Decision № 138616621, 30.07.2026, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/29/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 25.11.2025 року та від 04.11.2025 №163750035814;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1983 та період навчання в Донецькому медичному училищі з 01.09.1980 по 05.07.1983, і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 25 вересня 2025 року.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.11.2025 №163750035814 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Позивач вважає таке рішення неправомірним, з огляду на те, що їй не було зараховано періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 13.09.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки визначено прізвище особи російською мовою, що не відповідає паспортним даним заявниці. Рішенням від 25.11.2025 року, яке було прийнято на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.11.2025 року, додатково зазначено, що позивачем не зараховано і період проходження навчання з 01.09.1980 по 05.07.1983 згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 05.07.1983, оскільки оригінал зазначеного документу не додано до заяви, що є порушенням вимог пункту 2.23 Порядку №22-1.

12.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначала, що 28.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, однак за результатами розгляду поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 25.11.2025 №163750035814 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача вказувала, що страховий стаж позивачки, обчислений за наданими документами та відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, становить 30 років 9 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивачки не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 05.07.1983 згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 05.07.1983, оскільки до заяви не було додано оригінал зазначеного документа, що, на думку відповідача, не відповідає вимогам пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Також до страхового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.09.1983, оскільки на її титульній сторінці прізвище позивачки російською мовою зазначено як " ОСОБА_2 ", що, за твердженням відповідача, не відповідає паспортним даним позивачки, у яких прізвище зазначено як " ОСОБА_3 ". Для зарахування відповідних періодів роботи відповідач рекомендував надати довідки, видані на підставі первинних документів підприємств та організацій, у яких працювала позивачка.

Представник відповідача також зазначала, що призначення, перерахунок та виплата пенсій належать до виключних повноважень органів Пенсійного фонду України, а суд не може підміняти пенсійний орган та втручатися у його дискреційні повноваження шляхом зобов`язання прийняти рішення про призначення пенсії. Крім того, відповідач заперечував проти стягнення судового збору за рахунок коштів Пенсійного фонду України, посилаючись на те, що такі кошти мають спеціальне цільове призначення та не можуть використовуватися на цілі, не передбачені законом.

З огляду на викладене представник відповідача вважала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2025 №163750035814 законним та обґрунтованим, а позовні вимоги - безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

28.10.2025 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.11.2025 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки становить 30 років 9 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком у 2025 році. До страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 13.09.1983 через невідповідність написання прізвища позивачки російською мовою (" ОСОБА_2 ") її паспортним даним (« ОСОБА_3 »), у зв`язку з чим рекомендовано надати довідки про підтвердження відповідних періодів роботи, видані на підставі первинних документів підприємств, установ та організацій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2025 №163750035814 було скасовано Рішення від 04.11.2025 року та уточнено (доповнено) підстави відмови: до страхового стажу не зараховано період навчання позивачки з 01.09.1980 по 05.07.1983 згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 05.07.1983, оскільки до заяви не було додано його оригінал.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду із цим адміністративним позовом, у якому просить визнати його протиправним та скасувати, а також зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі-Порядок №22-1) передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.2. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Згідно з пунктами 1.6-1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення.

У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Пунктом 2.23 Порядку №22-1 визначено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Висновки щодо правозастосування

Щодо зарахування періоду навчання позивачки з 01.09.1980 по 05.07.1983 згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 05.07.1983.

Як встановлено судом, трудова книжка позивачки містить належним чином оформлений запис про проходження нею навчання із зазначенням відповідного навчального закладу, дати зарахування, дати закінчення навчання та реквізитів диплома. Будь-яких зауважень щодо правильності внесення зазначеного запису, його достовірності чи відповідності вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідачем не наведено.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників запис про час навчання вноситься до трудової книжки саме на підставі відповідного документа про освіту із зазначенням його реквізитів. Отже, наявність такого запису свідчить про підтвердження факту навчання документом про освіту на момент його внесення та є належним і самостійним доказом відповідного періоду навчання.

Крім того, матеріали пенсійної справи, надані відповідачем, містять копію розписки-повідомлення, яка є додатком до заяви про призначення пенсії та призначена для фіксації вичерпного переліку документів, поданих заявником під час звернення до органу Пенсійного фонду України. Разом із тим зазначений документ не містить жодних відомостей щодо фактично прийнятих документів, оскільки відповідний перелік у ньому взагалі не заповнений.

За таких обставин зазначена розписка-повідомлення не може вважатися належним та допустимим доказом того, що позивачкою не було подано оригінал диплома. Незазначення у ній будь-яких документів свідчить виключно про неналежне оформлення цього документа посадовими особами пенсійного органу і не може покладати на позивачку негативні правові наслідки.

Більше того, матеріали пенсійної справи, долучені самим відповідачем до матеріалів справи, містять кольорову скановану копію архівної копії диплома позивачки, яка засвідчена начальником відділу кадрів відповідної установи. Матеріали пенсійної справи, долучені самим відповідачем до матеріалів справи, містять кольорову скановану копію архівної копії диплома позивачки, яка засвідчена начальником відділу кадрів відповідної установи. Наявність такого документа у матеріалах пенсійної справи спростовує доводи відповідача про відсутність належного підтвердження періоду навчання та свідчить, що відповідний документ був у розпорядженні пенсійного органу під час вирішення питання про призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що за наявності належним чином оформленого запису у трудовій книжці про період навчання, який відповідає вимогам чинного законодавства, а також документів про освіту, що містяться у матеріалах пенсійної справи, вимога відповідача про обов`язкове подання оригіналу диплома за відсутності належних доказів його неподання є проявом надмірного формалізму. Оригіналом документу, що підтверджує стаж за період навчання, є трудова книжка, що була подана позивачем в оригіналі, й за таких обставин вимагати від позивача оригінал диплому - не відповідає принципам розумності, добросовісності та обгрунтованості.

Щодо зарахування періодів роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 13.09.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки визначено прізвище особи російською мовою, що не відповідає паспортним даним заявниці.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , у зв`язку з тим, що прізвище позивачки російською мовою зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті громадянина України « ОСОБА_3 », суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивачки містить належним чином оформлені записи про її трудову діяльність, достовірність яких відповідачем не спростована та під сумнів не поставлена.

Водночас із наданих позивачкою документів убачається, що написання її прізвища російською мовою як « ОСОБА_2 » є послідовним та повторюється не лише у трудовій книжці, а й в інших офіційних документах, складених у відповідний період, зокрема у дипломі НОМЕР_3 та свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_4 . При цьому зазначені документи узгоджуються між собою щодо прізвища, імені, по батькові та інших персональних даних позивачки, що виключає будь-які обґрунтовані сумніви щодо належності цих документів саме їй.

Суд також враховує, що відповідно до записів трудової книжки після завершення навчання позивачку було прийнято на роботу до Центральної міської клінічної лікарні №6, а в подальшому до трудової книжки внесено запис про зміну її прізвища із посиланням на свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 . Таким чином, записи трудової книжки є логічно послідовними, взаємопов`язаними та підтверджуються іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Сам по собі факт різного написання літери «ё» та «е» у російськомовному та україномовному варіантах прізвища не свідчить про належність документів різним особам та не може бути достатньою підставою для неврахування відомостей трудової книжки при обчисленні страхового стажу. Такий підхід суперечив би принципу пропорційності та фактично зводив би реалізацію права особи на пенсійне забезпечення у залежність від формальних особливостей оформлення документів, складених у різні історичні періоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення. Водночас відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що трудова книжка, диплом, свідоцтво про шлюб чи інші документи належать іншій особі або містять недостовірні відомості. За таких обставин суд доходить висновку, що відмова у зарахуванні періодів роботи, підтверджених трудовою книжкою, виключно з підстав різного написання прізвища є проявом надмірного формалізму та не ґрунтується на належній оцінці всіх доказів у їх сукупності.

Надаючи правову оцінку обраному позивачкою способу захисту, суд виходить із необхідності забезпечення його ефективності відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, заява №22414/93) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні засоби юридичного захисту для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як за законом, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями чи бездіяльністю органів державної влади (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Таким чином, ефективний засіб юридичного захисту повинен забезпечити реальне поновлення порушеного права та досягнення особою бажаного результату.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за один місяць до досягнення пенсійного віку.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем страховий стаж позивачки визначено у розмірі 30 років 9 місяців 11 днів, у зв`язку з чим їй відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, який у 2025 році відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має становити 32 роки.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивачки період навчання з 01.09.1980 по 05.07.1983, а також періоди роботи, підтверджені трудовою книжкою серії НОМЕР_1 . З урахуванням зазначених періодів страховий стаж позивачки становить понад 32 роки, тобто є достатнім для призначення пенсії за віком.

Оскільки оскаржуване рішення не містить інших підстав для відмови у призначенні пенсії, окрім недостатності страхового стажу, а судом встановлено, що позивачка має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, належним та ефективним способом захисту її порушеного права є зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком.

Отже суд визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2025 №163750035814 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Разом з тим, суд вказує, що згідно матеріалів справи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.11.2025 №163750035814, яке позивач в тому числі оскаржує - скасовано відповідачем самостійно рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.11.2025 №163750035814.

Тому в цій частині позовної вимоги суд відмовляє.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивачка досягла пенсійного віку 24.09.2025 та звернулася із заявою про призначення пенсії 28.10.2025, тобто в межах тримісячного строку, встановленого законом. За таких обставин пенсія за віком підлягає призначенню з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 25.09.2025.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн. З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163750035814 від 25.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , до страхового стажу період навчання в Донецькому медичному училищі з 01.09.1980 по 05.07.1983 та періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 13.09.1983.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 25.09.2025 з урахуванням зарахованих судом періоду навчання та періодів роботи до страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою та восьмою статті 44, а також статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков