Decision № 138645809, 30.07.2026, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа № 912/1347/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. за правилами загального позовного провадження справу № 912/1347/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Трейд" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8)

до відповідача Фермерського господарства "Едем" (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Чехова, буд. 3)

про стягнення 2 659 397,54 грн,

за участю представників:

від позивача - Кошик М.Й., ордер серії АА № 1716922 від 28.05.2026 (у режимі відеоконференції);

від відповідача - Терновенко Р.М., адвокат, договір №б/н від 29.06.2026, (у режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Трейд" до Фермерського господарства "Едем" про стягнення 2 659 397,54 грн, з яких 1 896 641,97 грн - основний борг, 411 764,41 - грн неустойка, 40 441,55 грн - 3% річних, 120 885,42 грн - інфляційні втрати, 189 664,19 грн - 10% штрафу, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № БФ24/08-14-01 від 14.08.2024 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 01.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1347/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 30.06.2026.

Протокольною ухвалою від 30.06.2026, за клопотанням представника відповідача від 29.06.2026, на підставі статей 202, 183 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання до 14.07.2026.

13.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на подання відзиву на позовну заяву; прийняти відзив на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи № 912/1347/26; застосувати положення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та зменшити на 90% розмір заявленої до стягнення пені (з 411 764,41 грн до 41 176,44 грн) та 10% штрафу (з 189 664,19 грн до 18 966,42 грн).

Протокольною ухвалою від 14.07.2026 суд на підставі статті 119 ГПК України продовжив відповідачу строк для подання відзиву до 13.07.2026 та прийняв відзив до розгляду.

Протокольною ухвалою від 14.07.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 30.07.2026 о 14:00.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов.

У судовому засіданні 30.07.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.

14.08.2024 між ТОВ "БФ Трейд" (далі - позивач, Постачальник) та ФГ "ЕДЕМ" (далі - відповідач, Покупець) укладений Договір поставки № БФ24/08-14-01 (далі - Договір, а.с. 9-14), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар відповідно до Специфікації (Додатків) та умов цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити вартість Товару (Партії товару) на умовах цього Договору (пункт 2.1.);

- ціна Товару, поставка якого є предметом цього Договору, формується Постачальником на підставі ринкових цін на Товар, є звичайною та зазначається в Специфікаціях (Додатках) та видаткових накладних, які надаються Постачальником та є узгодженими з Покупцем (пункт 4.1.);

- загальна сума Договору складається із суми вартості Партії товару, що були поставлені Покупцю згідно з умовами цього Договору та протягом його дії (пункт 5.1.);

- порядок та строки оплати Партії Товару зазначаються у відповідній Специфікації (Додатку) до цього Договору (пункт 5.2.);

- якщо Покупець здійснює оплату Товару (Партії Товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній Специфікації (Додатку) на 20 (двадцять) календарних днів, то така оплата вважається простроченою і Постачальник має право вимагати сплати Покупцем неустойки у вигляді штрафу, в розмірі 10% від суми заборгованості, починаючи з 21 (двадцять першого) календарного дня прострочення (пункт 5.4.);

- у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати Партії Товару, зазначеної у відповідній Специфікації (Додатку) до цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Відповідно до вимог ст. 232 ГК України Сторони погоджують, що нарахування штрафних санкцій, передбачених цим пунктом, не обмежується 6-місячним строком, а нараховується і сплачується за увесь час прострочення (пункт 11.3.);

- у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання Покупець має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (пункт 11.4.);

- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2027, а у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань, до їх повного виконання за цим Договором (пункт 19.1.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками за допомогою електронного цифрового підпису.

11.08.2025 Сторонами складено та підписано Специфікацію № 4 (Додаток № 4 до Договору), відповідно до умов якої Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити Товар на загальну вартість 14 628,00 євро, що у перерахунку становить 706 083,31 грн з ПДВ.

Розрахунки між Сторонами проводяться в національній валюті України - гривні.

Форма оплати безготівка. Розрахунок проводиться згідно з рахунком, виставленим Постачальником. Термін сплати рахунку Покупцем - не пізніше 14 серпня 2025 року (а.с. 15).

12.08.2025 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 974 на суму 706 083,31 грн. Термін сплати рахунку - до 14.08.2025 (а.с. 16).

12.08.2025 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 706 083,31 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2365. Видаткову накладну підписано та скріплено електронними печатками сторін (а.с. 17).

25.08.2025 Сторонами складено та підписано Специфікацію № 5 (Додаток №5 до Договору), відповідно до умов якої Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити Товар на загальну вартість 2 421,56 євро, що у перерахунку становить 697 162,52 грн з ПДВ.

Розрахунки між Сторонами проводяться в національній валюті України - гривні.

Форма оплати безготівка. Розрахунок проводиться згідно з рахунком, виставленим Постачальником. Термін сплати рахунку Покупцем - не пізніше 10 вересня 2025 року (а.с. 18).

25.08.2026 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1019 на суму 697 162,52 грн. Термін сплати рахунку до 10.09.2025 (а.с. 19).

26.08.2025 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 697 162,52 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2446. Видаткову накладну підписано та скріплено електронними печатками сторін (а.с. 20).

