Court ruling № 138622158, 30.07.2026, Chernivtsi District Administrative Court

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3870/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 10470,19 грн за вчинення майнової шкоди.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України Про судовий збір. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог майновий, оскільки вирішення судом цього спору стосується зобов`язань відповідача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до зменшення активів відповідача.

Зважаючи на те, що 1,5 відсотки розміру майнових вимог даного спору становить 157,05 грн (10470,19*1,5/100), то розмір судового збору за подачу цього позову до суду становитиме 3328,00 грн.

Водночас, як вбачається зі змісту поданої заяви, така подана заявником з використанням засобів електронного судочинства.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI, згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до суду цієї заяви позивачу повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Однак позивачем усупереч вказаним вище нормам за звернення до суду із даним позовом судовий збір не сплачений, докази сплати такого збору суду не надано.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.

Поряд з цим у прохальній частині позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі.

Вказане суд розцінює як клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю на момент звернення до суду з цим позовом видатків на сплату судового збору, оскільки всі наявні бюджетні асигнування та фінансові ресурси частини спрямовані на забезпечення бойової готовності, матеріально-технічне забезпечення особового складу та виконання бойових завдань.

Розглянувши вказане клопотання та перевіривши матеріали позову, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

В частині другій цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З системного аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм, дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від тягаря несення цих судових витрат. При цьому стороною повинні бути надані достатні та обґрунтовані докази, що підтверджують скрутний майновий стан особи для настання підстав для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказаною нормою передбачено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з урахуванням вимог, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність у нього відповідного фінансування для сплати судового збору, в обґрунтування чого посилається на додану до позову довідку, в якій зазначено, що у військовій частині станом на 09 червня 2026 року відсутні бюджетні асигнування та відкриті фінансові ресурси за відповідними кодами економічної класифікації видатків, які можуть бути використані для сплати судового збору.

Проте суд зауважує такі посилання позивача самі по собі не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Додана до позову довідка не може вважатись належним підтвердженням неможливості сплати військовою частиною НОМЕР_1 судового збору за звернення до суду з цим позовом, адже така видана станом на 09 червня 2026 року, в той час як позовна заява сформована та надіслана представником військової частини НОМЕР_1 до Чернівецького окружного адміністративного суду 25 липня 2026 року.

До того ж, суд зауважує, що згідно з даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» військова частина НОМЕР_1 у липні 2026 року звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до іншого військовослужбовця ( ОСОБА_2 ), в якому просить суд стягнути кошти у сумі 9810,59 грн за вчинення майнової шкоди. Звертаючись до суду з указаним позовом, військовою частиною додано документ про сплату судового збору (копію платіжної інструкції №1086 від 26 червня 2026 року) на суму 2662,40 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування у даному спорі права суду на відстрочення позивачу сплати судового збору.

Відтак, заявлене у позові клопотання про відстрочення сплати судового збору є безпідставним та необґрунтованим, а тому таке задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору.

2. Залишити без руху позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк