Court ruling № 138565411, 10.04.2026, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа № 333/3978/26

Провадження № 2-з/333/20/26

У Х В А Л А

10 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., розглянувши заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири.

08.04.2026 року заявник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183064923101) та належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що предметом спору є визнання договору дарування квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 183064923101, укладений 16.10.2013 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Осохівським Віталієм Михайловичем та зареєстрований у реєстрі за номером 980, недійсним.

Необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що на переконання позивача, справжня мета цього правочину убезпечити майно від майбутнього звернення стягнення на нього. Тобто мета цього позову повернути майно, яке було відчужено, у власність Відповідача-1 та Відповідача-2. Позивач вважає, що Відповідачами було вчинено правочин на шкоду інтересам кредитора (фраудаторний правочин).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Верховного Суду по справі № 755/1357/18 від 13.03.2019 року викладено позицію щодо вирішення судом питання про забезпечення позову з врахуванням інтересу не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Слід зазначити, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Виходячи із змісту заяви про забезпечення позову, на думку сторони заявника існує загроза утруднення у майбутньому виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зі змісту позову вбачається, що предметом спору є визнання недійсним договору дарування квартири.

Відповідач ОСОБА_3 більше 10 років користується цим майном, жодних доказів, що він має намір на відчудження цього майна позивачем не надано, окрім того ОСОБА_3 взагалі не є стороною кредитного договору.

Доводи позивача про ризики невиконання рішення суду, а також збереження майнового стану відповідача до ухвалення судового рішення є лише звичайними припущеннями.

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2018 року (справа № 752/6255/18), що при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Жодних обґрунтованих доводів з підтвердженням їх відповідними доказами стороною не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях і не містить викладу обставин та доказів, які підтверджують ці обставини.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Отже, до заяви про забезпечення позову не додано належних та допустимих доказів чи обґрунтування доводів про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, зважаючи на викладене вище, заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова