Decision № 138549939, 28.07.2026, Kiliya District Court of Odesa Oblast

Справа № 502/1613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_2 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Перед смертю ОСОБА_2 заповітів на своє майно не складав, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 85792508 від 29.06.2026 року. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 65,8 кв. метра, житлова площа 40,1 кв. метра). Вказана 1/5 частина квартири належала ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_1 від 12.10.1997 року (копія додається). На момент смерті ОСОБА_2 з ним проживали батьки, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Тобто спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняли, але належним чином не оформлювали батьки. Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Перед смертю ОСОБА_3 заповітів на своє майно не складала. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з 3/10 частин квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 65,8 кв. метра, житлова площа 40,1 кв. метра), з яких 1/5 частина квартири належала їй як власнику на підставі Свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_1 від 12.10.1997 року та 1/10 частина за спадщиною після смерті ОСОБА_2 .

Після смерті спадкодавця, спадкова справа не відкривалась, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 85792409 від 29.06.2026 року.

Відповідно спадщину згідно вимог ст. 1268 ЦК України прийняв тільки ОСОБА_1 , оскільки був зареєстрований місцем проживання та проживав разом зі спадкодавцем.

На протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини позивач не звертався в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, оскільки фактично прийняв спадщину. Жодного спору у нього з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має. Спадкоємці першої черги відсутні.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини відповідно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 65,8 кв. метра, житлова площа 40,1 кв. метра) згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 30.08.1985 року м. Вилкове виконком міської Ради народних депутатів вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12.10.1997 року, виданого Вилківським БТІ вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності по 1/5 частині: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06.06.2003 року Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 88.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85792476 від 29.06.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не відкривалась.

Згідно акту про встановлення фактів від 03.07.2026 року, складеного депутатом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 23.09.2020 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 105.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85792409 від 29.06.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не відкривалась.

Відповідно до відомостей про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 за вих. № 01-04/2458 від 12.06.2026 року вбачається, що в період з 13.09.2020 року по 09.10.2020 року за вказаною адресою проживали: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини відповідно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 65,8 кв. метра, житлова площа 40,1 кв. метра) згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Березніков