Decision № 138564338, 28.07.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Київ справа №320/47219/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо неналежного виконання ним роботи по формуванню та веденню моєї пенсійної справи, в результаті чого при проведені мене з пенсії державного службовця, призначену за Законом №3723, на пенсію згідно з п. 4 ст. 42 Закону №1058, без додаткового звернення особи, перерахунок пенсії проведено не своєчасно та не вірно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії на найбільш вигідних умовах, з врахуванням заробітної плати, з якої призначена пенсія у 2008 році за Законом №3723 (з врахуванням обмеження = 10035,00 грн), з моменту виникнення такого права, ( в т. ч. за весь період, включаючи 2024 рік), згідно з п. 4 ст. 42 Закону №1058 та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (без додаткового звернення особи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити недоотриману з вини Пенсійного органу пенсію, згідно з ст. 46 Закону №1058 (за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що пенсійним органом автоматично було переведено його з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач вказує, що відповідач протиправно здійснює обчислення розміру пенсії обчислено з врахуванням середнього заробітку по Україні за 2014 - 2016 роки. Також, позивач зазначає, що пенсійним органом не вірно зараховано період навчання у вищому навчальному закладі, а саме вказано період навчання з 01.09.1966 - 23.02.1969 замість з 01.09.1966 - 11.03.1969 та не зараховано заробітну плату за період з 01.01.2000 по 31.06.2000.

Крім того, позивач вважає, що його перевели на пенсію за віком Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" саме у квітні 2021, а не з травня 2020 як зазначає відповідач.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що з 17.11.2008 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.10.2017 запроваджено автоматичний перерахунок усіх пенсій та автоматичне переведення пенсії на умовах, передбачених Законом №1058-ІV. У зв`язку з цим позивача, без її особистого звернення, в автоматичному режимі з 01.05.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, з врахуванням страхового стажу 41 рік 8 місяців 8 днів (коефіцієнт стажу 0,41667) та заробітної плати за період з 01.07.1994 по 30.06.2000, з 01.07.2000 до 21.10.2008, коефіцієнт заробітку 4,46738, оскільки розмір пенсії становив більше ніж згідно Закону України «Про державну службу». Позивач не звертався із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом, а має місце автоматичний перерахунок пенсії за віком за Законом № 1058-ІV, у зв`язку з чим відповідач при обчисленні розміру пенсії правомірно застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні за 2014 2016 роки. Також, пенсійний орган зазначає, що датою закінчення навчання є день присвоєння особі кваліфікації рішення Державної кваліфікаційної комісії закладу освіти (23.02.1969), тому до страхового стажу зарахований період навчання з 01.09.1996 по 23.02.1969.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 17.11.2018 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ "Про державну службу".

11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за № 2148-VІІІ, відповідно до якого проведено перерахунок у зв`язку із зміною показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і яка враховується для обчислення пенсії обчисленої, як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки і величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%; застосовано новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

01.05.2020 позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням страхового стажу 41 рік 8 місяців 8 днів (коефіцієнт стажу 0,41667) та заробітної плати за період з 01.07.1994 по 30.06.2000, з 01.07.2000 до 21.10.2008, коефіцієнт заробітку 4,46738.

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24.02.168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до пенсійного органу із заявами про перерахунок його пенсії, а саме здійснити перерахунок усіх складових що входять у формулу розрахунку пенсії, а також зарахувати до загального страхового стажу період навчання.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у листі від 07.02.2024 №4680-2120/Б-02/8-2600/24 повідомило позивача, що після проведених перерахунків його пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 48 років 2 місяці 27 днів, врахований по 28.02.2015 (коефіцієнт страхового стажу - 0,48167) та заробітної плати за весь період страхового стажу роботи з 01.07.2000 по 28.02.2015 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 4,94522). Крім того, пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу позивача зараховано період навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1966 по 23.02.1969, оскільки датою закінчення навчання є день присвоєння особі кваліфікації рішення Державної кваліфікаційної комісії закладу освіти.

Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивачка звернулась до суду із цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Таким чином, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

При переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, яким, зокрема, доповнено розділ XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.

Згідно з пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, в тому числі "Про державну службу" розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Суд зазначає, що з 01.05.2020 (з наявного у матеріалах пенсійної справи розрахунку) позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто позивача переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого Закону.

Оскільки, 01.05.2020 не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, то відсутні підстави для застосування до спірних відносин наведених положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV щодо можливості застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №500/4392/22, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 29.11.2022 у справі №560/4589/21.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства суд дійшов висновку, що при переведенні позивача з 01.05.2020 з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №3723-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (автоматичне переведення тобто, за матеріалами пенсійної справи та без звернення позивача) ГУ ПФУ у м. Києві правомірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, отже, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо зарахування заробітної плати за період з 01.01.2000 по 30.06.2000 та перерахунку пенсії на найбільш вигідних умовах відповідно до ст. 42, ст. 45 Закону №1058-ІV з відповідним коефіцієнтом заробітної плати, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

З наведеної формули слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямо пропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Також, у відповідності до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 зазначив:

"26. відповідачем при здійснені перерахунку пенсії позивачу було обрано метод обчислення зарплати при якому враховується зарплата, з якої призначена пенсія у 2004 році та зарплата з 01.07.2004 по 31.05.2008, після призначення пенсії, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати, визначений у 2004 році.

27. ...зміст статті 42 Закону №1058 свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону № 1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

28. ... чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.

Подібний підхід до тлумачення зазначених норм викладено в постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі №21-104а12.

29. Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що відповідно до ст. 42 Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія у 2004 році"

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, при переведенні позивача з пенсії по віку відповідно до Закону 3723-XII на пенсію по віку відповідно до Закону №1058-ІV пенсійний орган самостійно визначив періоди страхового стажу (з 01.07.1994 по 30.06.2000, з 01.07.2000 до 21.10.2008) та визначено коефіцієнт 4,46738. В подальшому після проведених перерахунків пенсійний орган визначив періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2015 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 4,94522).

Таким чином, після проведення перерахунків пенсії позивача індивідуальний коефіцієнт заробітної плати збільшився, що є найбільш вигідною умовою для позивача.

Отже, пенсійний орган визначивши період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2015 діяв найбільш вигідніших умовах для позивача, отже, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо не зарахування до страхового стажу навчання з 01.09.1966 по 11.03.1969, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній наявності не правильних чи не точних записів у трудовій книжці пенсійний орган вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Суд зазначає, що на момент внесення у трудову книжку позивача записів була чинна Інструкція "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція № 162).

Підпунктом 1.1. Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом трудової діяльності робочих і службовців.

Згідно з п.п. 2.11 Інструкції № 162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.

Відповідно до 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 4.1 Інструкції № 162 передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд звертає увагу, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Судом встановлено, що відповідно до записів №5-6 трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 01.09.1966 по 11.03.1969 навчався в Львівському будівельному технікумі.

Отже, зарахувавши позивачу до страхового стажу період навчання з 01.09.1966 по 23.02.1969 відповідач діяв правомірно.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що ефективним захистом прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1966 по 11.03.1966 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1966 по 11.03.1966 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .

Крім того, суд зазначає, що після зарахування до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1966 по 11.03.1966 відповідачем буде перераховано коефіцієнт стажу.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1966 по 11.03.1966.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1966 по 11.03.1966 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.