Decision № 138570982, 28.07.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/5394/26

Провадження № 2/369/10848/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судового засідання Худинець Д.С.

за участю:

представника відповідача адвоката Равлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222487201:01:002:5001, пл. 0.09 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 5005673735690 від 20.01.2026 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296764532224).

Під час перевірки відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про існування арешту нерухомого майна, накладеного 06 лютого 2001 року Державною виконавчою службою у Києво-Святошинському районі, на підставі якого 13 липня 2004 року було зареєстровано обтяження за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 62159, номер запису про обтяження 4730129.

З метою з`ясування підстав накладення арешту представником позивача було направлено адвокатський запит до Вишневого відділу державної виконавчої служби на який була надана відповідь про те, що неможливо встановити номер виконавчого провадження, при здійсненні якого державним виконавцем накладено арешт.

Посилаючись на відсутність відомостей про виконавче провадження та неможливість встановити правові підстави подальшого існування арешту, позивач просив суд:

звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , арешт на яке накладений 06 лютого 2001 року Державною виконавчою службою у Києво-Святошинському районі, на підставі якого 13 липня 2004 року зареєстровано обтяження за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 62159, номер запису про обтяження 4730129.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34903037) копії документів виконавчого провадження, в межах якого 06.02.2001 року Державною виконавчою службою у Києво-Святошинському районі було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 62159 від 13.07.2004 року, запис про обтяження: 4730129. Розгляд справи призначено на 04 червня 2026 року на 13 год. 45 хв.

Представник позивача - адвокат Равлюк В.В., подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222487201:01:002:5001, пл. 0.09 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 5005673735690 від 20.01.2026 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296764532224).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.02.2001 року Державною виконавчою службою у Києво-Святошинському районі було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . На підставі зазначеного (серія та номер: б/н) 13.07.2004 року державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Дідур Б.В. здійснено державну реєстрацію обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 62159. Відомості про обтяження внесені до реєстру до 01.01.2013 року. Номер запису про обтяження: 4730129.

Державна виконавча служба у Києво-Святошинському районі припинила діяльність у зв`язку з реорганізацією органів державної виконавчої служби.

На даний час повноваження щодо здійснення виконавчого провадження на відповідній території здійснює Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області, який є належним відповідачем у справі.

23.01.2026 року, представником позивача, адвокатом Равлюк В.В. було подано адвокатський запит № 83 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з вимогою надати інформацію щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено зазначений арешт на майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 62159 від 13.07.2004 року, запис про обтяження: 4730129) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також копії відповідних документів. Відповіді на нього отримано не було.

Представником позивача адвокатом Равлюк В.В. було подано через канцелярію суду клопотання про долучення доказів до справи. В якому представник позивача просив долучити до справи № 369/5394/26 відповідь на адвокатський запит від 30.01.2026 № 6874 Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34903037).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 30.01.2026 № 6874, запис про обтяження з реєстраційним номером 4730129, зареєстрований 13.07.2004 за № 62159 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі, є архівним. Обтяження накладено на все майно ОСОБА_1 . При цьому у відповіді зазначено, що через архівний характер запису неможливо встановити номер виконавчого провадження, в межах якого державним виконавцем було накладено арешт на майно.

Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень записів не знайдено щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч 1 ст. 316 ЦКУ правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦКУ власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 319 ЦКУ говорить, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 328 ЦКУ, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Наявність протягом тривалого часу незаконного арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що втручання держави у право власності повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним поставленій меті.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що подальше існування арешту майна позивача за відсутності належних доказів існування виконавчого провадження або невиконаного зобов`язання створює необґрунтовані перешкоди у здійсненні ним права власності.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для подальшого перебування спірного арешту в державних реєстрах.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, статтями 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , арешт на яке накладений 06 лютого 2001 року Державною виконавчою службою у Києво-Святошинському районі, на підставі якого 13 липня 2004 року зареєстровано обтяження за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 62159, номер запису про обтяження 4730129.

Стягнути з Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 34903037) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