Decision № 138601966, 30.07.2026, Desnianskyi District Court of Kyiv City

Номер провадження 2/754/9386/26

Справа №754/7986/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 30 838,86 грн та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

24.04.2026 Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ"), звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором позики № 78389662 від 17.06.2023 в загальному розмірі 30 838,86 грн, що складається з: 6 693,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 24 145,26 грн - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.06.2023 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (первісним кредитором) та Відповідачем було укладено Договір позики № 78389662. За умовами цього договору первісний кредитор зобов`язувався передати Відповідачу у власність грошові кошти (позику) у розмірі 12 000,00 грн строком на 30 днів шляхом їх перерахування на банківський рахунок Відповідача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу, а Відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором позики, внаслідок чого утворилася заборгованість. 14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено Договір факторингу № 14/06/21. Відповідно до Реєстру боржників № 21 від 20.03.2024 до вказаного Договору факторингу Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача в сумі 30 838,86 грн, з яких: 6 693,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 24 145,26 грн - заборгованість за відсотками.

У зв`язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач у встановлений судом строк (протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі) відзив на позовну заяву не подав, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявив. У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (в особі виконавчого директора Білана Владислава Ігоровича, діючого на підставі довіреності від 09.02.2021) та ТОВ "ФК "ЄАПБ" (в особі Генерального директора Ревунова Романа Олеговича , діючого на підставі Статуту) укладено Договір факторингу № 14/06/21. За цим договором Клієнт зобов`язався відступити Факторові Права Вимоги за плату (Ціну Продажу), а Фактор - прийняти Права Вимоги до Боржників, вказаних у відповідних Реєстрах Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, проценти та інші нарахування.

28.07.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Додаткову угоду № 2 до Догорору факторингу № 14/06/21. Сторони узгодили зміни до пункту 1.3 договору, згідно з якими Клієнт зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики повідомити Боржників про відступлення права вимоги, про передачу їх персональних даних та надати інформацію про Фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

13.06.2022 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Додаткову угоду № 7 до Договору факторингу № 14/06/21. Сторони вирішили викласти пункт 9.1 договору в новій редакції, встановивши, що договір діє протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Також передбачено автоматичну пролонгацію договору на кожен наступний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово про його розірвання за один місяць до закінчення строку дії.

20.03.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Додаткову угоду № 21 до Договору факторингу № 14/06/21. Згідно з угоєю, Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Реєстром Боржників № 21, куди увійшов борг ОСОБА_1 на загальну суму 30 838,86 грн (з яких основна сума боргу становить 6 693,60 грн, а заборгованість за процентами - 24 145,26 грн, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань склала 223 дні). За цим реєстром сторони погодили ціну продажу прав вимоги у розмірі 16% від суми основного боргу, що склало 4 119 952,78 грн за весь реєстр у кількості 4159 осіб. Цього ж дня сторони склали та підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 21.

26.03.2024 ТОВ "ФК "ЄАПБ" платіжною інструкцією № 21044 здійснило безготівковий переказ коштів у розмірі 4 119 952,78 грн з рахунку в АТ "ТАСкомбанк" на рахунок ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" в АТ "Універсал Банк" для оплати відступлених прав вимоги за Реєстром боржників № 21.

17.06.2023 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 78389662 за допомогою веб-сайту "MyCredit" в електронній формі. За умовами цього договору Позикодавець зобов`язувався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 12 000,00 грн на термін 30 днів зі сплатою базової процентної ставки в розмірі 2,50 % за кожен день користування позикою, та зниженої процентної ставки в розмірі 1,00 % за кожен день за умови дотримання правил лояльності. Позичальник підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором q8geph3m17 о 18:09. Кошти мали бути перераховані Відповідачеві на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (частина перша статті 1046 ЦК України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).

Суд визнає встановленими обставини, що Договір позики був укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що за правовими наслідками прирівнюється до письмової форми правочину (стаття 11, стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Проте, відповідно до абзацу другого частини першої статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, за своєю правовою природою договір позики є реальним договором, а тому сам по собі факт його електронного підписання засвідчує лише досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов, але не підтверджує факту фактичної передачі (перерахування) грошових коштів позичальнику.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15, від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

Отже, на Позивачеві лежить обов?язок підтвердити (довести), що позичальник реально отримав грошові кошти в сумі та на умовах, передбачених Договором позики.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України).

Позивач є новим кредитором. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи могут бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору (пункти 67, 69 постанови Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 755/4205/14-ц, провадження № 61-8753св24).

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів (висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 755/2284/16-ц (провадження № 61-33138св18)).

Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача (висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18, провадження № 61-15167св21).

Суд, дослідивши докази у справі, встановив, що у додатках до позовної заяви відсутній будь-який первинний документ (платіжна інструкція, меморіальний ордер, банківська виписка по рахунку ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" або по картковому рахунку Відповідача № НОМЕР_1 , квитанція платіжної системи тощо), який би підтверджував фактичне перерахування суми позики у розмірі 12 000,00 грн на банківську картку Відповідача на виконання Договору позики № 78389662 від 17.06.2023.

Позивач також не зазначав у позовній заяві, що вказані докази не можуть бути подані разом із позовною заявою, і заявив відповідне клопотання про витребування таких доказів відповідно до вимог статей 84, частини третьої статті 175 ЦПК України.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 415/160/17, від 20.11.2024 у справі № 243/7840/15, від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

Отже, на Позивачеві лежить обов?язок підтвердити (довести), що позичальник реально отримав грошові кошти в сумі та на умовах, передбачених договором позики.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України).

Позивач є новим кредитором, якому Первісний кредитор у зобов`язанні повинен був передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору (пункти 67, 69 постанови Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 755/4205/14-ц, провадження № 61-8753св24).

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів (висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 в справі № 755/2284/16-ц (провадження № 61-33138св18)).

Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача (висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18, провадження № 61-15167св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

До позовної заяви Позивач на підтвердження наявності заборгованості за вказаним вище договором надав лише копію договору позики, договір факторингу та додаткові угоди до нього, витяг з реєстру боржників, а також розрахунок заборгованості за укладеним договором. Водночас розрахунок заборгованості за договором, в якому зазначена в тому числі загальна сума платежів клієнта по кредиту, не може свідчити про отримання останнім грошових коштів, користування ними, виникнення заборгованості по кредиту та її розміру. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 761/15902/14-ц, провадження № 61-4128св23).

Отже, Договір позики засвідчує лише умови та зобов`язання сторін і не підтверджує факт перерахування коштів. Натомість розрахунок заборгованості за вказаним договором, на який посилається Позивач у позові, не є первинним документом, який би підтверджував отримання позики та укладення договору на вказаних умовах. Розрахунок із конкретним розміром заборгованості є документом, що складений самим Позивачем (або первісним кредитором), тому інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів (банківських виписок чи квитанцій платіжних систем), на підставі яких цей розрахунок мав бути складений, не є достатнім доказом наявності заборгованості.

Суд бере до уваги, що первісний кредитор є фінансовою, а не банківською установою. Ураховуючи, що перерахування коштів при онлайн-кредитуванні часто здійснюється залученими фінансовими компаніями (платіжними провайдерами), належним доказом виконання позиколавцем свого обов`язку могла б слугувати відповідна довідка (інформаційний лист) від надавача платіжних послуг, що містить ідентифікаційні дані транзакції (суму, дату, унікальний ідентифікатор, номер картки відповідача) відповідно до Закону України "Про платіжні послуги". Однак Позивач такого документа до матеріалів справи також не надав.

Щодо посиланьня Позивача на договір факторингу з додатками до нього та витяг з Реєстру боржників, то Суд ураховує, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Права вимоги можуть бути відступлені лише за дійсним (існуючим) зобов`язанням. Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право.

Водночас у цій справі Позивачем не доведено первинними документами факту видачі коштів первісним кредитором, тому відсутні підстави вважати доведеним існування дійсної майнової вимоги до Відповідача, яка могла б бути правомірно передана Позивачу за договором факторингу. Наявність відомостей щодо Відповідача у Реєстрі боржників до договору факторингу є лише внутрішнім документом сторін факторингу і не замінює первинних касових чи банківських документів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі. Водночас доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга статті 12 ЦПК України).

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, не додав до позовної заяви достатні докази, які підтверджували б факт перерахування Відповідачу коштів, клопотання про їх витребування (в тому числі у банку-емітента) не заявив, тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій.

У зв`язку з недоведеністю факту передачі грошових коштів, позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" про стягнення заборгованості за Договором позики № 78389662 від 17.06.2023 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (аналогічні висновки викладені у постановах Київського апеляційного суду від 03.10.2025 у справі № 759/19256/24, від 11.09.2025 у справі № 753/17529/24, від 09.09.2025 у справі № 752/6519/24, від 08.09.2025 у справі № 755/13577/23, від 06.08.2025 у справі № 357/13419/24).

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором позики № 78389662 від 17.06.2023 - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на Позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення, а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 30.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО