Court ruling № 138569744, 24.07.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/5393/26

н/п 1-кп/953/736/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції), ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_7 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025000000001058 від 07.10.2025 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025000000001058 від 07.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

23.07.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці з покладенням обов`язків.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на наявність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 , подала заперечення на клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 та просила відмовити у його задоволенні.

Інші учасники заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.

29.04.2026 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скеровано для розгляду до Київського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам; 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).

На переконання суду ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлює незворотність настання покарання, може намагатись уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення, покинути місце мешкання та почати переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.

Суд вважає встановленим продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду.

Ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу.

При встановленні наявності ризику впливу на учасників кримінального провадження, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.

Розгляд даного кримінального провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, свідки ще не допитані, ОСОБА_7 може здійснити вплив на учасників кримінального провадження з метою схилення їх до зміни показів та відмови від показів, з метою уникнення покарання за вчинений злочин.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК) та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК), суд вважає, що ці ризики є необґрунтованими, та вважає їх недоведеними.

Суд зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час вирішення даного клопотання суд враховує всі дані по особі обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обрання запобіжного заходу має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Запобіжний захід може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 , даних про особу обвинуваченого, з урахуванням характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, суд дійшов висновку, що обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не є обтяжливим.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є достатнім та виправданим для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 315, 372, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці з визначенням строку дії до 24.09.2026, включно з покладенням наступних обов`язків:

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_6 та свідками з приводу обставин цього кримінального провадження;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади (територіального підрозділу Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Строк дії покладених обов`язків - два місяці, до 03.09.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому ч. 2 ст.179 КПК України, що в разі невиконання обов`язків, покладених судом до нього, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28.07.2026.

Суддя ОСОБА_1