Decision № 138617082, 29.07.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 520/9908/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДНІСТЬ» (код ЄДРПОУ: 32300887, 63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вулиця Донецька, 2) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТБУД» (код ЄДРПОУ: 44290804, 63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Донецька, буд. 2) про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати Наказ № 1727-п від 21.04.2026р. виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДНІСТЬ» (код ЄДРПОУ: 32300887), податкова адреса: вул. Донецька, буд. 2, м. Зміїв, 63404, з 22 квітня 2026 року тривалістю 5 робочих днів на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, як протиправний.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 30 березня 2021 року засновником ТОВ «ЄДНІСТЬ» прийнято рішення №4, яким вирішено виділити з ТОВ «ЄДНІСТЬ» відокремлений підрозділ філію «ЗМІЇВПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 37083501) та створити на його базі Дочірнє підприємство «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ». Цим же рішенням визначено місцезнаходження дочірнього підприємства та вирішено сформувати його статутний фонд у розмірі 5000,00 грн.

31 березня 2021 року засновником ТОВ «ЄДНІСТЬ» прийнято рішення №5, відповідно до якого у зв`язку з виділенням з ТОВ «ЄДНІСТЬ» відокремленого підрозділу філії «ЗМІЇВПРОЕКТБУД» та створенням на його базі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» вирішено припинити діяльність зазначеної філії та затвердити нову редакцію статуту ТОВ «ЄДНІСТЬ».

02 квітня 2021 року директором ТОВ «ЄДНІСТЬ» та директором філії «ЗМІЇВПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» складено розподільчий баланс, відповідно до якого від ТОВ «ЄДНІСТЬ» до Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» передано грошові кошти в розмірі 5000,00 грн для формування статутного фонду новоствореного підприємства.

У розподільчому балансі також зазначено, що правонаступництво щодо відповідної частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ЄДНІСТЬ» переходить до Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ».

06 квітня 2021 року проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ», код ЄДРПОУ 44290804.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ «ЄДНІСТЬ», до неї включено, зокрема, рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу, рішення про його припинення, рішення про виділ юридичної особи, розподільчий баланс та документи щодо державної реєстрації відповідних змін.

У подальшому, 10 травня 2022 року засновником ТОВ «ЄДНІСТЬ» прийнято рішення про продаж належної товариству частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» у розмірі 100%, що становить 5000,00 грн, громадянину України ОСОБА_1 .

Того ж дня між ТОВ «ЄДНІСТЬ», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ».

Відповідно до умов вказаного договору продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв частку у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ» у розмірі 100%, вартістю 5000,00 грн.

Передання зазначеної частки підтверджується актом приймання-передачі частки у статутному капіталі від 10 травня 2022 року.

21 квітня 2026 року Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято наказ №1727-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЄДНІСТЬ».

Як зазначено у спірному наказі, його прийнято у зв`язку з отриманням від державного реєстратора відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновника (учасників) юридичної особи щодо виділення з платника податків, а саме передання частини майна ТОВ «ЄДНІСТЬ», що реорганізується, до статутного фонду іншого платника податків, який створюється власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується.

Відповідно до наказу №1727-п документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄДНІСТЬ» призначено з 22 квітня 2026 року тривалістю п`ять робочих днів.

Перевірку призначено за період діяльності з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2026 року з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також за період з 01 січня 2011 року по 21 квітня 2026 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі наказу №1727-п Головним управлінням ДПС у Харківській області оформлено направлення на перевірку від 21 квітня 2026 року №3172, №3173, №3174 та №3175.

22 квітня 2026 року посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «ЄДНІСТЬ»: Харківська область, м. Зміїв, вул. Донецька, буд. 2, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами виїзду посадовими особами контролюючого органу встановлено, що за вказаною адресою знаходиться двоповерхова нежитлова будівля, в якій розташовані магазин «АТБ-маркет», магазин «EVA», пункт обміну валют, ломбард, агентство нерухомості, громадська приймальня та інші організації. Вивісок або інших позначень, які б свідчили про перебування за цією адресою ТОВ «ЄДНІСТЬ», посадовими особами контролюючого органу не виявлено.

У зв`язку з відсутністю за податковою адресою керівника або інших уповноважених осіб ТОВ «ЄДНІСТЬ» вручити під розписку копію наказу №1727-п та пред`явити направлення на перевірку контролюючому органу не вбачалося можливим.

За результатами зазначених обставин Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт від 23 квітня 2026 року №2915/20-40-07-06-05/32300887 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю ТОВ «ЄДНІСТЬ» за податковою адресою.

Не погодившись із наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 21 квітня 2026 року №1727-п, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у спірних правовідносинах не відбулося реорганізації ТОВ «ЄДНІСТЬ» у розумінні підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

На переконання позивача, відчуження 10 травня 2022 року належної ТОВ «ЄДНІСТЬ» частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» свідчить лише про зміну власника корпоративних прав уже створеної юридичної особи, а не про реорганізацію ТОВ «ЄДНІСТЬ». Позивач наголошує, що внаслідок продажу частки нової юридичної особи не створено, ТОВ «ЄДНІСТЬ» не припинено, а його права та обов`язки до іншої юридичної особи не переходили.

Також позивач посилається на те, що зміна організаційно-правової форми Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» не може вважатися передбаченою підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки, оскільки перетворення прямо виключено з переліку випадків застосування цієї норми.

Крім того, позивач зазначає про сплив установленого статтею 102 Податкового кодексу України строку давності. За розрахунком позивача, 1095-денний строк необхідно обчислювати з 10 травня 2022 року дати укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД». Позивач вважає, що цей строк закінчився 11 травня 2025 року, тоді як спірний наказ прийнято лише 21 квітня 2026 року.

З огляду на викладене позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні передбачені законом фактичні та правові підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку із чим наказ №1727-п є протиправним та підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що спірний наказ прийнято на підставі та в межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідач посилається на те, що підставою для призначення перевірки стало отримання від державного реєстратора відомостей щодо реорганізації ТОВ «ЄДНІСТЬ» шляхом виділу, а саме щодо передання частини майна, прав та обов`язків товариства до статутного фонду новоствореного Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД».

На підтвердження правомірності наказу відповідач посилається на рішення засновника ТОВ «ЄДНІСТЬ» від 30 та 31 березня 2021 року, розподільчий баланс від 02 квітня 2021 року і матеріали реєстраційної справи. На думку відповідача, сукупність цих документів підтверджує проведення виділу, передання частини майна, прав та обов`язків новоствореній юридичній особі та виникнення часткового правонаступництва.

Відповідач наголошує, що виділ є видом реорганізації юридичної особи, який хоча й не спричиняє припинення юридичної особи, з якої здійснено виділ, однак передбачає зменшення обсягу її майна, прав та обов`язків і перехід відповідної їх частини до правонаступника. Тому застосування підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідач вважає правомірним.

Щодо строку давності відповідач заперечує проти його обчислення у спосіб, запропонований позивачем. Відповідач зазначає, що Податковий кодекс України не встановлює окремого строку для прийняття наказу після одержання контролюючим органом відомостей державного реєстратора про реорганізацію платника податків.

Також відповідач посилається на зупинення перебігу визначених податковим законодавством строків у період дії воєнного стану. За розрахунком відповідача, з 01 серпня 2023 року, коли було відновлено перебіг відповідних строків, до 21 квітня 2026 року минуло 994 календарні дні, а тому передбачений статтею 102 Податкового кодексу України строк не сплив.

З огляду на наведене відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою воно надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, крім Національного банку України, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових і касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні - планові або позапланові, виїзні або невиїзні - та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати передбачених цим Кодексом податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також яка проводиться на підставі податкових декларацій, розрахунків, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового й бухгалтерського обліку, первинних документів та отриманої контролюючим органом податкової інформації.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу та проводиться за наявності хоча б однієї з визначених Податковим кодексом України підстав.

За правилами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи, крім перетворення, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу, його заступник або уповноважена особа приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, установлення контролюючим органом факту початку процедури реорганізації юридичної особи, крім перетворення, є самостійною, прямо передбаченою законом підставою для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Вирішуючи питання про наявність у спірних правовідносинах реорганізації ТОВ «ЄДНІСТЬ» шляхом виділу, суд ураховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації - злиття, приєднання, поділу, перетворення - або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Разом з тим наведена норма визначає способи реорганізації, наслідком яких є припинення юридичної особи, однак не встановлює вичерпного переліку всіх видів реорганізації.

Згідно із частиною першою статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

За змістом частин другої та третьої статті 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до новоствореної юридичної особи. Водночас юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, утвореної внаслідок виділу.

Таким чином, визначальними ознаками виділу є створення нової юридичної особи, передання їй за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої здійснюється виділ, та виникнення часткового правонаступництва.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Крім того, підпунктом 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України для цілей цієї статті до реорганізації платника податків віднесено виділення з платника податків інших платників податків, а саме передання частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Отже, положення податкового законодавства також пов`язують виділення з платника податків іншого платника податків із переданням частини майна до статутного капіталу новоствореного суб`єкта без припинення юридичної особи, з якої здійснюється таке виділення.

У постанові від 15 листопада 2023 року у справі №918/119/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норма статті 104 Цивільного кодексу України не встановлює вичерпного переліку видів реорганізації юридичної особи, а визначає ті її види, внаслідок яких юридична особа припиняється.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. Обсяг правонаступництва визначається майном, правами та обов`язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто при виділі має місце парцелярне, або часткове, правонаступництво.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки така юридична особа залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків.

Суд ураховує зазначений правовий висновок відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням засновника ТОВ «ЄДНІСТЬ» від 30 березня 2021 року №4 вирішено виділити з ТОВ «ЄДНІСТЬ» його відокремлений підрозділ - філію «ЗМІЇВПРОЕКТБУД» та створити на його базі Дочірнє підприємство «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ».

Цим самим рішенням від 30 березня 2021 року №4 визначено місцезнаходження новоствореного підприємства та сформовано його статутний фонд у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням засновника ТОВ «ЄДНІСТЬ» від 31 березня 2021 року №5 у зв`язку з виділенням філії «ЗМІЇВПРОЕКТБУД» та створенням на її базі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» припинено діяльність відповідного відокремленого підрозділу та затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ЄДНІСТЬ».

Відповідно до розподільчого балансу від 02 квітня 2021 року ТОВ «ЄДНІСТЬ» передало Дочірньому підприємству «ІНТЕРПРОЕКТБУД» грошові кошти в розмірі 5000,00 грн для формування статутного фонду новоствореного підприємства.

У цьому ж розподільчому балансі від 02 квітня 2021 року прямо зазначено про перехід до Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» правонаступництва щодо відповідної частини майна, прав та обов`язків ТОВ «ЄДНІСТЬ».

06 квітня 2021 року проведено державну реєстрацію Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» ТОВ «ЄДНІСТЬ», якому присвоєно код ЄДРПОУ 44290804.

Наявність рішення про виділ, розподільчого балансу та документів про державну реєстрацію відповідних змін підтверджується також описом документів реєстраційної справи ТОВ «ЄДНІСТЬ».

Отже, у спірних правовідносинах наявні всі визначальні ознаки виділу як виду реорганізації: волевиявлення засновника щодо виділу, створення нової юридичної особи, передання їй частини майна за розподільчим балансом та виникнення часткового правонаступництва.

Те, що ТОВ «ЄДНІСТЬ» після проведення виділу не припинилося як юридична особа, не спростовує факту реорганізації, оскільки саме для виділу характерне збереження юридичної особи, з якої його здійснено, зі зменшеним обсягом майна, прав та обов`язків.

Посилання позивача на договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10 травня 2022 року не спростовує наведених обставин.

Продаж 10 травня 2022 року належної ТОВ «ЄДНІСТЬ» частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ІНТЕРПРОЕКТБУД» є окремою, наступною у часі господарською операцією з відчуження корпоративних прав уже створеного підприємства.

Суд зазначає, що вказана операція відбулася після прийняття рішень засновника від 30 березня 2021 року №4 та від 31 березня 2021 року №5, складення розподільчого балансу від 02 квітня 2021 року і державної реєстрації новоствореної юридичної особи 06 квітня 2021 року. Тому наступне відчуження корпоративних прав не змінює правової природи проведеної у 2021 році реорганізації та не припиняє правових наслідків виділу.

Доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах мало місце перетворення, суд також відхиляє.

Суд зауважує, що перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми юридичної особи з переходом усього її майна, прав та обов`язків до нової юридичної особи - правонаступника.

Натомість у цій справі ТОВ «ЄДНІСТЬ» не змінювало власної організаційно-правової форми та не припинялося. З вказаного товариства було виділено частину майна, прав та обов`язків для створення окремої юридичної особи, що прямо підтверджується рішенням №4 від 30 березня 2021 року та розподільчим балансом від 02 квітня 2021 року.

У постанові від 22 січня 2026 року у справі №580/374/24 Верховний Суд, тлумачачи зміст підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зазначив, що вжите законодавцем у дужках словосполучення «крім перетворення» означає: початок процедури саме такого виду реорганізації не є підставою для призначення перевірки за цією нормою.

Водночас установлені у цій справі обставини не свідчать про здійснення перетворення ТОВ «ЄДНІСТЬ». Проведена позивачем процедура за своєю сутністю та документальним оформленням є виділом, а тому передбачений підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виняток щодо перетворення до спірних правовідносин не застосовується.

Суд ураховує, що в раніше сформованій судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №822/2432/16 та від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16, висловлювався підхід щодо розмежування понять «виділ» і «виділення» та невіднесення виділу до реорганізації, яка припиняє юридичну особу.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 листопада 2023 року у справі №918/119/21, вирішуючи виключну правову проблему щодо природи виділу, сформулювала пізніший правовий висновок про те, що виділ є видом реорганізації без припинення юридичної особи, з якої здійснено виділ.

Крім того, фактичні обставини цієї справи підтверджують не лише створення нової юридичної особи, а й передання їй частини майна до статутного фонду та частини прав і обов`язків у порядку правонаступництва.

Суд зауважує, що вказані обставини відповідають як ознакам виділу за статтею 109 Цивільного кодексу України, так і змісту виділення з платника податків іншого платника, наведеному у підпункті 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового кодексу України.

Тому наведена позивачем попередня практика не спростовує висновку про наявність у Головного управління ДПС у Харківській області передбаченої підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстави для призначення документальної позапланової перевірки.

Стосовно доводів позивача про те, що наказ прийнято після завершення процедури виділу, суд зазначає, що підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язує виникнення у контролюючого органу повноваження на проведення документальної позапланової перевірки з юридичним фактом початку процедури реорганізації.

При цьому вказана норма не встановлює окремого строку, протягом якого після отримання відомостей про відповідну реєстраційну дію контролюючий орган повинен прийняти наказ про проведення перевірки, та не містить положення про автоматичну втрату такого повноваження внаслідок державної реєстрації створеної шляхом виділу юридичної особи.

Інше тлумачення унеможливлює реалізацію податкового контролю у випадках, коли процедура виділу завершується у стислі строки між прийняттям рішення засновниками та державною реєстрацією новоствореної юридичної особи.

Разом із тим реалізація контролюючим органом права на перевірку обмежується строками давності щодо конкретних податкових зобов`язань і звітних періодів, передбаченими статтею 102 Податкового кодексу України, з урахуванням установлених законом правил зупинення та поновлення перебігу таких строків.

Оцінюючи довід позивача про сплив 1095-денного строку, суд виходить із такого.

За загальним правилом пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів неприбуткової організації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Отже, початок перебігу цього строку закон пов`язує не з датою здійснення платником господарської операції, прийняття рішення про виділ чи продажу корпоративної частки, а з останнім днем граничного строку подання конкретної податкової декларації або сплати відповідного грошового зобов`язання.

Тому запропоноване позивачем обчислення 1095 днів безпосередньо з 10 травня 2022 року - дати укладення договору купівлі-продажу корпоративної частки - не відповідає пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

При цьому договір купівлі-продажу від 10 травня 2022 року не є юридичним фактом, з яким підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язує виникнення підстави для перевірки. Такою підставою у спірному наказі визначено отримання відомостей державного реєстратора про виділ і передання частини майна, прав та обов`язків до новоствореної юридичної особи.

