Court ruling № 138489474, 26.07.2026, Chuhuiv City Court of Kharkiv Oblast

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/6264/26 Провадження№ 1-кс/636/1044/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2026 року слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого відділення РЗЗС СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Березянка Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Дарницького районного суду м. Київ від 19 грудня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення злочину передбаченого за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді трьох років пробаційного нагляду,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

встановив:

26 липня 2026 року слідчий відділення РЗЗС СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Слідчим відділом Чугуївського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026221240000501, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2026 у період з 17 години 19 хвилин по 17 години 50 хвилин, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у громадському місці, поряд з магазином «Посад» по вул. Харківська, буд. 118, в м. Чугуїв Харківської області, разом із військовослужбовцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до наказу №48 від 17.02.2026 командира військової частини НОМЕР_1 призначений на посаду начальника стрільбища військового стрільбища полігону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи умисно, за попередньою змовою осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, відпочинок та спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, загальноприйнятих норм моралі, нахабно виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, у присутності місцевих мешканців, безпідставно вчинили сварку з раніше незнайомим їм ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебува за кермом автомобіля «ВАЗ» моделі «1119», д.н.з. НОМЕР_2 , та зупинився на парковці поряд з магазином "Посад", в ході якої, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_9 розбив скло водійської дверцяти та спільно з ОСОБА_8 почали наносити ОСОБА_11 удари руками по обличчю та голові.

Після цього, ОСОБА_11 , намагаючись уникнути подальшого конфлікту та спричинення йому тілесних ушкоджень, виліз через передню пасажирську дверку та почав тікати у напрямку вул. Старонікольської в м. Чугуїв Харківської області, однак, вказані особи, продовжуючи свої хуліганські дії, зокрема ОСОБА_9 наздогнав його та повалив на землю, де в цей час до них підбіг ОСОБА_5 та спільно із ОСОБА_9 продовжили наносити ОСОБА_11 удари обома руками та ногами в область голови та всього тулубу.

В процесі вказаних дій потерпілий ОСОБА_11 вирвався та втік у напрямку буд. 115 по вул. Харківській м. Чугуїв Харківської області, однак, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , продовжуючи свій злочинний умисел, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, зокрема ОСОБА_8 , взявши до рук предмет, схожий на вогнепальну зброю -автомат, здійснив удар прикладом по лобовому склу належного ОСОБА_11 автомобіля марки «ВАЗ», моделі «1119», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого пошкодив лобове скло у вигляді наскрізного пробиття та множинних тріщин, при цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснили пошкодження коліс вищевказаного автомобіля за допомогою невстановленого предмету.

В результаті навмисних протиправних дій, вчинених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження, та пошкоджено його автомобіль марки «ВАЗ», моделі «1119», д.н.з. НОМЕР_2 .

На підставі викладеного вище, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, тобто у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

23 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - тобто у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених вище, та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, зазначивши при цьому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 зі змістом, повідомленої йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України не погодився, заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного, просила застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши позицію підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.

Так, у провадженні Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12026221240000501 від 18 червня 2026 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Березянка Таращанського району Київської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, тимчасово не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий за вироком Дарницького районного суду м. Київ від 19 грудня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення злочину передбаченого за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді трьох років пробаційного нагляду,

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: а саме, протоколом допиту потерпілого показаннями допитаних свідків, протоколом огляду місця події, протоколами огляду предметів, а саме відеозапису з камер відеоспостереження та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_5 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності, за місцем мешкання тривалий час не проживає, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі та усвідомлюючи міру покарання за вчинені кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 відомо про місце фактичного мешкання потерпілого ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні.

І хоча в ході досудового розслідування вказаний потерпілий був допитаний, однак суд відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо.

Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення,. оскільки останній, є особою раніше неодноразово судимою, останній раз за вироком Дарницького районного суду м. Київ від 19 грудня 2024 року за вчинення кримінального правопорушення злочину передбаченого за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді трьох років пробаційного нагляду, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та в період відбування покарання знову вчинив злочин проти громадського порядку та моральності.

Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

На даний час існує ряд ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку органу досудового розслідування для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, а також той факт, що ОСОБА_5 перебував є у розшуку, а тому з метою подальшого виконання можливого ухваленого стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності.

Відтак у слідчого судді є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Таким чином, метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Окрім того наразі виникає необхідність у проведенні подальших слідчих дій по даному кримінальному провадженню, тому вплив підозрюваного ОСОБА_5 може зашкодити проведенню всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчим зібрано достатньо доказів, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_7 враховано тяжкість покарання, вік підозрюваного. Стан його здоров`я та вік не перешкоджає обранню запобіжного заходу тримання під вартою

Під час розгляду клопотання слідчим суддею, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини про те, що національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року) вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. При цьому слідчим суддею з`ясовано та оцінено вік, стан здоров`я, майновий та сімейний стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окремо слідчий суддя звертає увагу, на те, що на цьому етапі кримінального провадження суд не вирішує питання винуватості особи, а лише перевіряє достатність відомостей, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням у справах «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», «Murray v. the United Kingdom», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», відповідно до яких поняття «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у можливій причетності особи до злочину.

Проаналізувавши можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт або застава не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усунуть встановлених ризиків.

Такий висновок обумовлений специфікою інкримінованого кримінального правопорушення, характером його вчинення та фактичними обставинами, які свідчать про вже реалізоване ухилення підозрюваного від виконання покладених на нього законом обов`язків.

Таким чином, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, приймаючи до уваги, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, встановлених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення злочину, тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, в зв`язку з чим слідчий суддя обирає відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

3 огляду на це, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого злочину.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням викладених обставин злочину майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень (3 328 гривень х 20 = 66 560 гривень).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 176-178, 182-184, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання слідчого відділення РЗЗС СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з 26 липня 2026 року до 24 вересня 2026 року включно, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп, при внесенні якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області: р/р иа208201720355299002000006674; МФО 820172; ЄДРПОУ банку: 26281249; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ. Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківський області. Призначення платежу: застава згідно КПК по справі № від (П.І.П.), назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, у разі внесення застави у кримінальному провадженні № 12026221240000501 від 18 червня 2026 року:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, спеціалістами.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області та слідчого суддю Чугуївського міського суду Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1