Decision № 138635014, 30.07.2026, Lubny City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 539/2225/26

Провадження № 2/539/1843/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі - ТОВ «Кошельок») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2021 року сторони у справі уклали кредитний договір № 3205904352-388352 (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі на наступних умовах: сума кредиту - 4 250 грн; строк кредитування становить 20 днів; процентна ставка за користування кредитом становить 2 % на добу (730 % річних) та застосовується як за початковий строк кредитування (лояльний період), визначений пунктами 3.6-3.7 договору, так і за продовжений строк користування кредитом, визначений пунктами 3.5-3.8 договору.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених пунктами 3.7 та 3.8 договору.

Згідно пунктів 3.6-3.7 договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів з 26 липня 2021 року до 23 жовтня 2021 року за ставкою 2 % на добу.

Свої зобов`язання за договором від 06 липня 2021 року позивач виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 250 грн, натомість, відповідач не здійснив жодних заходів щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 13 685 грн, що складається з: тіла кредиту - 4 250 грн та процентів - 9 435 грн.

На підставі викладеного ТОВ «Кошельок» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 685 грн, судовий збір - 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу - 10 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2026 року справу № 539/2225/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання 11 серпня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 15 травня 2026 року інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутня.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2806014, інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

04 червня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява щодо усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 02 липня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Витребувано в АТ «Універсал Банк» докази щодо випуску відповідної банківської картки на ім`я відповідача та виписку про рух коштів по цій картці.

На виконання ухвали від 10 червня 2026 року в частині витребування доказів, 15 червня 2026 року АТ «Універсал Банк» надіслало до суду інформаційну довідку про картковий рахунок та виписку про рух коштів.

У зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання 02 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 30 липня 2026 року.

Учасники судового процесу у судове засідання 30 липня 2026 року не з`явилися.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи. Вказував, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його останнім відомим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Крім цього, було здійснено оголошення на офіційному сайті Судової влади про виклик до суду відповідача. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомленим належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 30 липня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ТОВ «Кошельок» і ОСОБА_1 06 липня 2021 року уклали договір № 3205904352-388352 про надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб позичальника в розмірі 4 250 грн (пункт 1.1 договору).

Так, 06 липня 2021 року відповідач, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувався в ІТС, зазначивши свої особисті дані паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, та зайшовши в особистий кабінет позивач перевірив статус клієнта надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, номер банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, після чого відбулось погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору; після цього відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 було відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомленні на зазначений номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор -2090- відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови.

Далі відповідач надіслав позивачу акцепт та підписав договір одноразовим

ідентифікатором -2090-. Після цього в особистому кабінеті відповідача відобразився

підписаний договір та додатки до нього, а також правила для цілодобового онлайн доступу.

Строк кредитування становить 20 днів (пункт 2.1 договору, розділ 3 паспорту споживчого кредиту).

За змістом інформації, зазначеної у розділі 4 паспорту споживчого кредиту, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 2 % в день, річна відсоткова ставка становить 730 %, тип процентної ставки - фіксована. Реальна річна процентна ставка річних - 438 % річних. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4 250 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).

Кредит надається позичальнику, згідно його заяви шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці (пункт 2.4 договору). Дата отримання кредиту - списання відповідної суми з рахунку кредитодавця, яка зазначається у графіку розрахунків, що є додатком до договору, а датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у графіку розрахунків, що є додатком до цього договору. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і сплатою процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця (пункти 2.5 та 2.6 договору).

Відповідно до пункту 9.5 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію».

У розділі 6 паспорту споживчого кредиту до договору № 3205904352-388352 від 06 липня 2021 року зазначено, що при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, буде застосована процентна ставка 2 % в день з першого дня прострочення зобов`язання.

На виконання ухвали суду від 10 червня 2026 року АТ «Універсал Банк» 15 червня 2026 року подало до суду інформаційну довідку та довідку про рух коштів по картці ОСОБА_1 , відповідно до яких на картковий рахунок останнього 06 липня 2021 року зараховано 4 250 грн.

За змістом листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Лінк» відповідачу на картку НОМЕР_2 перераховано кошти 06 липня 2021 року у розмірі 4 250 грн, опис замовлення: видача кредитних коштів за договором № 3205904352-388352.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за кредитним договором від 06 липня 2021 року № 3205904352-388352 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кошельок» складає 13 685 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 250 грн, заборгованість за процентами - 9 435 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи факт підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору, заявки кредитного договору № 3205904352-388352 та підтвердження кредитного договору, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 06 липня 2021 року укладено кредитний договір. Вказані обставини свідчать про дотримання форми зазначеного правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти.

Отже, зібраними у справі доказами підтверджено, що договір кредиту, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «Кошельок» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено вище, пропозиція про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявка кредитного договору № 3205904352-388352 та підтвердження кредитного договору, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 3205904352-388352 становить 13 685 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 250 грн, заборгованість за процентами - 9 435 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року, додаток до договору від 10 жовтня 2025 року, акт № 1 від 20 січня 2026 року приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором від 06 липня 2021 року № 3205904352-388352 у розмірі 13 685 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Антонова, 8А; ЄДРПОУ - 40842831).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук