Decision № 138637814, 30.07.2026, Inhuletskyi District Court of Kryvyi Rih City

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2371/26

Номер провадження 2/213/1766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

01.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2308361 від 29.05.2025 у розмірі 16 875,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу.

Позов обґрунтовано обставинами:

29.05.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2308361 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн на строк 360 днів. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 29.01.2026, яка свідчить про перерахування коштів. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконала.

27.01.2026 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (позивач) укладено Договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2308361 від 29.05.2025, що підтверджується відповідним Витягом з Реєстру боржників.

Станом на дату відступлення права вимоги позивачу (27.01.2026) заборгованість відповідача за кредитним договором становить 16 875,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 7 875,00 грн заборгованість за відсотками; 6 000,00 грн штрафні санкції.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

II. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

01.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даною позовною заявою.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.06.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

III. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 29.05.2025 року о 11:29:49 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2308361 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір є електронним та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н782, що підтверджує факт його укладення.

Відповідно до умов Договору:

?Сума кредиту: 3 000,00 грн;

?Строк кредитування: 360 днів (з 29.05.2025 по 24.05.2026);

?Підвищена процентна ставка: 15% в день (за перший день користування) п. 1.5.1 Договору;

?Стандартна процентна ставка: 3% в день (з другого дня по 27.06.2025) п. 1.5.2 Договору;

?Знижена процентна ставка: 1,2% в день (за умови виконання Програми лояльності) п. 1.5.2.1 Договору;

?Пільгова процентна ставка: 0,75% в день (з 28.06.2025 до 24.05.2026) п. 1.5.3 Договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань та отримання відповідачкою кредитних коштів матеріали справи містять:

?Довідку провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (лист № 20260129-3148 від 29.01.2026) про перерахування 29.05.2025 коштів у сумі 3 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 (номер транзакції: 9bd5f720-9005-4a67-84c0-82e4b3bba7a1).

Судом встановлено, що умови Кредитного договору в частині встановлення підвищеної процентної ставки у розмірі 15% в день та стандартної процентної ставки у розмірі 3% в день суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору, з 20.08.2024), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Вказана норма є імперативною та не може бути змінена за домовленістю сторін.

Таким чином, нарахування процентів за ставками 15% та 3% є неправомірним. Правомірним є нарахування процентів за ставкою, що не перевищує 1% в день.

Разом з тим, позивач заявляє до стягнення проценти, нараховані виключно за пільговою ставкою 0,75% (яка є меншою за законодавчо встановлений ліміт), а саме: за період з 28.06.2025 по 27.01.2026 (дата відступлення права вимоги) 7 875,00 грн.

Розрахунок процентів здійснювався за формулою: 3 000,00 грн ? 0,75% = 22,50 грн за день ? 350 днів (з 28.06.2025 по 27.01.2026) = 7 875,00 грн.

Оскільки позивач не вимагає стягнення процентів, нарахованих за ставками 15% та 3%, а просить стягнути лише проценти за ставкою 0,75% (яка є меншою за законну максимальну ставку 1%), суд не вбачає підстав для відмови в цій частині, оскільки позивач не погіршує становище відповідачки порівняно з вимогами закону.

Щодо штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань.

Оскільки кредитний договір укладено 29.05.2025, а воєнний стан в Україні триває, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості за тілом кредиту та за процентами за ставкою 0,75% не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Щодо укладення електронного договору (кредитний договір № 2308361).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Кредитний договір № 2308361 від 29.05.2025 укладено в електронній формі та підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н782, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Отже, вказаний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо кредитних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, первісний кредитор (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, що підтверджується Довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК». Відповідачка, в свою чергу, не виконала належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлені договором строки.

Щодо обмеження розміру процентної ставки.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

Встановлені договором ставки 15% та 3% перевищують зазначене обмеження, однак позивач не заявляє вимог про стягнення процентів, нарахованих за цими ставками, а просить стягнути лише проценти за ставкою 0,75% (яка є меншою за законний максимум), що не порушує прав відповідачки.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що право вимоги до відповідачки за кредитним договором перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026, копія якого міститься в матеріалах справи. Отже, Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

Надані позивачем розрахунки заборгованості суд перевірив та визнає їх арифметично вірними в частині:

?заборгованості за тілом кредиту 3 000,00 грн;

?процентів, нарахованих за ставкою 0,75% за період з 28.06.2025 по 27.01.2026 7 875,00 грн.

Щодо звільнення від сплати неустойки (штрафів).

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань.

Зазначена норма є імперативною та застосовується незалежно від умов договору. Тому вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів) у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягають.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, керуючись принципами верховенства права, справедливості, розумності та добросовісності, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення договору та перерахування коштів.

Факт укладення кредитного договору № 2308361 від 29.05.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 підтверджений належними доказами. Відповідачка акцептувала пропозицію кредитодавця, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н782, що відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Факт перерахування та отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн підтверджується Довідкою провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (лист № 20260129-3148 від 29.01.2026), з якої вбачається, що 29.05.2025 о 11:29:58 на картку № НОМЕР_1 зараховано кошти у сумі 3 000,00 грн з призначенням платежу: «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2308361 від 2025-05-29».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Право грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026, що підтверджується належними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Позивач є законним правонаступником первісного кредитора.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Відповідачка доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростувала.

Заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 3 000,00 грн. Вказана сума підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Заборгованість відповідачки за процентами, нарахованими за ставкою 0,75% (яка є меншою за законодавчо встановлений максимум 1%), становить за період з 28.06.2025 по 27.01.2026 7 875,00 грн.

Разом заборгованість за тілом кредиту та процентами: 10 875,00 грн.

Щодо відмови у стягненні штрафних санкцій.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Тому вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить:

?заборгованість за тілом кредиту 3 000,00 грн;

?заборгованість за процентами (за ставкою 0,75%) 7 875,00 грн.

Разом: 10 875,00 грн.

Оскільки відповідачка не надала доказів належного виконання зобов`язань, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VI. Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, враховує, що позов задоволено частково.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов заявлено на суму 16 875,00 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 10 875,00 грн, що становить 64,44 % від ціни позову (10 875,00 х 100 % / 16 875,00 = 64,44 %).

За таких обставин, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 715,65 грн (2 662,40 х 64,44 % / 100 %).

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2308361 від 29.05.2025 у розмірі 10 875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких:

?3 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту;

?7 875,00 грн заборгованість по процентах.

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 715 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять) гривень 65 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко