Decision № 138538, 08.08.2006, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.06 р. Справа № 40/214

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Доценко О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УкрВата” м.Київ

до відповідача приватного підприємства “Компанія Ростіслав” м.Донецьк

про стягнення 56635 грн. 02 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Джунь А.І. - юрисконсульт

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 54208 грн. 50 коп., пені в сумі 2095 грн. 66 коп., 3 процентів річних в сумі 330 грн. 86 коп., що утворилися на підставі договору на постачання товару № 047-06 від 10.01.2006р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 047-06 від 10.01.2006р. позивач здійснив постачання товарів медичного призначення та лікарських засобів на загальну суму 84208 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за кожну партію товару проводиться в обумовлений в накладній-специфікації термін після здійснення поставки, шляхом безготівкового перерахування повної вартості партії товару, визначеної у накладній-специфікації на поточний рахунок позивача.

Факт постачання товару підтверджується видатковими накладними-специфікаціями № У-00216 від 12.01.06р., № У-00695 від 30.01.06р., № У-01055 від 08.02.06р., № У-01304 від 15.02.06р., № У-01547 від 22.02.06р., № У-02805 від 28.03.06р.

Відповідач лише частково виконав свої зобов’язання, товар отримав на загальну суму 84208 грн. 50 коп., однак оплатив лише 30000 грн., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 54208 грн. 50 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення виконання грошових зобов’язань відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов’язання.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позивачем пред’явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2095 грн. 66 коп. та 3 процентів річних в сумі 330 грн. 86 коп., нарахування яких позивач здійснив окремо згідно п. 7.2 договору по кожній накладній на отримання та оплату товару.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов’язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням обставин справи та правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що своє господарське зобов’язання відповідач своєчасно не виконав. Тому позов щодо стягнення з нього 54208 грн. 50 коп. боргу обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Оскільки мало місце прострочення виконання зобов’язання, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2095 грн. 66 коп. та 3 процентів річних в сумі 330 грн. 86 коп. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову слід відмовити за тих обставин, позивачем не доведено суду, що майно, у т.ч. грошові суми, цінні папери, тощо, яке є у відповідача, може зникнути, погіршитися за якістю або зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Витрати по держмиту та по судовому процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 66, 67, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Компанія Ростіслав”, 83052, м. Донецьк, вул. Східна, 9/22, ід. код 24067173, р/р 26008000710000 в АБ „Ікар Банк”, код банку 334594, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “УкрВата”, 03151, м.Київ, вул. Волинська, 25, ід. код 31301408, р/р 26005300007874 в АКБ „Форум”, код банку 322948, борг в сумі 54208 грн. 50 коп., пеню в сумі 2095 грн. 66 коп., 3 проценти річних в сумі 330 грн. 86 коп., витрати по держмиту в сумі 566 грн. 36 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Підченко Ю.О.