Крім того, перебіг строків, установлених податковим законодавством, у період дії воєнного стану зазнав законодавчого зупинення та подальшого поновлення. Тому визначення дотримання строку давності потребує врахування відповідних періодів зупинення його перебігу та здійснюється окремо стосовно кожного податку, податкового зобов`язання і звітного періоду.

Позивач не навів розрахунку щодо конкретних декларацій, граничних строків їх подання, відповідних податкових зобов`язань і періодів законодавчого зупинення строків, а обмежився обчисленням 1095 днів від дати укладення договору купівлі-продажу від 10 травня 2022 року.

Суд зазначає, що визначення у наказі від 21 квітня 2026 року №1727-п періоду перевірки з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2026 року за відсутності аналізу конкретних податкових декларацій та граничних строків їх подання не доводить перевищення строку давності щодо всіх охоплених наказом податків і зобов`язань та не є достатньою підставою для скасування наказу в цілому.

Щодо перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску суд також ураховує положення частини шістнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за якими строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, доводи позивача про безумовний сплив 1095-денного строку 11 травня 2025 року є необґрунтованими.

Перевіряючи дотримання відповідачем формальних вимог до спірного наказу, суд установив, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 21 квітня 2026 року №1727-п містить найменування платника податків, його код ЄДРПОУ та податкову адресу, правові й фактичні підстави перевірки, вид перевірки, дату її початку, тривалість, предмет та період, що підлягає перевірці.

На виконання наказу контролюючим органом оформлено направлення від 21 квітня 2026 року №3172, №3173, №3174 та №3175.

22 квітня 2026 року посадові особи Головного управління ДПС у Харківській області здійснили виїзд за податковою адресою ТОВ «ЄДНІСТЬ», зазначеною в Єдиному державному реєстрі: Харківська область, м. Зміїв, вул. Донецька, буд. 2.

У зв`язку з відсутністю за цією адресою керівника або інших уповноважених осіб ТОВ «ЄДНІСТЬ» копію наказу та направлення на перевірку вручити не вдалося, про що складено акт від 23 квітня 2026 року №2915/20-40-07-06-05/32300887.

Наведені обставини свідчать про те, що перевірку фактично не було розпочато. Водночас неможливість вручення документів через відсутність представників платника за його податковою адресою не спростовує наявності передбаченої законом підстави для прийняття наказу та не свідчить про протиправність самого наказу.

Суд зазначає, що в межах цієї справи предметом перевірки є правомірність наказу від 21 квітня 2026 року №1727-п на момент його прийняття. Обставини подальшої реалізації наказу, допуску посадових осіб до перевірки та оформлення її результатів не змінюють установленої судом наявності фактичної й правової підстави для призначення перевірки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач надав наказ від 21 квітня 2026 року №1727-п, направлення на перевірку від 21 квітня 2026 року №3172, №3173, №3174 та №3175, рішення засновника ТОВ «ЄДНІСТЬ» від 30 березня 2021 року №4 і від 31 березня 2021 року №5, розподільчий баланс від 02 квітня 2021 року, матеріали реєстраційної справи та акт від 23 квітня 2026 року №2915/20-40-07-06-05/32300887.

Сукупність указаних доказів підтверджує, що у 2021 році ТОВ «ЄДНІСТЬ» здійснило реорганізацію шляхом виділу, унаслідок якої було створено нову юридичну особу, передано їй частину майна, прав та обов`язків і встановлено часткове правонаступництво.

Отже, відповідач довів наявність передбаченої підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України фактичної та правової підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Натомість доводи позивача ґрунтуються переважно на ототожненні проведеного у 2021 році виділу з наступним продажем корпоративних прав у 2022 році, неправильному визначенні правової природи виділу та обчисленні строку давності від дати, з якою пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України не пов`язує початок його перебігу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, урахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 21 квітня 2026 року №1727-п прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано та з урахуванням обставин, які мали значення для його прийняття.

За таких обставин правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 21 квітня 2026 року №1727-п відсутні, а позовні вимоги ТОВ «ЄДНІСТЬ» задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позову та положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не відшкодовуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДНІСТЬ» (код ЄДРПОУ: 32300887, 63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вулиця Донецька, 2) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТБУД» (код ЄДРПОУ: 44290804, 63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Донецька, буд. 2) про скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях