Court ruling № 138501037, 20.07.2026, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

490/5674/26

н\п 2/490/4373/2026

У Х В А Л А

20 липня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чулуп О.С. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями, бездіяльністю та рішеннями органу державної влади, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23.06.2026 року звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями, бездіяльністю та рішеннями органу державної влади, в якому просить ухвалити рішення, яким:

захистити передбачені Конституцією України та міжнародним правом невід`ємні, постійні та суверенні права, свободи та майнові титули Людини та Громадянина України суб`єкта права ОСОБА_2 ;

зобов`язати суддю під час винесення ухвали про відкриття провадженнях у справі та у подальших судових актах чітко, дослівно та недвозначно зафіксувати правосуб`єктність позивача як належного позивача, живою людини та громадянина України суб`єкта права, представника автохтонного корінного українського народу із написанням імені згідно з правилами українського правопису та стандартами державної мови: ОСОБА_2 ;

стягнути з державного бюджету України (через Державну казначейську службу України, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку) на свою користь 150 000,00 грн на повне відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої незаконними рішеннями, вимогами та умисно триваючою бездіяльністю Головного управління ДПС у Миколаївській області, з урахуванням часу та інфляційних процесів;

стягнути з державного бюджету України (через Державну казначейську службу України, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку) на свою користь 1 500 000,00 грн, як компенсацію за завдану моральну шкоду, розраховану на основі мінімальних соціальних стандартів за 69 місяців безперервного фіскального тиску, штучних судових пасток та безперервного перебування під судами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 17.07.2026 року судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Чулуп О.С.

Статтями 36, 37 та 38 ЦПК України визначені підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу підлягає відводу(самовідводу).

Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини (аніж визначених у пунктах 1-4 цієї частини), що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07. 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

У справі «Хаушильд проти Данії» ЄСПЛ зазначив, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості судді то ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», в сенсі п.1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та «Томан проти Швейцарії» (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р. вказує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач просить стягнути на його користь матеріальну та моральну шкоду, вказуючи, зокрема, на дії судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А.

Оскільки суддя Гуденко О.А. та суддя Чулуп О.С. працюють в Центральному районному суді м. Миколаєва, у стороннього спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулуп О.С. під час розгляду цієї справи.

З метою забезпечення безстороннього і об`єктивного розгляду та вирішення цієї справи у суді суддя Чулуп О.С. вважає за необхідне заявити самовідвід та відвести суддю Чулуп О.С. від розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 40, 41, 258-260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відвести суддю Чулуп О.С. від розгляду цивільної справи № 490/5674/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправними діями, бездіяльністю та рішеннями органу державної влади.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про подальший рух справи в порядку встановленому ст.33 ЦПК України.

Суддя