Decision № 138620121, 20.07.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/3209/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Левицької Ю.О. представника позивача Трощинської С.М. представника відповідача Трасковської С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ТРАНС-АВТО-Д" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 07.01.2026 №400/22-01-23-06/34412482, №398/22-01-23-06/34412482.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки податковий орган 18.12.2025 склав акт №25086/22-01-07-01/34412482, яким встановлено ряд порушень, зокрема: порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині неподання Звіту про контрольовані операції за 2019 звітний рік, 2020 звітний рік та порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2020 рік. Вважає висновки податкового органу протиправними, оскільки контролюючий орган, обґрунтовуючи свою позицію, виходить із формального підходу до оцінки статусу контрагента-нерезидента, зосереджуючись на організаційно-правовій формі та відсутності сплати податку Korperschaftsteuer. Вважає, що саме з`ясування правової природи податку, який фактично сплачувався контрагентом у Федеративній Республіці Німеччина, має ключове значення для правильного застосування норми права. Зазначає, що організаційно-правова форма компанії "BPW Bergische Achsen KG" (Федеративна Республіка Німеччина) включена до Переліку організаційно-правових форм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №460, та довідками компанії "BPW Bergische Achsen KG" від 19.05.2021 та 24.09.2020 документально підтверджена сплата у 2019 та 2020 роках промислово-торгового податку (Gewerbesteuer) відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина, то господарські операції підприємства з імпорту запасних запчастин для вантажних причепів, здійснені у 2019 та 2020 роках з Компанією "BPW Bergische Achsen KG" (Федеративна Республіка Німеччина) відповідно до зовнішньоекономічного договору №010717 від 01.07.2017 не належали до контрольованих в силу положень абзацу 3 підпункту г підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України. Стверджує, що граничний строк подання звітів про контрольовані операції та повідомлення про участь в міжнародній групі компаній придає на період з 01.03.2020 до 30.06.2023, відповідно застосування штрафних санкції контролюючим органом суперечить приписам п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Таким чином прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.01.2026 №398/22-01-23-06/34412482 та №400/22-01-23-06/34412482 є протиправними та підлягають скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 03.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07.04.2026 о 10:30 год.

До суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, в якому представник зазначає, що здійснюючи моніторинг контрольованих операцій відповідач направив підприємству запит від 15.10.2020 №№3362710/22-07-06 щодо надання пояснень з приводу недекларування господарських операцій з компанією "BPW Bergische Achsen KG" та неподання звіту про контрольовані операції за 2019 рік. У відповідь на зазначений запит листом від 04.11.2020 №416 позивач повідомив, що компанія "BPW Bergische Achsen KG" сплачує корпоративний податок, а тому, на його думку, господарські операції з такою компанією не мають ознак контрольованих. Разом з тим, твердження позивача щодо нарахування та сплати компанією "BPW Bergische Achsen KG" податку на прибуток не були підтверджені належними документами. З метою отримання доказів щодо підтвердження або спростування зазначених обставин відповідачем було ініційовано перед ДПС України направлення запиту до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо оподаткування компанії "BPW Bergische Achsen KG" податком на прибуток (корпоративним податком) у 2019 2020 роках. Листом від 31.10.2025 ДПС України надало відповідь компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини Центральної федеративної податкової служби (BZSt) від 25.09.2025 St I A 1 - S 1323-UA/22/00002 щодо взаємовідносин між ПП "Транс-Авто-Д" та компанією "BPW Bergische Achsen KG". За результатами аналізу інформації, отриманої від іноземного компетентного органу, встановлено, що компанія "BPW Bergische Achsen KG" зареєстрована у Кельнському окружному суді (комерційний реєстр) за реєстраційним номером HRA 16859. Зареєстрований офіс компанії знаходиться за адресою: Ohlerhammer, D-51674 Wiehl (Віель) (Федеративна Республіка Німеччина), що є фактичним місцем здійснення її діяльності. Відповідно до податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина німецькі підприємства підлягаю оподаткуванню податком на прибуток підприємств та торгово-промисловим податком. При цьому податок на прибуток підприємств є загальнодержавним корпоративним податком, тоді як торгово-промисловий податок справляється на місцевому (муніципальному) рівні. З отриманої інформації встановлено, що податок на прибуток підприємств сплачують партнери (учасники) компанії "BPW Bergische Achsen KG", тоді як торгово-промисловий податок сплачується безпосередньо компанією. Отже, "BPW Bergische Achsen KG" не є платником корпоративного податку на прибуток у Німеччині, оскільки відповідно до особливостей оподаткування партнерств оподаткування здійснюється на рівні партнерів (учасників). Водночас позивач не задекларував контрольовані операції з компанією "BPW Bergische Achsen KG" та не подав до контролюючого органу звіти про контрольовані операції за 2019 та 2020 звітні роки, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Посилання позивача на сплату компанією "BPW Bergische Achsen KG" Gewerbesteuer не спростовує висновків контролюючого органу. Cам факт того, що певний податок розраховується з прибутку, не свідчить про його корпоративний характер. Організаційно-правова форма Kommandit Gesellschaft включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, саме у зв`язку з особливостями її оподаткування, відповідно до яких така юридична особа не є платником податку на прибуток підприємств (корпоративного податку). Згідно з податковим законодавством Федеративної Республіки Німеччина KG є податково прозорим партнерством, прибуток якого оподатковується на рівні партнерів, а не самої юридичної особи. Отже сама компанія не є платником податку на прибуток підприємств у державі своєї реєстрації, а саме факт сплати такого податку самою компанією і є умовою для застосування винятку, передбаченого підпунктом г підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує на неправильному тлумаченні відповідачем підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України. Додатковим підтвердженням правильності позиції вважає індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 06.03.2026 №1291/ІПК/99-00-21-02-03, надану підприємству. У ній ДПС України розглядала питання кваліфікації польського прибуткового податку з юридичних осіб "podatek dochodowy od osob prawnych" для цілей статті 39 ПК України. Контрагент у тій ситуації також мав організаційно-правову форму, включену до Переліку №480, проте ДПС дійшла висновку, що оскільки згідно зі статті 2 Конвенції між Україною та Республікою Польща цей податок відноситься до податків на дохід, він є аналогом корпоративного податку для цілей ПК України, а відтак операції з таким нерезидентом є неконтрольованими за умови підтвердження факту сплати. Крім того, правова позиція ДПС України щодо природи Gewerbesteuer безпосередньо підтверджується в індивідуальній податковій консультації ДПС України від 20.06.2024 №3350/ІПК/99-00-21-02-03, де прямо зазначено, що Gewerbesteuer (промислово-торговий податок) є різновидом податку на дохід та аналогом податку на прибуток в Україні.

Ухвалою від 03.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про забезпечення участі представника в усіх судових засіданнях по справі №560/3209/26 в режимі відео конференції повернув без розгляду.

Ухвалою від 09.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву представника приватного підприємства "Транс-Авто-Д" про участь у всіх судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнив.

Ухвалою від 21.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 05.05.2026 о 11:00 год.

У додаткових поясненням представник контролюючого органу вказує, що посилання позивача на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не спростовує встановленого факту неподання обов`язкової звітності, не свідчить про відсутність складу податкового правопорушення та не є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн не відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та розумності, визначеним частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення на додаткові пояснення відповідача, у яких стверджує, що застосування штрафних санкцій за порушення, граничні строки яких сплинули під час дії карантинного мораторію, суперечить не лише положенням ПК України та усталеній практиці Верховного Суду, а й принципу правової визначеності, захисту законних очікувань та стандарту передбачуваності закону, сформованому практикою ЄСПЛ.05.05.2026.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - приватне підприємство "ТРАНС-АВТО-Д" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 08.09.2006. Основний вид господарської діяльності - виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі наказу від 17.10.2025 №4153-П провело документальну планову виїзну перевірку приватного підприємства "Транс-Авто-Д".

За результатами перевірки складений акт від 16.02.2026 №2766/22-01-07-06/34412482, у якому, зокрема, відображені висновки про порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України щодо подання звіту про контрольовані операції за 2019, 2020 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік.

Перевіркою встановлено, що на виконання укладеного з позивачем зовнішньоекономічного договору поставки від 01.07.2017 №010717 Компанія «BPW Bergische Achsen KG» (Федеративна Республіка Німеччина) поставила позивачу запасні частини для вантажних причепів за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ», на загальну суму фактурної вартості 424 376,86 євро, або 12 388 536,28 грн у 2019 році та на загальну суму фактурної вартості 368 527,19 євро, або 11 859 438,78 грн у 2020 році.

Поставки товарів за Контрактами здійснювалися на умовах, визначених комерційними інвойсами (Invoice) відповідно до умов поставки FCA DE Zeven згідно з Інкотермс 2010. Комерційні інвойси складені англійською мовою продавцем - компанією "BPW Bergische Achsen KG" (Федеративна Республіка Німеччина) та адресовані покупцю (позивачу). Вказані інвойси містять інформацію про номенклатуру товару, його кількість, ціну та загальну вартість партій товару. Міжнародне перевезення імпортованих товарів здійснювалося автомобільним транспортом, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR. Вантажоодержувачем товарів за контрактом був позивач, країна призначення Україна, що підтверджується митними деклараціями. Оплата за поставлений товар здійснювалася позивачем шляхом перерахування грошових коштів у євро зі свого розрахункового рахунку на рахунок компанії "BPW Bergische Achsen KG" (Федеративна Республіка Німеччина), відкритий в Ohlerhammer, D-51674 у м.Wiehl (Німеччина), що підтверджується банківськими платіжними документами.

Під час перевірки відповідач отримав інформацію від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина Центральної федеративної податкової служби (BZSt) від 25.09.2025 St I A 1 - S 1323-UA/22/00002 щодо взаємовідносин між ПП «Транс-Авто-Д» та компанією «BPW Bergische Achsen KG» про те, що у періоди з 01.01.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 31.12.2020 Компанія «BPW Bergische Achsen KG» зареєстрована у Кельнському окружному суді за реєстраційним номером HRA 16859 (комерційний реєстр). Офіційний офіс компанії, який є фактичним місцем ведення діяльності компанії, знаходиться за адресою: Ohlerhammer D- 51674 Wiehl (Вісль). Компанія «BPW Bergische Achsen KG» зареєстрована як платник промислово - торгового податку (Gewerbesteuer) та сплачувала промислово- торговий податок відповідно до законодавства Німеччини. Отримана інформація від німецького податкового органу зафіксована відповідачем в Акті перевірки.

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (від 27.03.2020, статус "уточнюючий") дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків), становив 274813614 грн, що перевищує 150 мільйонів гривен. Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (від 22.03.2021, статус "звітний") дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків), становив 241595700 грн, що також перевищує 150 мільйонів гривен.

Встановивши, що компанія «BPW Bergische Achsen KG» (Федеративна Республіка Німеччина) не зареєстрована як платник корпоративного податку (Korperschaftsteuer), а її організаційно-правова форма включена до переліку організаційно-правових форм, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, відповідач дійшов висновку про те, що операції з імпорту запчастин для вантажних причепів, здійснені у 2019 та 2020 роках між позивачем та компанією-нерезидентом «BPW Bergische Achsen KG» (Федеративна Республіка Німеччина) є контрольованими у розумінні пункту 39.2 статті 39 ПК України та такими, що відповідають підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Відображені в акті перевірки від 16.02.2026 №2766/22-01-07-06/34412482 висновки про порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України щодо подання звіту про контрольовані операції за 2019, 2020 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік слугували підставою для прийняття податкових повідомлень- рішень №400/22-01-23-06/34412482 на суму 210 200,00 грн. та №398/22-01-23- 06/34412482 на суму 1 206 900,00 грн про застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120.3 статті 120 ПК України.

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо трансферного ціноутворення регулює стаття 39 ПК України.

За змістом підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 ПК України, в редакції на час існування спірних правовідносин, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; б) операції з придбання (продажу) послуг; в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності; г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно з пунктом г) підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2.1 статті 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Отже, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа, такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно господарські операції платника податків з таким контрагентом не вважаються контрольованими для цілей пункту г) підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2.1 статті 39 ПК України.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, затвердженій Наказом від 14 травня 2021 року N 266, Міністерство фінансів України, вказало, що достатнім підтвердженням сплати нерезидентом, включеним до Переліку організаційно-правових форм, податку на прибуток (корпоративного податку) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа, буде довідка, яка свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні, яка містить інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо). З урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 ПК України доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України. Зазначений документ, одержаний від контрагента - нерезидента, зберігається у платника податку на прибуток підприємств і має бути наданий, зокрема, на запит контролюючого органу, поданий відповідно до статті 85 ПК України під час проведення документальної перевірки за звітний період

04.07.2017 Кабінет Міністрів України від 04.07.2017 №480 прийняв постанову «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 організаційно-правова форма "BPW Bergische Achsen KG" включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Під час перевірки на запит відповідача від 15.10.2020 позивач не надав документ, який підтверджує сплату компанією "BPW Bergische Achsen KG" податку на прибуток (корпоративного податку) за 2019 і 2020 роки у Федеративній республіці Німеччина.

Натомість, у остаточній відповіді на запит ДПС від 04.05.2022 № 2894/5/99-00-16-01-01-05, зокрема щодо сплати податку на прибуток (корпоративного податку) у Німеччині в 2018, 2019 та 2020 роках компанією BPW Bergische Achsen KG, компетентний орган Федеративної Республіки Німеччини повідомив, що податки на прибуток сплачували партнери BPW Bergische Achsen KG, а BPW Bergische Achsen KG сплачувала торговий податок.

У заявах по суті спору позивач наполягає, що торговий податок, який сплачується в Німеччині з усього доходу, є аналогом податку на прибутку, який сплачується в Україні, а сплата партнерами компанії "BPW Bergische Achsen KG" податку на прибуток прирівнюється до сплати такого податку компанією "BPW Bergische Achsen KG".

Згідно із пунктом 2 статті 2 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 № 449/95-ВР «Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно» (далі Угода), податками на доход і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу та сукупного майна або з елементів доходу або майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством.

Відповідно до пункту 3 статті 2 Угоди існуючими податками, на які поширюється ця Угода, зокрема, є: а) в Україні: податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на майно підприємств і податок на нерухоме майно громадян (надалі - "Український податок"); b) у Федеративній Республіці Німеччина: прибутковий податок, корпоративний податок, податок на майно і промисловий податок (надалі - "Німецький податок").

Пунктом 4 статті 2 Угоди визначено, що Угода застосовується також до всіх ідентичних або подібних по суті податків, які будуть стягуватися однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав будуть у разі необхідності повідомляти один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

Відповідно до податкового законодавства Федеративної Республіки Німеччина німецькі підприємства оподатковуються такими податками: податком на прибуток підприємств (Korperschaftsteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/kstg1977/index.html) та торговим / промисловим податком (Gewerbesteuer) (https://www.gesetze-im-internet.de/gewstg/index.html). Податок на прибуток підприємств (Korperschaftsteuer) є загальнодержавним корпоративним податком, тоді як торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer) є податком, який стягується на місцевому (муніципальному) рівні.

