Court ruling № 138535708, 16.07.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/347/25

За позовомЗаступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: 1) Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужбидо1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" 2) Комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської областіпровизнання недійсними угод та стягнення 475 246,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Кот О.А.Представники сторін:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Мироненко О.В.;

від відповідача-1: Коковін Д.І.;

від відповідача-2: Пашковський А.А.;

прокурор: Винник О.О.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/347/25 за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (прокурор) в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (позивач-1, рада) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивач-2, Держаудитслужба) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» (відповідач-1, ТОВ «Київ Інвест Груп») та Комунального підприємства «Спецеко» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (відповідач-2, КП «Спецеко») відповідно до якого прокурор просить:

- визнати недійсною Додатковою угоду № 1 від 18.03.2021 до Договору поставки № Т/Т2021-18КО від 05.03.2021;

- визнати недійсною Додатковою угоду № 2 від 25.03.2021 до Договору поставки № Т/Т2021-18КО від 05.03.2021;

- визнати недійсною Додатковою угоду № 4 від 01.07.2021 до Договору поставки № Т/Т2021-18КО від 05.03.2021;

- стягнути з ТОВ «Київ Інвест Груп» до бюджету міста Горішні Плавні надмірно сплачені грошові кошти у сумі 475 246,00 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 23.04.2026.

Судові засідання, призначені на 23.04.2026 та на 28.05.2026 не відбулися, про що сторін було повідомлено відповідними ухвалами. Судове засідання з розгляду справи по суті суд призначив на 18.06.2026.

17.06.2026 до суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

Позивач-2, у свою чергу, 09 та 10 червня 2026 звернувся до суду із клопотаннями про відкладення судового засідання з огляду на неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

У судовому засіданні 18.06.2026 суд наголосив на надходженні клопотань про відкладення.

Прокурор та представники відповідачів проти відкладення та проти долучення додаткових письмових пояснень відповідача-2 не заперечували.

Суд, керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, долучив подані відповідачем-2 письмові пояснення від 17.06.2026 до справи.

Крім того, з огляду на вимоги ст.ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 16.07.2026.

09.07.2026 від позивача-2 надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 16.07.2026 судом першочергово було заслухано думку учасників справи стосовно поданих позивачем-2 письмових пояснень.

Прокурор та відповідачі проти долучення таких пояснень до справи не заперечили. Тому, керуючись ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив долучити письмові пояснення Держаудитслужби від 09.07.2026 до справи та перейти до вступного слова.

Прокурор та представник позивача-2 наполягали на задоволенні позову.

Позивач-1 явку представника в судове засідання 16.07.2026 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники відповідачів проти позову заперечили в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача-2 усно заявив про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні з огляду на внесення змін до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме - набрання чинності 24.06.2026 Законом України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX від 27.05.2026 в частині, що стосується спірних правовідносин. Втім, відповідного письмового клопотання з урахуванням вимог ст. 169 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

Враховуючи доводи представника відповідача-2 щодо змін у законодавство, суд наголосив, що відповідно до ст. 11 та п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України саме на суд покладено обов`язок визначити норму права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, незалежно від правової кваліфікації правовідносин, наведеної учасниками справи.

Тож, в оголошенні перерви з метою надання учасниками справи пояснень щодо набрання чинності змінами у відповідні законодавчі акти немає потреби.

Крім того, під час судового засіданні 16.07.2026 суд звернув увагу сторін на розгляд Конституційним Судом України конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами.

За вказаною скаргою було відкрито конституційне провадження, об`єднано конституційні провадження у справі за конституційними скаргами вх. №16/239(26) (ТОВ "Промгаз Сіті".), вх. №16/264 (26) (ТОВ"ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ"), вх. №16/291 (26) (ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС") в одне конституційне провадження; справа розглядалась 08.07.2026 на відкритій частині пленарного засідання сенату Суду.

Судом також було наголошено на ретроактивній дії рішень Конституційного Суду щодо неконституційності положень нормативно-правового акта незалежно від моменту виникнення спірних правовідносин.

Прокурор, представники позивача-2 та відповідачів надали усні пояснення стосовно змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та щодо конституційної скарги на ст. 41 вказаного Закону.

Прокурор та представник позивача-2 наполягали, що наведені обставини не впливають на вирішення спору по суті, а наявних у справі доказів достатньо для розгляду.

Враховуючи доводи представників сторін, судом прийнято до уваги, що чинним господарським процесуальним законодавством не встановлено порядку та підстав для повернення до стадії підготовчого провадження. Повернення до стадії підготовчого провадження не є загальною практикою, а є виключенням та застосовується судом у виняткових випадках (схожу правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що обов`язок суду зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України не підпадає під дію ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, то суд дійшов висновку про продовження розгляду справи по суті.

Представник відповідача-1 усно заявив про відвід судді від розгляду справи № 910/347/25.

Відповідно до ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні.

Після перерви суд заслухав доводи представника відповідача-1 щодо підстав для відводу судді від розгляду даної справи. Представник ТОВ "Київ Інвест Груп" наголошував, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. За твердженнями представника відповідача-1, безпосередньо в судовому засіданні 16.07.2026 йому стало відомо про набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX від 27.05.2026 та про розгляд Конституційним Судом України конституційної скарги «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами.

Представник відповідача-1 вважає, що суд не виконав обов`язку, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України й не зупинив провадження у справі. Крім того, суд не оголосив перерву з метою надання сторонам можливості надати письмові пояснення з наведених питань.

Прокурор та представник позивача-2 проти заявленого відводу заперечили, оскільки відсутні підстави, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Представник відповідача-2 також заперечив проти обґрунтованості заявленого відводу й наголосив, що доводи представника відповідача-1 зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу.

Розглянувши усну заяву представника ТОВ "Київ Інвест Груп" та заслухавши доводи безпосередньо в судовому засіданні, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути мотивованим та заявленим у передбачені вказаною статтею порядку та строки.

Судом враховано, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд у будь-який спосіб, неповага до суду забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 5 Кодексу суддівської етики, незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду.

Положеннями ст. 10 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя виконує свій обов`язок безсторонньо та неупереджено.

Крім того, відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Положеннями законодавства встановлені поняття неупередженості та об`єктивності судді.

Неупередженість судді - один із ключових принципів правосуддя, який означає, що суддя повинен розглядати справу об`єктивно, чесно і без будь-якої зацікавленості у результаті.

Втім, об`єктивність судді визначає принцип, за яким суддя повинен приймати рішення на основі фактів, доказів і закону, а не емоцій, особистих симпатій чи тиску.

Заява представника відповідача-1 про відвід здебільшого обґрунтована тим, що наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у зв`язку з відмовою оголосити перерву в судовому засіданні та через не зупинення провадження у справі, тощо.

У той же час, наявні у справі заяви та клопотання були розглянуті судом з урахуванням доводів та доказів сторін, а про результати їх розгляду та мотиви відмови в задоволенні клопотань зазначено безпосередньо в судовому засіданні.

Більше того, представником відповідача-1 під час судового розгляду 16.07.2026 не було заявлено клопотань про оголошення перерви.

Фактично, про неупередженість судді під час розгляду даної справи свідчить наступне:

- під час судового засідання по даній справі суддя не ставав на сторону жодного учасника (ні позивача, ні відповідача, ні прокурора);

- свої рішення приймав лише на основі доказів і закону;

- був відсутній особистий інтерес до справи, тощо;

- суд не мав упередженого ставлення до сторін.

Щодо об`єктивності судді, то ним під час розгляду справи:

- зроблено аналіз усіх доказів у справі, а не вибіркових,

- застосовано закон, а не особисту думку;

- прийнято логічні та обґрунтовані рішення;

- надано пояснення, чому прийняте саме таке рішення, тощо.

Таким чином, суд керувався принципами, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка підтверджує поняття справедливого суду.

За змістом усної заяви про відвід судді вбачається, що наявність обставин для відводу судді від розгляду справи № 910/347/25 фактично зводиться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді.

Наведені заявником в обґрунтування заяви про відвід судді обставини щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді, у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу судді.

Сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді не свідчить про упередженість такого судді та не є підставою для його відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено в п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Проте, жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, які у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для відводу судді, заявником не наведено. Доказів для спростування безсторонності судді Підченка Ю.О. заявником також не додано.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, дослідивши вказані заявником обставини та докази у справі, суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для відводу судді від розгляду справи № 910/347/25 необґрунтовані та не містять підстав для відводу судді, у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а доводи представника ТОВ "Київ Інвест Груп" зводяться до незгоди з процесуальними діями (рішеннями) судді.

Заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/347/25 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35-36, 38-39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

1. Відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/347/25 визнати необґрунтованим.

2. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/347/25 відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано - 21.07.2026

Суддя Ю.О. Підченко