16.10.2025 Сторонами складено та підписано Специфікацію № 6 (Додаток № 6 до Договору), відповідно до умов якої Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити Товар на загальну вартість 10 187,00 євро, що у перерахунку становить 493 396,14 грн з ПДВ.

Розрахунки між Сторонами проводяться в національній валюті України - гривні.

Форма оплати безготівка. Розрахунок проводиться згідно з рахунком, виставленим Постачальником. Термін сплати рахунку Покупцем - не пізніше 17 жовтня 2025 року (а.с. 21).

16.10.2025 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1271 на суму 493 396,14 грн. Термін сплати рахунку до 17.10.2025 (а.с. 22).

16.10.2025 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 302 082,24 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2944. Видаткову накладну підписано та скріплено електронними печатками сторін (а.с. 23).

Також 16.10.2025 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 191 313,90 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2943 від 16.10.2025. Видаткову накладну підписано та скріплено електронними печатками сторін (а.с. 24).

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, чим порушив умови Договору, що і стало підставою даного позову.

Крім того, внаслідок неналежного виконання умов Договору відповідачем, позивач, керуючись умовами договору, нарахував та просить стягнути 411 764,41 грн - пеня, 40 441,55 грн - 3% річних, 120 885,42 грн - інфляційні втрати, 189 664,19 грн - 10% штрафу.

Розглядаючи спір між сторонами, господарський суд ураховує таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд установив, що 14.08.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, за умовами якого позивач мав поставити товар, а відповідач - прийняти та оплатити цей Товар.

З матеріалів справи убачається виконання позивачем зобов`язань з поставки товару за договором на загальну суму 1 896 641,97 грн.

Відповідач вартість поставленого товару не оплатив, тим самим не виконав зобов`язання з оплати товару в установлений договором строк.

Суд зазначає, що дану обставину відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив і наявність основного боргу визнає.

Отже, оскільки відповідач не здійснив розрахунку за отриманий за Договором товар, строк виконання зобов`язання з оплати товару є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 896 641,97 грн заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 411 764,41 грн неустойки, 40 441,55 грн 3% річних, 120 885,42 грн інфляційних втрат суд зазначає про таке.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Покупець несе відповідальність: за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 5.3. Договору).

За нормами до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.19 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат (а.с. 25-27), та зазначає, що наданий позивачем розрахунок є арифметично правильним, а позовні вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 189 664,19 грн 10% штрафу суд зазначає про таке.

У пункті 5.4. Договору сторони погодили, що якщо Покупець здійснює оплату Товару (Партії Товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній Специфікації (Додатку) на 20 (двадцять) календарних днів, то така оплата вважається простроченою і Постачальник має право вимагати сплати Покупцем неустойки у виді штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, починаючи з 21 (двадцять першого) календарного дня прострочення.

Тому позивач, керуючись пунктом 5.4. Договору, нарахував 189 664,19 грн штрафу, що становить 10% від суми основної заборгованості (1 896 641,97 грн).

Суд перевірив розрахунок штрафу та дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства і умов договору.

Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки та штрафу на 90%, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 звернула увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зауважила, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому. слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим, сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Верховний Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 909/601/23).

Суд зазначає, що, здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Водночас, умови Договору мають відображати дійсну правову природу відповідальності, забезпечуючи реальне виконання зобов`язань без покладення на сторону непомірного фінансового тягаря, який не відповідає ані ступеню порушення, ані співмірності завданим збиткам.

Крім того, на думку суду, стягнення з відповідача на користь позивача 120 885,42 грн збитків від інфляції та 40 441,55 грн 3% річних у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору, а застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про заниження суми неустойки. Стягнення ж з відповідача неустойки у повному обсязі, на думку суду, не є співмірними з можливими негативними наслідками від порушення зобов`язань.

З урахуванням викладеного, ураховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, задля запобігання настання негативних наслідків для обох сторін, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу частково та зменшити розмір пені та штрафу на 30%.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 288 235,09 грн та штраф за порушення строків оплати товару у розмірі 132 764,93 грн.

Зменшення штрафних санкцій на 90 % суд вважає необґрунтованим і таким, що не забезпечує балансу інтересів сторін.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, а також оцінивши подані сторонами докази в їхній сукупності, господарський суд доходить висновку про задоволення позовних вимог на суму 2 478 968,96 грн, з яких 1 896 641,97 грн - сума заборгованості за невиконання Договору поставки, 288 235,09 грн - пеня, 40 441,55 грн - 3% річних, 120 885,42 грн - інфляційні збитки та 132 764,93 грн - штраф. В іншій частині позову суд відмовляє.

Господарський суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача, у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 31 912,77 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Едем" (26400, Кіровоградська область, Благовіщенський район, м. Благовіщенське, вул. Чехова, буд. 3, код ЄДРПОУ: 31518415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Трейд" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 39486606) суму заборгованості за невиконання Договору поставки № БФ-24/08-14-01 від 14.08.2024 у розмірі 1 896 641,97 грн, 288 235,09 грн пені, 40 441,55 грн 3% річних, 120 885,42 грн - інфляційні збитки, 132 764,93 грн штрафу, а також 31 912,77 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.

Повне рішення складено 31.07.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна