№ 138517839, 27.07.2026, Tetiiv District Court of Kyiv Oblast

27.07.2026 Провадження по справі № 3/940/377/26

Справа № 940/1265/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332447 від 06.07.2026 року вбачається, що 07.07.2026 близько 20 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами та погрожував. Правопорушення вчиняється повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 22.06.2026 у справі № 940/1026/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332447 від 06.07.2026; копією постанови Тетіївського районного суду Київської області від 22.06.2026 у справі № 940/1026/26; письмовими поясненнями, відібраними у ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; рапортом від 06.07.2026; довідкою про повторність порушення ГБ.

Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати стосовно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, без застосування ст. 39-1 КУпАП.

Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн, без застосування ст. 39-1 КУпАП.

Саме таке стягнення, враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 39-1, 40-1, 173-2 ч. 3, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко