Court ruling № 138488014, 30.06.2026, Fortetsnyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Kirovskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 404/6320/26

Номер провадження 1-кс/404/2480/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просив:

- зобов`язати уповноважених службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 25.05.2026, яка зареєстрована 25.05.2026 за №ЄО 22437.

На обґрунтування скарги зазначив, що 25.05.2026 до органу Національної поліції надійшло повідомлення про що має ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Згідно до талону - повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_3 від 25.05.2026 про вчинене кримінальне правопорушення зареєстровано 25.05.2026 року в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №22437.

Представник скаржника та скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Уповноважена особа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області викликалася, у судове засідання не з`явилася, її неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою. На запит суду 23.06.2026 надійшли матеріали перевірки за №ЄО22437 від 25.05.2026.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР по факту умисного невиконання ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.08.2017 у справі №405/65/14-ц. Скаржник вважає, що викладені обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ст. 382 КК України, та відповідно до вимог ст. 214 КПК України потребували невідкладного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З наданих матеріалів перевірки за №ЄО22437 від 25.05.2026 встановлено, ОСОБА_3 звернувся на лінію 102 з наступним повідомлення: 25.05.2025 о 13.15 за адресою АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомої діяльності знаходиться під арештом. Власник майна приїхав і виявив невідомих людей, знесена одна стіна, стоять чужі меблі.Зі змісту заяви вбачається, що 25.05.2026 приблизно о 13.00 ним виявлено, що нежитлове приміщення по вул. Полтавській, 22 в м. Кропивницькому, всупереч забороні згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.08.2017 у справі №405/65/14-ц передано в оренду 20.04.2026 ТОВ Полтавська на користь ФОП ОСОБА_5 . Дії службових осіб ТОВ Полтавська та ФОП ОСОБА_5 направлені на перешкоджання виконанню ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.08.2017 у справі №405/65/14-ц, що має ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Вказане повідомлення зареєстровано до ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області №ЄО22437 від 25.05.2026.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07.08.2017 у справі № 405/65/14-ц вжито заходи забезпечення позову по цивільній справіза зустрічним позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_6 , співвідповідача ТОВ «Полтавська» про поділ спільного майна, шляхом накладення арешту на обєкт нежитлової будівлі №22 по вул.Полтавській у м.Кропивницькому, 19/20 частин якої належить на праві приватної спільної часткової власності товариству з обмеженою відповідальністю «Полтавська», код ЄДРПОУ 40481962, на підставі договору дарування від 15.04.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , зареєстровано в реєстрі за №593, протоколу №1 від 27.04.2016 року загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Полтавська», акту прийому-передачі від 18.05.2016 року, виданого засновником ТОВ «Полтавська» - ОСОБА_8 , директором ТОВ "Полтавська" - ОСОБА_9 , номер запису про право власності 14596205.

Приймаючи відповідне рішення суд зазначив, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову останній може відчужити на користь третіх осіб. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення на стадії його виконання виконавчою службою.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, приймаючи також до уваги, що між сторонами дійсно існує спір, та предметом позовних вимог позивача за зустрічним позовом є визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину обєкту нежитлової нерухомості №22 по вул.Полтавській, 22 у м.Кропивницькому та виділ її в натурі, при цьому, є обєктивні підстави вважати, що на час судового розгляду справи співвідповідач ТОВ «Полтавська», за яким на даний час зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 19/20 частин нежитлової будівлі №22 по вул.Полтавській у м.Кропивницькому, обєктивно може вчинити дії, направлені на відчуження зазначеної частини обєкту нерухомого майна до ухвалення рішення суду, та є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, на підставі чого та з урахуванням відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач за зустрічним позовом позовним вимогам, необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а так само забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю №22 по вул.Полтавській у м.Кропивницькому, право приватної спільної часткової власності на яку, а саме, на 19/20 частин, належить ТОВ «Полтавська».

Надаючи оцінку довадом заявника та матеріалам скарги, матеріалам по розгляду заяви, зареєстрованої за № ЄО 22437 від 25.05.2026 слідча суддя зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 214 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, статті 303-308 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч.2 ст.1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію прийняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру і досудових розслідувань перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, наведена самим заявником у заяві про кримінальне правопорушення правова кваліфікація діяння не є обов`язковою для вказаних суб`єктів. Визначення кваліфікації діяння за відповідною нормою КК України не відносяться ні до компетенції заявника, ні до повноважень слідчого судді (на етапі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань), який не наділений правом перебирати на себе функції сторони обвинувачення та вирішувати питання про попередню кваліфікацію кримінального правопорушення чи впливати на слідчого, прокурора з наданням вказівок про правову кваліфікацію при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не можуть слугувати механізмом для безпідставного переслідування осіб у разі незгоди з їх рішеннями або суб`єктивними припущеннями про їх злочинні дії.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 зазначив про умисне невиконання службовими особами ТОВ Полтавська ухвали суду від 07.08.2017, шляхом передачі в оренду нерухомого майна,такі дії направленні на перешкоджання виконання рішення суду від 07.08.2017.

Разом з тим, доказів вчинення дій на відчуження об`єкту нерухомого майна посадовими особами ТОВ "Полтавська" суду не надано. Судовим рішення не встановлювалася заборона на передачу його у користування; заборону змінювати його фактичний стан. Передача в оренду нерухомого майна не змінює правового статусу майна, власника такого майна.

Арешт майна полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до винесення судового рішення

Розпорядження (лат. ius abutendi; також право розпорядження) можливість власника речі визначати її фактичну і юридичну долю. Одна з трьох класичних правомочностей власника (поряд з володінням і користуванням). Визначення фактичної долі речі полягає в можливості зміни її фізичної суті аж до повного знищення. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі або шляхом відмови від права на річ. Право розпорядження в об`єктивному розумінні є сукупністю правових норм, з допомогою яких закріплюється можливість визначити юридичну чи фактичну долю речі (майна), яке реалізується через припинення або обмеження належного суб`єктові права власності. Наприклад, продаж, дарування, міни, вчинення заповіту або навіть знищення майна.

Однак, будь-яких доказів, які підтверджують твердження ОСОБА_3 про те, що вищевказаними особами не виконується ухвала суду, а посадовими особами вчинено дії щодо відчуження чи розпорядження об`єктом нерухомого майна, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.40, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1