Отже, податок на прибуток підприємств (Korperschaftsteuer) є аналогом податку на прибуток підприємств в Україні та є корпоративним податком для цілей застосування підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України затвердженій Наказом від 14 травня 2021 року N 266, Міністерство фінансів України, вказало, що нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до зазначеного Переліку, може вважатися податковим резидентом іноземної держави, якщо він сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі).

Позивач не надав докази сплати компанією "BPW Bergische Achsen KG" податку на прибуток або прирівняного до нього корпоративного податку, які є загальнодержавним податком ані під час перевірки, ані під час судового розгляду спору. Сплата такого податку партнерами компанії "BPW Bergische Achsen KG" не зумовлює автоматичне надання цій компанії статусу платника корпоративного податку у Німеччині для цілей застосування підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

За даними перевірки, які гронтуються на відповіді компетентного органу Німеччини, компанія "BPW Bergische Achsen KG" є платником торгового податку.

Відповідно до пераграфів 1, 6 і 16 Закону про торговельний податок Німеччини, опублікованого 15.10.2002, муніципалітети стягують торговельний податок як муніципальний податок; базою оподаткування торговельним податком є торговельний дохід; Податок оцінюється та стягується на основі суми оцінки податку (§ 14) у відсотках (податковій ставці), що визначається муніципалітетом, уповноваженим стягувати податок (§§ 4, 35a).

Таким чином, торговий / промисловий податок (Gewerbesteuer), на відміну від податку на прибуток підприємств (Kцrperschaftsteuer), не є аналогом податку на прибуток підприємств в Україні та не є корпоративним податком для цілей застосування підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, оскільки не відноситься до загальнодержавних податків.

Оскільки компанія "BPW Bergische Achsen KG" не є платником податку на прибуток підприємств у державі своєї реєстрації, підстави для застосування до спірних правовідносин підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, відсутні.

Відповідно, господарські операції позивача з таким контрагентом не вважаються контрольованими для цілей пункту г) підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2.1 статті 39 ПК України.

Тому, позивач зобов`язаний був відповідно до підпункту 30.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України (у редакції, чинній у 2020 році) звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Разом з тим, суд враховує таке.

Граничний строк подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній встановлений пунктом 39.4.2 статті 39 ПК України, відповідно до якого платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним.

Отож граничний строк подання позивачем звітів про контрольовані операції за 2019 рік - 01 жовтня 2020 року, за 2020 рік - 01 жовтня 2021 року; граничний строк подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік - 01 жовтня 2021 року.

Відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу передбачена пунктом 120.3 статті 120 ПК України.

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З урахуванням приписів пункту 39.4.2 статті 39 і пункту 201.10 статті 201 податковим правопорушенням є, зокрема, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній у строк визначений статтею 39 цього Кодексу. Зазначене правопорушення є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, передбаченого пунктом 39.4.2 статті 39 ПК України.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).

Пунктом 112.3 статті 112 ПК України передбачено, що особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року N 533- IX (далі -Закон N 533- IX) з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року N 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року N 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1.

Положеннями зазначеного пункту 52-1 передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України запроваджений мораторій, зокрема, на застосування штрафних санкцій за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній у строк визначений статтею 39 цього Кодексу, вчинені з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою від 27 червня 2023 року N 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Граничний строк подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2019 -2020 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік припадає період дії мораторію на застосування штрафних санкцій, запровадженого у зв`язку з введенням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі N 420/10367/20 сформував правовий висновок про те, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним.

Цим переліком не передбачені штрафні санкції за не подання платником податків звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній протягом граничних строків, визначених ПК України, які настали в період дії карантину.

Відповідно до пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема: інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Такою обставиною, зокрема, є встановлений Законом України від 17 березня 2020 року N 533- IX (далі -Закон N 533- IX) мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2",

За даними перевірки граничний термін подання платником податків звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - 1 жовтня 2020 і 1 жовтня 2021 відповідно. Зазначений період припав на період дії мораторію на застосування штрафних санкцій в період дії карантину.

Отже, правопорушення у вигляді не подання позивачем звітів протягом граничних термінів, передбачених пунктом 39.4.2 статті 39 ПК України, яке є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній 1 жовтня 2020 і 1 жовтня 2021 відповідно, є вчиненим в період дії мораторію на застосування штрафних санкцій.

Тому, встановлена пунктом 120.3 статті 120 ПК України відповідальність за податкове правопорушення (неподання платником податків звіту про контрольовані операції за 2019 2020 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік), вчинене на під час дії мораторію на застосування штрафних санкцій за таке правопорушення, до позивача не застосовується.

Обгунтовуючи правомірність застосування до позивача у січні 2026 року штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені у 2020 - 2021, в період дії мораторію на застосування штрафних санкцій, відповідач зазначає, що правопорушення є триваючим, оскільки на дату проведення перевірки звіти не подані та посилається на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в редакції на час складання акту перевірки, яким визначена умова звільнення платника податку за податкові правопорушення, вчинені під час військового стану.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, суд враховує таке

За визначенням підпункту 111.5 статті 111 ПК України триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом".

Разом з тим, граничні терміни, протягом яких платник зобов`язаний подати звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначені у пункті 39.4.2 статті 39 ПК України.

Отож пунктом 39.4.2 статті 39 ПК України точно визначені строки, коли бездіяльність платника податку, який зобов`язаний подати звіт про контрольовані операції, набуває статусу податкового правопорушення.

За змістом частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Таким чином, неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2019 та 2020 роки та повідомлення про участь за 2020 рік до 01.10.2020 та 01.10.2021, не може вважатись триваючим правопорушенням в розумінні підпункту 111.5 статті 111 ПК України.

Крім того, зміни до статті 111 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX, яким ця стаття доповнена підпунктом 111.5, набрали чинності з 1 січня 2021 року та не поширюються на правовідносини, які виникли до прийняття зазначеного Закону.

Суд також враховує, що на момент вчинення позивачем порушень пункту 39.4.2 статті 39 ПК України, діяв єдиний спеціальний режим правового регулювання - карантинний мораторій, встановлений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на порушенні якого позивачем наполягає відповідач, запроваджений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-IX (далі - Закон № 2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022.

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX.

За змістом підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону № 2118-IX у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX) , який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладений у новій редакції, зокрема: "У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону № 2260-IX передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію на (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Однак, той факт, що на дату проведення перевірки припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у зв`язку із змінами у податковому законодавстві, внесеними у зв`язку з запровадженням військового стану, не може слугувати підставою для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу за порушення граничних термінів подання звітності, за порушення, від якої позивач звільнений Законом, чинним на вчинення податкового правопорушення. Звільнення від відповідальності за порушення пункту 39.4.2 статті 39 ПК України в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, не може залежати від виконання позивачем вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який регулює податкові відносини, що виникли у зв`язку із запровадженням в Україні військового стану.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.99 N 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 N 5-р (I)/2019 Конституційний Суд України вказав, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Таким чином, урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону № 2260, не застосовується до правовідносин, що виникли до запровадження військового стану

Тому, підстави для застосування до позивача відповідальності з застосуванням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції, чинній на час складання акту перевірки, відсутні.

Отже, штрафні санкції за неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2019 -2020 роки та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2020 рік, граничні строки подання яких наслали в період дії карантину, застосовані до позивача безпідставно.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 07.01.2026 №400/22-01-23-06/34412482, №398/22-01-23-06/34412482. Тому, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 07.01.2026 №400/22-01-23-06/34412482, №398/22-01-23-06/34412482.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 липня 2026 року

Позивач:Приватне підприємство "ТРАНС-АВТО-Д" (вул. Запорізька, 7,м. Волочиськ,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31200 , код ЄДРПОУ - 34412482) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук