерину зняти арешт з майна боржника- ОСОБА_1 .

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2026 вказану скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, витребувано у відділу копію виконавчого провадження.

26.05.2026 від представника Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, згідно якого він просить суд відмовити в її задоволенні. Вказував на те, що виконавець діяв у повній відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому обов`язок повідомляти державного виконавця про часткове або повне добровільне виконання виконавчого документа покладається саме на боржника та сторони виконавчого провадження. Також зазначив, що підстави для скасування арешту з майна боржника відсутні.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Рак В.О. заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила скаргу задовольнити, наголошуючи, що на момент винесення оскаржуваних дій та постанов заборгованість зі сплати аліментів взагалі була відсутня, а тому всі подальші дії та бездіяльність державного виконавця є незаконною та винесені постанови - протиправними.

Представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасенко К.В. в судовому засіданні вимоги скарги не визнав з підстав, зазначених у відзиві.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги, цивільної справи, судом встановлено наступне.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.11.2015 по справі №489/6414/15-ц (провадження №2/489/3066/15), зокрема було стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 29 вересня 2015 року до досягнення сина повноліття (а.с.22-23).

На виконання вказаного рішення судом 02.12.2015 було видано виконавчий лист, який пред`явлено стягувачем до виконання.

09.12.2015 державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Собчук А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання виконавчого листа по справі №2/489/3066/15 від 02.12.2015 (а.с.100).

В матеріалах виконавчого провадження наявні копії квитанцій та заяв боржника та стягувача за різні періоди щодо добровільної сплати божником аліментів та відсутності претензій до нього стягувача відповідно.

Зокрема 28.04.2026 від стягувача ОСОБА_2 на адресу відділу ДВС надійшло повідомлення щодо отримання нею аліментів від боржника у повному обсязі та відсутності претензій до нього з одночасним проханням скасувати всі примусові заходи щодо ОСОБА_1 з наданням відповідних копій квитанції за роки перерахування аліментів (а.с.174).

Заявою від 29.04.2026, яка зареєстрована відділом 30.04.2026 стягувач ОСОБА_2 повідомила відділ ДВС, що отримала від боржника аліменти і штраф у повному обсязі (а.с.200).

При цьому 29.04.2026 у ВП 49591825державним виконавцем винесено наступні постанови та повідомлення.

29.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М., винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників та відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників.

29.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанову про арешт майна боржника.

29.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанову про арешт коштів боржника.

29.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанови про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження у праві полювання, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

29.04.2026 року до відділу надійшла заява від ОСОБА_1 про долучення до матеріалів виконавчого провадження копії квитанцій про сплату аліментів.

Державним виконавцем складено розрахунок заборгованості, станом на 01.04.2026 року заборгованість становить 250 533,09 грн.

Державним виконавцем складено розрахунок нарахування виконавчого збору (основної винагороди державного виконавця) та направлено боржнику для виконання.

29.04.2026 до відділу надійшла заява від ОСОБА_2 про сплату аліментів боржником в повному обсязі та скасування заходів примусового виконання.

Отже до матеріалів виконавчого провадження стчягувачем аліментів ще 28.04.2026 подано заяви та долучено квитанції про систематичну сплату ОСОБА_1 аліментів та відсутність претензій до нього.

При цьому 30.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 20%, що складає 5088,96 грн.

30.04.2026 державним винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 30%, що складає 18679,58 грн.

30.04.2026 державним винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 50%, що складає 70932,18 грн.

30.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 20%, що складає 9282,62 грн.

30.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 20%, що складає 5868,13 грн.

30.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 20%, що складає 6583,00 грн.

Також 30.04.2026 до відділу надійшла заява від ОСОБА_2 про сплату боржником аліментів та штрафу в повному обсязі.

30.04.2026 до відділу надійшла заява від ОСОБА_1 про долучення до матеріалів виконавчого провадження квитанції про сплату виконавчого збору, зняття арештів та тимчасових обмежень та надання довідки про відсутність заборгованості. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надано відповідь листом державного виконавця Лисенко К.М. від 05.05.2026 за вих. 77384, до якої долучено довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.05.2026, з розрахунком заборгованості та копією постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, складеного державним виконавцем Лисенко К.М. станом на 01.05.2026 заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

При цьому, 30.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанову про скасування заходів примусового виконання.

30.04.2026 року державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанову про зняття арешту з коштів, копію якої направлено до банківських установ для виконання. За даними автоматизованої системи виконавчого провадження, арешт за постановою у ВП № НОМЕР_1, ID постанови № 32487777862 знято 30.04.2026 в Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

30.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві полювання, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

01.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 25053,31 грн., який перераховано згідно розпорядження державного виконавця від 01.05.2026.

04.05.2026 до відділу надійшла заява від ОСОБА_1 щодо відсутності заборгованості, сплати у повному обсязі грошових коштів (аліментів). За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 державним виконавцем Лисенко К.М. від 18.05.2026 за вих. 85491, надано довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.05.2026, з розрахунком заборгованості.

04.05.2026 у до відділу надійшла заява від ОСОБА_1 щодо надання інформації стосовного виконавчого провадження та зняття арешту з усього майна (коштів). За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надано відповідь листом державного виконавця Лисенко К.М. від 18.05.2026 за вих. 85492.

06.05.2026 до відділу надійшла заява від ОСОБА_1 щодо зняття арешту з майна та проведення перевірки. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надано відповідь листом начальника відділу Терещенко А.О. від 20.05.2026 за вих. 87441.

07.05.2026 до відділу надійшла заява щодо направлення постанови про звернення стягнення на доходи за місцем їх отримання. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надано відповідь листом державного виконавця Лисенко К.М. від 20.05.2026 за вих. 87308, до якої долучено копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 07.04.2026 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Згідно положень ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання відповідної заяви.

Відповідно до п. 4 розділу XVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5цієї Інструкції за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець:

виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

звертає стягнення на майно боржника;

надсилає стягувачу письмове роз`яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Відповідно до п. 6 Інструкції за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев`ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Постанова оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про дату пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та розмір суми заборгованості, яка утворилася після пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.

За п. 7 Інструкції разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (далі - довідка) (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за три місяці, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

Згідно п. 8 Інструкції виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону. Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів (ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»).

При цьому судом встановлено, що ще 28.04.2026 від стягувача ОСОБА_2 на адресу відділу ДВС надійшло повідомлення щодо отримання нею аліментів від боржника у повному обсязі та відсутності претензій до нього з одночасним проханням скасувати всі примусові заходи щодо ОСОБА_1 з наданням відповідних копій квитанції за роки перерахування аліментів (а.с.174).

За таких обставин, при здійсненні виконавчих дій та винесення постанов від 29.04.2026 виконавець діяв всупереч своїх повноважень та обов`язків, визначених ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, оскільки заборгованість зі сплати аліментів була відсутня станом на 28.04.2026.

Суд зауважує, що винесення постанов про обмеження щодо боржника та накладення штрафів за невиконання рішення про стягнення аліментів є видом юридичної відповідальності боржника. Державний виконавець при винесенні відповідної постанови зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання/неналежного виконання. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 537/3986/16-а.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа без поважних причин. Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 систематично щомісячно сплачував аліменти на користь стягувача та заборгованість зі сплати аліментів на час винесення постанов про штрафи у боржника ОСОБА_1 була відсутня.

За таких обставин, враховуючи відсутність зі сторони боржника умислу на несплату аліментів, та фактичної відсутності заборгованості щодо їх оплати станом на 28.04.2026 подальші дії державного виконавця щодо винесення постанов від 30.04.2026 про різні види штрафів є протиправними, а вимоги скарги в цій частині щодо визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

При цьому вимоги скарги в частині скасування постанов від 29.04.2026 про накладення на боржника різних обмежень та постанови про арешт коштів боржника від 01.05.2026 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів виконавчого провадження вбачається, 30.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанову про зняття арешту з коштів (а.с.208), копію якої направлено до банківських установ для виконання. За даними автоматизованої системи виконавчого провадження, арешт за постановою у ВП № НОМЕР_1, ID постанови № 32487777862 знято 30.04.2026 в Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Та 30.04.2026 державним виконавцем Лисенко К.М. винесено постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві полювання, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с.209-212).

За такого провадження у скарзі ОСОБА_1 в цій підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору станом на час розгляду скарги та її подачі (07.05.2026), зокрема.

Щодо вимог боржника про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 01.05.2026 та стягнення з Державного бюджету України на користь скаржника безпідставно стягнутого виконавчого збору, то суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 07.04.2026 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

01.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 25 053,31 грн.

Проте вказана сума була перерахована боржником ОСОБА_1 на адресу відділу ще 30.04.2026 (а.с.203). Згідно пояснень представника ОСОБА_8 боржник ОСОБА_1 спілкуючись з головним державним виконавцем в телефонному режимі, засобами месенджер Viber, Лисенко Катерина , отримав від останньої реквізити для сплати начебто виконавчого збору в розмірі 25 053,31 грн., повідомивши боржника, що лише після сплати даної суми, будуть зняті всі обмеження щодо боржника у даному виконавчому проваджені. З метою зняття арештів з рахунків, оскільки ОСОБА_1 має також ще двох неповнолітніх дітей та дружину-інваліда, яка не працює, на утриманні, його дохід від заробітної плати є єдиним джерелом доходу всієї родини, змушений був сплатити виконавчий збір з розмірі 25 053,31 грн.

Але судом встановлено, що станом на час винесення державним виконавцем постанови про виконавчий збір від 01.05.2026 та навіть станом на 28.04.2026 - заборгованість зі сплати аліментів перед стягувачем була відсутня, а отже постанова про нарахування та стягнення виконавчого збору в сумі 25 053,31 грн. також є незаконною та є підстави для її скасування.

При цьому, щодо вимог в частині стягнення виконавчого збору на користь скаржника суд враховує положення ч. 1 ст. 447 ЦПК України, відповідно до яких сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Правові норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження, містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення, дії, або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження за зверненнями його учасників Законом України «Про виконавче провадження» віднесено до компетенції суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Цивільним процесуальним законодавством визначено спеціальний порядок розгляду скарг, предметом яких є судовий контроль за виконанням судових рішень, який врегульовано Розділом 7 ЦПК України.

Інститут судового контролю (Розділ VII ЦПК України) має на меті контроль за дотриманням та поновленням порушених права сторін виконавчого провадження.

Відтак, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах - це особлива форма правосуддя, де процесуальна діяльність суду пов`язана із виконанням судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі процесуального контролю за законністю рішень, дії або бездіяльності посадових осіб та органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців та різних позовів як важливої гарантії захисту права особи після набуття судовим рішенням чинності.

Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не може розглядати питання про стягнення з державного бюджету на користь скаржника безпідставно стягнутого виконавчого збору, приймаючи ухвалу, постановленою за результатами розгляду скарги, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Проте, у разі завдання майнової шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутися до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167, 1212 ЦК України). Аналогічний висновок зокрема зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові №910/23967/16 від 19 червня 2018 року.

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку шляхом пред`явлення позову за ст. 1212 ЦК України, оскільки є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, як у цій справі, у державного виконавця/відділу ДВС.

Отже, оскільки Розділом 7 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру моральної шкоди може бути встановлено за участю фізичних, юридичних осіб і держави, що вказує на наявність спору між сторонами, тому заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про стягнення з державного бюджету на користь скаржника безпідставно стягнутого виконавчого збору не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження.

За такого вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині підлягають залишенню без розгляду. При цьому суд роз`яснює скаржнику, що він має право звернутись із відповідним позовом на загальних підставах.

Щодо вимог скарги в частині зобов`язання головного державного виконавця Інгульського ВДВС Лисенко Катерини зняти арешт з майна ОСОБА_1 , то суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. При цьому судом встановлена протиправність дій державного виконавця щодо обмежень та накладення арештів на кошти боржника, враховуючи відсутність у нього заборгованості зі сплати аліментів. За такого підстав вважати, що арешт на майно боржника від 29.04.2026 накладено з метою реального виконання рішення, яке боржник і так виконує та не має заборгованості зі сплати аліментів перед стягувачем, і ця постанова державного виконавця є достатньо обґрунтованою та відповідає вказаній меті, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

За такого, вимоги скарги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання начальника Інгульського відділу ДВС винести постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», суд вважає, що вимоги скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з підстав, значних у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 258-260, 447, 448, 451 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Інгульський ВДВС), зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафів на боржника ОСОБА_1 , винесені 30.04.2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Катериною Миколаївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 , винесену 01.05.2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Катериною Миколаївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Катерини Миколаївни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо винесення постанови від 29.04.2026 про арешт майна боржника ОСОБА_1 , зобов`язавши начальника Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 .

Вимоги скарги ОСОБА_1 в частині стягнення з державного бюджету України на користь скаржника безпідставно стягнутого виконавчого збору у розмірі 25 053,31 грн. - залишити без розгляду.

Провадження в частині вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанов від 29.04.2026 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві полювання, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та арешту коштів боржника - закрити.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 31.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина