Decision № 138655513, 31.07.2026, Koroliovskyi District Court of Zhytomyr City

Справа № 296/14639/25

2/296/986/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» (позивач) Ткаченко Ю.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ДП0008040 від 23.10.2024 у розмірі 7 352,44 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3 768 грн., заборгованість за процентами 2 848,44 грн., заборгованість за комісією 736 грн. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 23.10.2024 між ТОВ «ФК «Майбіз» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №ДП0008040, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4000 грн., строком на 98 днів, із фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,9%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого кредиту. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора 4ZFa295j, що був надісланий на вказаний відповідачем номер телефону у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

1.3. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №ДП0008040 від 23.10.2024, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon). Довідкою №1012-614 від 10.12.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз», підтвердила перерахування коштів в сумі 4000 грн на рахунок відповідача, відповідно до умов кредитного договору №ДП0008040 від 23.10.2024.

1.4. 14.10.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №14/10/25, відповідно до якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №ДП0008040 від 23.10.2024Вказувала, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконала у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту, процентів та комісії, яка становить 7 352,44 грн., з яких: 3 768 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2 848,44 грн заборгованість за процентами та 736 грн заборгованість за комісією. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 31.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/14639/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.127).

2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

2.7. 22.01.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Деал Фінанс Груп». Зазначав, що позивачем не надано доказів укладення мін ним та первісним кредитором кредитного договору. У матеріалів справи відсутні докази фактичного отримання грошових коштів, зокрема батьківські виписки. Позивач не надав належних доказів переходу до нього права вимоги. Розрахунок заборгованості є необґрунтованим та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами (а.с.113).

2.8. 30.01.2026 на адресу суду від ТОВ «Деал Фінанс Груп» надійшла відповідь на відзив, у якій зазначало, що кредитний договір підписаний електронним підписом у відповідності до ЗУ «Про електронний цифровий підпис». Доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариствами для укладення договорів від її імені, відповідачем не надані. Долучені документи на підтвердження переходу права вимоги відповідають вимогам ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України (а.с.116-119).

2.9. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 23.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Майбіз» укладено договір про надання кредиту №ДП0008040 (а.с.17-24).

3.2. Договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 4ZFa295j, що був направлений на мобільний телефон відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (п. 46 договору) (а.с.38).

3.3. Відповідно до п.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі: загальний розмір кредиту 4000 грн., на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Майбіз».

3.4. Строк, на який надається кредит: 98 (днів) ( п.3 договору).

3.5. Відповідно до п.4 договору кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником кредитодавецю з метою отримання кредиту протягом двох банківських днів з дня підписання цього договору. У випадку, якщо кредитодавець здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в цьому договорі, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті.

3.6. Відповідно до п.5 договору процента ставка становить 0,9% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.3 цього договору.

3.7. Відповідно до п.10 договору, комісія за надання кредиту становить: 1200 грн., яка нараховується одноразово в день підписання цього договору, за ставкою 30% від суми наданого кредиту та погашається позичальником відповідно до графіку платежів додаток №1 до цього договору.

3.8. 19.03.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та ТОВ «ПрофітГід» укладено договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-922 (а.с.90-107).

3.9. Перерахування ТОВ «ПрофітГід» кредитних коштів на платіжну карту відповідача підтверджується квитанцією про виплату №42966-80015-65104 від 23.10.2024 та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» №1012-614 від 10.12.2025 (а.с.39, 40-41).

3.10. 14.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №14/10/25, відповідно до умов якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №ДП0008040 від 23.10.2024 (а.с.45-52).

3.11. Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу №14/10/25 від 14.10.2025, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №ДП0008040 від 23.10.2024 в розмірі 7 352,86 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3768 грн., заборгованість за процентами 2848,86 грн., заборгованість за комісією 736 грн (а.с.60-62).

3.12. Відповідно до платіжної інструкції №579936437.1 від 28.10.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» згідно договору факторингу №14/10/25 від 14.10.2025 здійснило оплату на користь ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» (а.с.63).

3.13. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Деал Фінанс Груп», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №ДП0008040 від 23.10.2024 за період з 23.10.2024 по 12.12.2025 становить 7 352,44 грн., що складається з наступного: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 768 грн., заборгованості за процентами в розмірі 2848,44 грн та заборгованості за комісією в розмірі 736 грн (а.с.7-10).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Майбіз» укладено договір про надання кредиту №ДП0008040, за умовами якого загальний розмір кредиту 4000 грн., строк кредиту 98 днів, процента ставка становить 0,9% за кожен день користування кредитом, що застосовується в межах всього строку кредиту, комісія за надання кредиту 1200 грн., яка нараховується одноразово в день підписання цього договору, за ставкою 30% від суми наданого кредиту.

5.2. Перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача підтверджується квитанцією ТОВ «ПрофітГід» про виплату №42966-80015-65104 від 23.10.2024 та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» №1012-614 від 10.12.2025.

5.3. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

5.4. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

5.5. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

5.6. Надана позивачем квитанція про виплату №42966-80015-65104 від 23.10.2024 та довідка ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» №1012-614 від 10.12.2025 містить інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_1 , визначену відповідачем в договорі №ДП0008040 від 23.10.2024 (п.4 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 4000 грн.

5.7. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказана квитанція та довідка є належними первинними документами, що підтверджують транзакцію про перерахування 4000 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 .

5.8. Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості слідує, що на виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 сплачено: 06.11.2024 232 грн тіла кредиту, 506,09 грн відсотків та 464 грн комісії.

5.9. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 зробив висновок про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

5.10. Таким чином, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.11. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.12. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.13. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.14. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.15. 14.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №14/10/25, відповідно до умов якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №ДП0008040 від 23.10.2024.

5.16. Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу №14/10/25 від 14.10.2025, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №ДП0008040 від 23.10.2024 в розмірі 7 352,86 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3768 грн., заборгованість за процентами 2848,86 грн., заборгованість за комісією 736 грн.

5.17. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.18. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.19. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Деал Фінанс Груп», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №ДП0008040 від 23.10.2024 за період з 23.10.2024 по 12.12.2025 становить 7 352,44 грн., що складається з наступного: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 768 грн., заборгованості за процентами в розмірі 2848,44 грн та заборгованості за комісією в розмірі 736 грн.

5.20. На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 сплачено: 06.11.2024 232 грн тіла кредиту, 506,09 грн відсотків та 464 грн комісії.

5.21. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.22. Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 3768 грн.

5.23. Відповідно до п.5 договору процента ставка становить 0,9% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.3 цього договору.

5.24. Таким чином, відсотки за користування кредитом в межах погодженого сторонами строку, а саме з 23.10.2024 по 28.01.2025 становить 3 354,70 грн., що обраховані наступним чином:

- 540 грн за період з 23.10.2024 по 06.11.2024 (із розрахунку 4000 грн х 0,9% х 15 днів);

- 2 814,70 грн за період з 07.11.2024 по 28.01.2025 (із розрахунку 3768 грн х 0,9% х 83 дні).

5.25. На погашення відсотків ОСОБА_1 сплачено 506,09 грн., відтак заборгованість в сумі 2 848,44 грн є обґрунтованою та доведеною.

5.26. Відповідно до п.10 договору, комісія за надання кредиту становить 1200 грн., яка нараховується одноразово в день підписання цього договору, за ставкою 30% від суми наданого кредиту та погашається позичальником відповідно до графіку платежів додаток №1 до цього договору.

5.27. На погашення комісії відповідачем сплачено 464 грн., заборгованість за комісією складає 736 грн.

5.28. Таким чином, враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 23.10.2024 грошові кошти, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 7 352,44 грн., з яких: тіло кредиту 3 768 грн., проценти 2 848,44 грн та комісія 736 грн.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви до суду.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 (а.с.64-69), копію витягу з акту №3-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08.12.2025 (а.с.70), копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 08.12.2025 (а.с.71-73), копію платіжної інструкції №579936563.1 від 11.12.2025 (а.с.74), копію ордеру на надання правничої допомоги від 03.09.2025 (а.с.75), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність серії ПТ №2099 від 03.04.2018 (а.с.76).

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 7 352,44 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором про надання кредиту №ДП0008040 від 23.10.2024 у розмірі 7 352 (сім тисяч триста п`ятдесят дві) гривні 44 копійки, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»,

місцезнаходження за адресою:

08205, м. Ірпінь, вул.. Садова, 31/33, офіс 40/3,

код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Олена РОЖКОВА