Decision № 138575643, 29.07.2026, Novoarkhanhelsk District Court of Kirovohrad Oblast

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

29.07.2026 2/394/561/26

203/2961/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в с-щі Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 21.05.2021 року між АТ «ОТП банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2036473356. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 157730,00 грн.; строк кредитування 60 місяців; мета кредиту на споживчі цілі; спосіб шляхом видачі суми кредиту, у вигляді готівкових коштів у строк, визначений кредитним договором; фіксована процента ставка; процентна ставка 40,00% річних; реальна річна процентна ставка 48,28%; орієнтовна загальна вартість кредиту 367194,77 грн.; загальні витрати за кредитом 209464,77 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Проте відповідач порушив умови договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання. Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок відступлення права вимоги.

За договором факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року, АТ «ОТП банк» відступило право вимоги за договором кредиту №2036473356 від 21.05.2021 року, на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги, згідно реєстру прав вимог до договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року. Згідно з Реєстром прав вимоги до договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року, у ТОВ «Діджи фінанс» виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 202077,93 грн.

Станом на день звернення до суду із позовною заявою, загальний розмір грошових вимог ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , які виникли на підставі кредитного договору №2036473356 від 21.05.2021 року, становить 202077,93 грн., з яких: 149300,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 52777,45 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та сплачений судовий збір.

Заяви, клопотання, ухвали та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30.06.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено перше судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлена в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, згідно зворотнього поштового повідомлення від 22.07.2026 року, вся поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив від відповідача не надходив.

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з такою позначкою, працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Матеріалами справи підтверджено наявність в справі даних про повернення до суду повідомлень про вручення поштового відправлення і судової повістки на ім`я відповідача з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що за нормами Правил надання послуг поштового зв`язку здійснюється за відсутності осіб. Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою»

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21). У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи. За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що 21.05.2021 року між АТ «ОТП банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2036473356. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 157730,00 грн.; строк кредитування 60 місяців; мета кредиту на споживчі цілі; спосіб шляхом видачі суми кредиту, у вигляді готівкових коштів у строк, визначений кредитним договором; фіксована процента ставка; процентна ставка 40,00% річних; реальна річна процентна ставка 48,28%; орієнтовна загальна вартість кредиту 367194,77 грн.; загальні витрати за кредитом 209464,77 грн. (а.с. 13-14).

Паспорт споживчого кредиту (а.с. 15), Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с. 16-17), Анкета-заява позичальника, в якій номер телефону НОМЕР_1 зазначено, як фінансовий номер телефону (а.с. 19-20) є складовими частинами кредитного договору.

Згідно копії меморіального ордеру №29610147 від 21.05.2021 року, АТ «ОТП банк», на виконання кредитного договору №2036473356 від 21.05.2021 року перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача ОСОБА_1 гроші у розмірі 157730,00 грн. (а.с. 34).

За договором факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року, АТ «ОТП банк» відступило право вимоги за договором кредиту №2036473356 від 21.05.2021 року, на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги, згідно реєстру прав вимог до договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року (а.с. 24-33).

Згідно з Реєстром прав вимоги до договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року, у ТОВ «Діджи фінанс» виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 202077,93 грн.(а.с. 11).

Згідно копій платіжних інструкцій №2893 від 16.12.2022 року та №2892 від 16.12.2022 року, ТОВ «Діджи фінанс» здійснило транзакцію по перерахуванню на користь АТ «ОТП банк» грошових сум у розмірах 825437,62 грн. та 764494,76 грн., з призначенням платежу «оплата за договором факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 року» (а.с. 36).

Відповідно до розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи фінанс» за кредитним договором №2036473356 від 21.05.2021 року, становить 202077,93 грн., з яких: 149300,48 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 52777,45 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками. (а.с. 37).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду докази, які мають значення.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини. В зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Суд, з урахуванням вищевикладеного вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №2036473356 від 21.05.2021 року, розмір якої складає 202077,93 грн., з яких: 149300,48 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 52777,45 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками.

Розподіл судових витрат

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги, копію Акту приймання-передачі справ за надання правничої допомоги, витяг з Акту №8-ФП, Акт приймання - передачі справ на надання правничої допомоги, копію платіжної інструкції, копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, витяг з ЄДРПОУ, протокол. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 7000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута, за відсутності представника позивача, за його заявою, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 1000,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Постановою НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №2036473356 від 21.05.2021 року, розмір якої складає 202077 (двісті дві тисячі сімдесят сім) грн. 93 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 42649746 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським МРВ ГУМВС України в Донецькій області 06.06.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 та фактичного проживання: АДРЕСА_2 ..

Суддя: